14 листопада 2019 року
м. Харків
справа № 641/6468/19
провадження № 22-ц/818/5232/19
Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого: Коваленко І.П.,
суддів: Овсяннікової А.І., Сащенка І.С.,
за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,
учасники справи:
заявник: ОСОБА_1 ,
відповідач: ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року в складі судді Боговського Д.Є., -
встановив:
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 18 вересня 2019 року відкрито провадження у справі.
06 вересня 2019 року позивачем подано заяву про забезпечення позову, якою ОСОБА_1 просить суд забезпечити позов шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане ХМЦПДЖФ 13.01.1994 р. реєстровий номер НОМЕР_1 НОМЕР_2 .
В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначив, що між ним та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір позики, відповідно до якого остання отримала від позивача суму у розмірі 200 000,00 грн. Своїх зобов'язань за договором позики ОСОБА_2 не виконала, та грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн отримані нею від позикодавця не повернула. Зазначив, що ОСОБА_2 стала ухилятися від спілкування та може вжити заходів до ухилення від виконання своїх зобов'язань за договором позики шляхом продажу належного їх нерухомого майна, що може призвести до унеможливлення виконання майбутнього рішення по справі. Крім того, позивачу стало відомо, що відповідач вже виставила на продаж квартиру АДРЕСА_1 .
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову залишено без задоволення.
Не погодившись із зазначеною ухвалою ОСОБА_1 , в особі його представника ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нову, якою задовольнити заяву про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відчуження або не відчуження квартири з метою захисту права власності на яке позивачем буде в подальшому звернено стягнення, залежить виключно від волі власника квартири та може відбутися в будь-який час.
Зазначив, що йому відомий факт виставлення на продаж квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 , що порушить права ОСОБА_1 та значно утруднить виконання рішення Комінтернівського районного суду м. Харкова у разі задоволення позовних вимог позивача про стягнення коштів з ОСОБА_2 за договором позики.
Саме тому, заявник і звернулась до суду із заявою про забезпечення позову та вважає, що відмова у її задоволенні є безпідставною.
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись про час та місце розгляду справи.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову суд першої інстанції виходив з того, що заявником не надано доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
З таким висновком суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пунктів 1, 2, 4 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема шляхом: 1) накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення про те, що невжиття певних заходів, передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Види забезпечення позову визначено статтею 150 ЦПК України. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У заяві про забезпечення позову та апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що вжиття заходу забезпечення позову шляхом заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 є необхідним і обґрунтованим, оскільки відповідач може відчужити, належне їй на праві власності майно, іншим особам з метою не виконання покладеного на неї зобов'язання, а гроші витратити на власний розсуд. Неприйняття заходів забезпечення позову, у випадку його задоволення, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У зв'язку з чим позивач просить заборони ОСОБА_2 відчуження квартири АДРЕСА_1 .
В матеріалах справи міститься довідка КП «ХМ БТІ» від 26.04.2018 року з якої вбачається, що, квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на житло видане ЖМЦПДЖФ 13.01.1994 року р №3-94-17731с2 на праві спільної сумісної власності.
Проте в матеріалах справи відсутні будь-які дані, про те, що будь-яка частка квартири АДРЕСА_1 виділена відповідачу ОСОБА_2
Забезпечення позову шляхом заборони відчуження всієї квартири АДРЕСА_1 порушить права іншого співвідповідача ОСОБА_4 , яка до участі у справі не притягалась і доказів того, що до неї є будь-які вимоги позивача, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2019 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.
Головуючий - І.П. Коваленко
Судді - А.І. Овсяннікова
І.С. Сащенко