13 листопада 2019 року
м. Харків
справа № 643/3720/15-ц
провадження № 223/818/412/19
Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Піддубного Р.М., Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря - Огар І.В.,
імена (найменування) сторін:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представники відповідача - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
відповідач - ОСОБА_6 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_5 - представника ОСОБА_7 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2 - представника ОСОБА_1 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року в складі судді Букрєєвої І.А.,
В березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 , ОСОБА_6 про визначення часток співвласників.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року рішення Московського районного суду м. Харкова від 15 лютого 2017 року скасовано. Позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Перерозподілено ідеальні частки співваласників житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_1 - на 16/100 частини замість 49/300 частини, ОСОБА_7 - на 68/100 частини замість 71/100 частини.
Визнано, що частина померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 складає 16/100 частини замість 25/300 та 49/300 частин.
31 жовтня 2019 року ОСОБА_5 - представник ОСОБА_7 подав до суду апеляційної інстанції заяву про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року.
Заява мотивована тим, що частки співвласників судом апеляційної інстанції перерозподілені з урахуванням висновку судово-будівельної експертизи № 2804, складеного 28 січня 2019 року судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С.Бокаріуса Радченко С.В. Однак ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 03 серпня 2017 року експерту не доручалось безпосередньо проведення такого перерозподілу, перед експертом було поставлено питання «Якими повинні бути дійсні частини співвласників?». При цьому, експерт самостійно визначив вартість усіх об'єктів нерухомості станом на 1994 рік без відповідного мотивування.
Зазначає, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишилось те, що ОСОБА_7 стала власницею 71/000 будинку АДРЕСА_1 лише в 2008 році, отже перерозподіл часток є неправомірним.
Крім того на території домоволодіння АДРЕСА_1 є самочинні будівлі, тому вважає, що розмір часток не відповідає їх стану на 1994 рік.
Заява про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Із змісту статті 271 ЦПК України вбачається, що роз'яснення судового рішення - це уточнення, більш чітке і зрозуміле викладення справжнього його змісту. Зрозумілість судового рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Як правило, роз'ясненню підлягає резолютивна частина судового рішення, яка повинна містити чіткі формулювання щодо вирішення спірного правовідношення або інших заявлених вимог.
При цьому особи, які ініціювали роз'яснення, у відповідній заяві мають вказати: що саме у резолютивній частині судового рішення є незрозумілим; варіанти тлумачення судового рішення; як саме невизначеність та нечіткість резолютивної частини судового рішення може вплинути на ефективність його виконання.
Поряд з резолютивною частиною судового рішення може бути роз'яснена і мотивувальна частина. Потреба у цьому виникає у разі необхідності підтвердження преюдиціально встановленого факту чи правовідношення, визнаного судовим рішенням, що вступило в законну силу.
У пункті 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, роз'яснено може бути судове рішення у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини. Тобто, роз'яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом статті 271 ЦПК України та з урахуванням наведених роз'яснень, які містяться в зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення судового рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів судового рішення, розуміння яких викликає труднощі та які підлягають виконанню.
Постанова Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року не містить варіантів різного тлумачення резолютивної частини, яка викладена чітко, доступно і не є суперечливою.
З огляду на викладене, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_5 - представника ОСОБА_7 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року відсутні.
Відповідачі не позбавлені можливості оскаржити постанову Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року в касаційному порядку.
Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_5 - представника ОСОБА_7 про роз'яснення постанови Харківського апеляційного суду від 25 вересня 2019 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 15 листопада 2019 року.
Головуючий А.В. Котелевець
Судді Р.М.Піддубний
О.Ю. Тичкова