Апеляційне провадження № 11сс/818/1954/19 Головуючий 1ї інстанції - ОСОБА_1
Справа №643/17471/19 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія : у порядку КПК України
7 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
адвоката - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2019 року, якою задоволено частково клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №42017221040000101 від 08.12.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2019 року частково задоволено клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суддю про зміну свого місця проживання.
Прокурор у кримінальному провадженні Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 , не погодившись з вищевказаним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2019 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
В обґрунтування скарги прокурор посилається на необґрунтованість та незаконність судового рішення. Зазначив, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, з позбавленням права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна. Перебуваючи на волі, ОСОБА_8 може ухилятися від слідства, залишивши постійне місце проживання, виїхати за межі району, області України, що унеможливить своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення йому покарання; незаконно впливати на свідків, шляхом умовлянь або погроз, що призведе до зміни ними своїх показань або відмови від дачі показань під час досудового слідства та судового розгляду, тим більше, що досудове розслідування ще триває, а свідки є його підлеглими. Про існування вказаних ризиків свідчать тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винуватим і можливість використання своєї посади для впливу на безпосередніх свідків у даному провадженні, які також працюють на вказаному підприємстві. Тому вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, а тому просить задовольнити клопотання слідчого
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що слідчим відділом Московського ВП ГУ НП в Харківській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №42017221040000101 від 08.12.2017 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
23.10.2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у кримінальному провадженні №42017221040000101 від 08.12.2017 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
23.10.2019 року слідчий поліції ОСОБА_10 звернулась до слідчого судді Московського районного суду м. Харкова з клопотанням про застосування запобіжного заходу вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . В обґрунтування клопотання слідчий зазначила, що в жовтні 2017 року до Манченківського селищного голови ОСОБА_8 звернувся ОСОБА_11 з метою з'ясування питання щодо можливості надання у приватну власність земельної ділянки на території Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області для будівництва, на що ОСОБА_8 , повідомив, що може розглянути це питання на сесії місцевої ради у 2018 році.Реалізовуючи свій злочинний умисел на отримання неправомірної вигоди, ОСОБА_8 , забезпечив прийняття на ХХХVІІ сесії VIІ скликання Манченківської селищної ради Харківського району Харківської області рішення від 08.06.2018 затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що дає підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Обґрунтованість підозри слідчий підтверджував: протоколами допиту свідка ОСОБА_11 про надання ним ОСОБА_8 21.03.2018 року неправомірної вигоди у розмірі 800 доларів США за виділ земельної ділянки в с.Манченки; протоколами огляду грошових купюр; проектом землеустрою щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_11 на території Манченківської селищної ради і посилався на наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідства або суду; незаконно впливати на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні, чим перешкоджати кримінальному провадженню або вчинити інший злочин, пов'язаний з корупцією. Слідчий вважав, що запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2019 року частково задоволено клопотання слідчого Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Підозрюваному ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання та покладено обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суддю про зміну свого місця проживання.
Вирішуючи питання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, слідчий суддя вважав обґрунтованою підозру у вчиненні підозрюваним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. З урахуванням даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , який раніше не судимий, працює, має постійне місце проживання, родину, двох малолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання і враховуючи, що прокурор не довів недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, прийшов до висновку про застосування запобіжного заходу у особистого зобов'язання, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України: прибувати до слідчого, прокурора або суду за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора або суддю про зміну свого місця проживання, що буде запобігати спробам підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проте, такі висновки ухвали слідчого судді не ґрунтуються на матеріалах клопотання та судового провадження.
На виконання вимог ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Відповідно до правової позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі “Харченко проти України”, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Під час обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, включаючи міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини й утриманців, що передбачено п.4 ч.1 ст.178 КПК.
Згідно з ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, але не доведе обставини, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до вимог пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування підозрюваного, обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику.
Докази, надані суду, вказують на обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Зазначене підтверджується зібраним по справі доказами, а саме: протоколами допиту свідка ОСОБА_11 про надання ним ОСОБА_8 21.03.2018 року неправомірної вигоди у розмірі 800 доларів США за виділ земельної ділянки в с.Манченки; протоколами огляду грошових купюр; проектом землеустрою щодо виділення земельної ділянки ОСОБА_11 на території Манченківської селищної ради. Колегія судів вважає наявним існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового слідства або суду; незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні і перешкоджання кримінальному провадженню, враховуючи, що ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років і з конфіскацією майна та вважає доведеним слідчим існування ризику того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, тим самим може уникнути правосуддя та перешкоджати його реалізації. Тому судова колегія вважає, що застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання не забезпечить запобіганню ризикам, зазначеним в клопотанні слідчого. Вказане дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, запобігання яким, без застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є неможливим.
Разом з тим, судова колегія враховує, що підозрюваний має міцні соціальні зв'язки, постійне місце роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню з відмовою слідчому у задоволенні клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Відповідно, ухвала слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2019 року підлягає скасуванню з прийняттям нової ухвали про часткове задоволення клопотання слідчого та обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на певний період доби - у нічний час, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 376, 392, 393, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні Харківської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_9 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 25 жовтня 2019 року - скасувати та постановити нову ухвалу.
Клопотання слідчого від 23.10.2019 р. Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 задовольнити частково.
Відмовити у задоволенні клопотання в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 . Обрати запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді домашнього арешту, заборонивши з 22-00 до 06-00 години наступного дня залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 .
Покласти на підозрюваного ОСОБА_8 процесуальні обов'язки, передбачені п.п. 1,2,3,4,5,8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Строк дії ухвали встановити 2 місяця, але не більше строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.
Копію ухвали направити до органу національної поліції України за місцем проживання підозрюваного.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді