Житомирський апеляційний суд
Справа №283/1956/19 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.
Категорія 50 Доповідач Трояновська Г. С.
13 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Ковальської Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 283/1956/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2019 року, ухваленого під головуванням судді Ярмоленка В.В. в м. Малині,
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просила стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частки від його доходів (заробітку) щомісячно, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, і до досягнення нею повноліття, а також стягувати з ОСОБА_2 на своє утримання аліменти у розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку, починаючи з дня подання заяви до суду і до досягнення дитиною трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 18.09.2018 року Радомишльським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем. У шлюбі народилася спільна дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час відповідач разом з нею не проживає, допомоги на утримання дитини не надає, хоча працевлаштований та отримує доходи.
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2019 року позов задоволено частково.
Вирішено стягувати з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від його заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 03.09.2019 року та до досягнення дитиною повноліття, а також - на її утримання в розмірі 1/6 частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 03.09.2019 року та до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дитини в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_2 , посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове із врахуванням обставин, які не були взяті судом першої інстанції до уваги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не врахував його доводи про те, що він не ухиляється від утримання своєї доньки, купує для неї речі, іграшки, дитяче харчування, ліки та інше. Також судом не взято до уваги, що він фінансово підтримує ще одну свою дитину від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_5 доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити. Пояснив, що ОСОБА_2 не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/7 частини його заробітку (доходу) щомісячно. Водночас, він погоджується сплачувати аліменти на утримання дитини від першого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) згідно судового наказу від 04.10.2019 та не має наміру звертатись до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на старшу дитину - ОСОБА_6 . Представник відповідача також пояснив, що ОСОБА_2 надає допомогу позивачці на утримання дитини добровільно, а тому підстав для стягнення аліментів у судовому порядку немає.
Позивачка та її представник ОСОБА_7 до апеляційного суду не з'явились, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Проти апеляційної скарги заперечили в повному обсязі, вказали, що рішення суду першої інстанції є законним та обгрунтованим.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони з 18.09.2018 перебувають у зареєстрованому шлюбі та мають спільну доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено і не заперечується сторонами, що донька проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні (а.с.7). Дитина хворіє та потребує витрат на лікування (а.с.6).
Відповідач є фізичною особою-підприємцем і згідно податкової декларації про майновий стан і доходи загальна сума його прибутку за 2018 рік становить 60 596,72грн (а.с.25).
Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_2 зобов'язаний утримувати свою дитину до досягнення нею повноліття та при відсутності істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від його заробітної плати (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частково задовольняючи позов в частині стягнення аліментів на утримання дружини ОСОБА_1 , суд першої інстанції також виходив з того, що ОСОБА_2 має можливість надавати матеріальну допомогу дружині.
Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач вказав, що має на утриманні ще одну неповнолітню дитину від іншого шлюбу - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У відзиві на позовну заяву позивач зазначив, що не ухиляється від утримання своєї доньки, купує для неї речі, іграшки, дитяче харчування, ліки та інше. На підтвердження відповідач додав до відзиву товарні чеки, квитанції та виписки з банківського рахунку.
До апеляційної скарги відповідач додав судовий наказ Житомирського районного суду Житомирської області від 04.10.2019 року, яким вирішено стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_8 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до її повноліття, починаючи з 24 вересня 2019 року.
Як пояснив представник відповідача в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 повністю погоджується із судовим наказом і не має наміру його скасовувати.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року N 789-XII та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 180 СК України батьки зобов'язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України ( ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з частинами першою-третьою статті 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини передбачено ст. 183 СК України.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на наведені норми закону, встановлені фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, врахувавши рівний та спільний обов'язок кожного з батьків по забезпеченню дитині необхідного матеріального утримання, відсутності істотних обставин, які могли б впливати на виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків, наявності стабільного доходу, потреб дитини, дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої доньки ОСОБА_9 у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
Апеляційний суд не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з огляду на таке.
Дійсно, відповідно до змісту судового наказу, який був винесений судом вже після ухвалення оскаржуваного рішення, тобто 04.10.2019, з відповідача стягнуто на утримання дитини від іншого шлюбу - ОСОБА_10 , аліменти у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) відповідача.
Однак, вказана обставина не є достатнім та переконливим аргументом щодо зменшення розміру аліментів, що визначені судом на утримання другої дитини відповідача - ОСОБА_3 Апеляційний суд виходить із тих міркувань, що відповідач зобов'язаний виконувати свої батьківські обов'язки в однаковій мірі щодо обох своїх дітей і при цьому не може бути надана перевага одній дитині над іншою. Таке зменшення поставить дітей в нерівні умови щодо отримання матеріального забезпечення від їхнього батька, який в силу закону та моральних засад має однаково піклуватись про своїх дітей.
Доводи відповідача про те, що він добровільно надає допомогу на утримання малолітньої дитини ОСОБА_9 не можуть бути враховані судом, оскільки, як видно із наданих відповідачем товарного та фіскальних чеків, така допомога є нерегулярною та недостатньою для утримання дитини.
Вирішуючи питання про стягнення аліментів на утримання дружини, суд першої інстанції обгрунтовано керувався положеннями ч.ч.2,4 ст. 84 СК України, врахувавши, що відповідач може надавати матеріальну допомогу дружині, оскільки займається підприємницькою діяльністю, від якої має стабільний дохід, має у приватній власності житловий будинок.
Водночас, стягнення аліментів на двох дітей в розмірі по 1/4 частині заробітку (доходу) відповідача на кожну дитину, на думку суду, має бути враховано у визначенні розміру аліментів на утримання дружини - ОСОБА_1 , а тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшення розміру стягнутих за рішенням суду на користь позивачки аліментів з 1/6 до 1/9 частини усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно до досягнення дитиною ОСОБА_3 трирічного віку, тобто до 8 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
З огляду на наведене рішення суду першої інстанції у цій частині підлягає зміні.
В решті, рішення суду відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України, а тому підстави для його скасування чи зміни відсутні.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 389, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 20 вересня 2019 року змінити - зменшити розмір стягнутих з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на її утримання аліментів з 1/6 до 1/9 частини усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.11.2019.
Головуючий Судді