Справа № 22-ц/821/602/19Головуючий по 1 інстанції
Категорія: на ухвалу Гудзенко В. Л.
Доповідач в апеляційній інстанції
Храпко В. Д.
14 листопада 2019 року м.Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів :
Храпка В.Д.,
Бондаренка С.І., Новікова О.М.
за участю секретаря Чуйко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2019 року, постановленої під головуванням судді Гудзенко В.Л., по справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживача, -
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до КП «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживача. Зазначала, що позивач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення з приводу ненадання субсидії на неопалювальний період з травня 2019 року. З повідомлення від 04 червня 2019 року за №028297 відділом субсидії Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради їй повідомили про відмову в наданні субсидії на підставі відомостей, наданих відповідачем про наявність у позивача заборгованості за житлово-комунальні послуги. Вважаючи, що КП «Уманьтеплокомуненерго» навмисно надано недостовірні дані щодо позивача просить визнати протиправним надання недостовірних відомостей КП «Уманьтеплокомуненерго» до Управління праці та соціального захисту населення про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку №9604 понад 20 МНД. Зобов'язати КП «Уманьтеплокомуненерго» надати достовірні відомості по по особовому рахунку № НОМЕР_1 до Управління праці та соціального захисту населення.
Ухвалою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2019 року відмовлено у відкритті провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до КП «Уманьтеплокомуненерго» про захист прав споживача.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати як постановлену з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судовий захист прав споживачів здійснюється загальними судами за правилами цивільного судочинства. КП «Уманьтеплокомуненерго» надало інформацію до Управління праці та соціального захисту населення для обчислення субсидії по оплаті на житлово-комунальні послуги, яка впливає на права позивача, як споживача вказаних послуг.
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги по наступних підставах:
Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних та юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Статтею 124 Конституції України визначено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно зі ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п. п. 1, 2, 7 ч. 1 ст. 4 КАС України:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Основною ознакою публічно-правових спорів є участь у них хоча б однієї із сторін суб'єкта владних повноважень. Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій та повноважень, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватися суб'єктом саме у тих правовідносинах, де виник спір.
Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, іншим суб'єктом при здійсненні публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
З аналізу наведених норм права вбачається, що до адміністративної юрисдикції відносяться справи, які виникають зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень здійснює владні управлінські функції, в цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Відповідно до п. 34 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» пунктом 30 частини першої статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 8 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-IV господарська компетенція органів державної влади та органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної державної чи комунальної установи. Безпосередня участь держави, органів державної влади та органів місцевого самоврядування у господарській діяльності може здійснюватися лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом 3.1.6 пункту 3.1 розділу 3 Державного класифікатора України "Класифікація організаційно-правових форм господарювання" комунальне підприємство - підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади.
Комунальна організація (установа, заклад) утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління (підпункт 3.4.5 пункту 3.4 розділу 3 цього Класифікатора).
З огляду на викладене комунальні підприємства, установи чи організації не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень КАС України, а діяльність директора комунального підприємства, установи чи організації не належить до публічної служби, визначеної цим Кодексом.
У поданому позові ОСОБА_1 просила визнати протиправним надання недостовірних відомостей КП «Уманькомуненерго» до Управління праці та соціального захисту населення про наявність заборгованості за житлово-комунальні послуги по особовому рахунку №9604 понад 20 МНД та зобов'язати надати відповідача достовірні відомості по вказаному вище особовому рахунку.
Зважаючи на предмет і підстави поданого ОСОБА_1 позову та характер спірних правовідносин, передчасним є висновок суду першої інстанції, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а підвідомчий суду адміністративної юрисдикції, оскільки пред'явлений до органу виконавчої влади як суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції, як постановлена із порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково.
Ухвалу Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 27 вересня 2019 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Ухвала апеляційного набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.
Судді