Житомирський апеляційний суд
Справа №294/1701/15-ц Головуючий у 1-й інст. Бабич С. В.
Категорія 59 Доповідач Миніч Т. І.
14 листопада 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого - судді: Миніч Т.І.
суддів: Григорусь Н.Й.,
Галацевич О.М.
секретаря
судового засідання Ковальської Я.В.
за участі представників позивача та третьої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області
на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2017 року, ухвалене під головуванням судді Бабича С.В.
у цивільній справі №294/1701/15-ц за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Управління Держпраці у Житомирській області, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про скасування актів за формою Н-1, Н-5 "Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом" затверджених 29.09.2015 р., -
У грудні 2015 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області звернулося до суду з позовом. З урахуванням уточнень позову від 06.07.2016 року Фонд просив скасувати акт форми Н-1 та Н-5 та визнати нещасний випадок, що стався 02 грудня 2013 року таким, що не пов'язаний з виробництвом. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 02 грудня 2013 року в с.Подолянці Чуднівського району Житомирської області на 69 кілометрі нерегульованого переїзду сталося зіткнення вантажного потяга №2754 із легковим автомобілем DAEWOO-SENS (д.р.н. НОМЕР_1 ), внаслідок якого водій автомобіля ОСОБА_1 загинув на місці події, а пасажир цього ж автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження.
Під час спеціального розслідування цього нещасного випадку комісією, утвореною наказом керівника територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області від 04 грудня 2013 року № 2513, було встановлено, що нещасний випадок стався під час обідньої перерви, потерпілі не перебували на робочому місці або іншому місці, пов'язаному з виконанням трудових обов'язків, не виконували завдання роботодавця та не діяли в інтересах підприємства. У зв'язку із цим 09 січня 2014 року комісією було складено акт за формою Н-5 та визнано даний нещасний випадок не пов'язаним з виробництвом.
Наказом керівника територіального управління Держгір-промнагляду у Житомирській області від 19 травня 2015 року № 0172, на підставі звернення представника дружини ОСОБА_1 було призначено додаткове спеціальне розслідування вказаного нещасного випадку, за наслідками якого було складено акти форми Н-5 і Н-1 та визнано його таким, що пов'язаний з виробництвом.
Посилаючись на порушення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 30 листопада 2011 року №1232, позивач просив позов задовольнити.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2017 року позов задоволено. Скасовано акти за формами Н-5 та Н-1, складені 24 вересня 2015 року за наслідками додаткового спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 02 грудня 2013 року за участю працівників ПАТ «Цикорій» ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , які затверджені 29 вересня 2015 року начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області.
Судові витрати, понесені відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Чуднівському районі Житомирської області за сплату судового збору у розмірі 1 378,00 грн. компенсовано за рахунок держави.
У поданій апеляційній скарзі Управління Держпраці у Житомирській області просить зазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю з огляду на те, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи. В обґрунтування вимог скарги апелянт зазначає, що позовна заява подана поза межами наданих позивачу державою повноважень. Зокрема, законодавством визначено конкретний механізм оскарження обставин та причин нещасного випадку. Оскільки складання акту та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпають і не порушують прав Фонду, то апелянт вважає, що ні сам Фонд, ні його робочі органи не можуть звертатися до суду з позовом щодо оскарження обставин та причин нещасного випадку.
Рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області задоволено. Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2017 року скасовано та ухвалено нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.
Постановою Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Житомирської області від 06 листопада 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що наказом територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області від 04 грудня 2013 року №2513 було призначено комісію із спеціального розслідування групового нещасного випадку зі смертельним наслідком, що стався 02 грудня 2013 року за участю працівників ПАТ «Цикорій» ОСОБА_2 та ОСОБА_1
08 січня 2014 року за наслідками проведення спеціального розслідування було складено акт за формою Н-5, в якому комісія дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався зі слюсарем ПАТ «Цикорій» ОСОБА_2 не визнається пов'язаним з виробництвом. Водночас відносно потерпілого слюсаря ПАТ «Цикорій» ОСОБА_1 . рішення щодо класифікації даного нещасного випадку та складання відповідного акту прийнято не було у зв'язку з відсутністю матеріалів і висновків, підготовлених Лінійним відділом на станції Козятин УМВС України на Південно-Західній залізниці.
Зазначений акт був затверджений заступником начальника територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області 09 січня 2014 року.
19 травня 2015 року на підставі звернення представника дружини ОСОБА_1 начальником територіального управління Держгір-промнагляду у Житомирській області було видано наказ №0172 про призначення комісії для додаткового спеціального розслідування нещасного випадку.
24 вересня 2015 року за наслідками додаткового спеціального розслідування складено акт форми Н-5, згідно якого нещасний випадок, який стався 02 грудня 2013 року внаслідок зіткнення вантажного потяга та автомобіля під керуванням ОСОБА_1 , визнано таким, що пов'язаний з виробництвом. У зв'язку з цим в цей же день були складені акти за формою Н-1 на потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2
29 вересня 2015 року зазначені акти (за формою Н-5 та за формою Н-1) без підписів двох членів спеціальної комісії, а саме представників ПАТ «Цикорій», були затверджені начальником територіального управління Держгірпромнагляду у Житомирській області.При цьому будь-яких відомостей про скасування попереднього акта за формою Н-5 від 08 січня 2014 року, який був затверджений заступником начальника територіального управління Держгір-промнагляду у Житомирській області 09 січня 2014 року, матеріали справи не містять.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що акти форми Н-5 і Н-1 складені в порушення Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 30 листопада 2011 року №1232 (надалі Порядку).
Проте, погодитись з висновками суду неможливо, оскільки вони зроблені передчасно, без належного з'ясування всіх обставин справи.
Так, відповідно до положень статей 1,2,6,7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції, яка діяла на час настання нещасного випадку, надалі -Закон) завданням страхування від нещасного випадку є відшкодування шкоди, пов'язаної з втратою застрахованими особами заробітної плати або відповідної її частини під час виконання трудових обов'язків, надання їм соціальних послуг у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також у разі їх смерті здійснення страхових виплат непрацездатним членам їх сімей. Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності. Суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування (далі - працівник). Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Роботодавцем відповідно до цього Закону вважається юридична (підприємство, установа, організація) або фізична особа, яка в межах трудових відносин використовує працю фізичних осіб.
Статтею 33 зазначеного Закону визначено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з пунктом «д» пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, в тому числі діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більше як до досягнення ними 23 років.
Згідно змісту актів форми Н-5 від 08 січня 2014 року та від 24 вересня 2015 року на час нещасного випадку на утриманні у потерпілого ОСОБА_3 була донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була студенткою Житомирського фармацевтичного коледжу.
Захист прав, свобод та інтересів працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності й галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, здійснюється в спосіб, визначений законами.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів, відповідно до закону «Про охорону праці».
За змістом ст.22 Закону «Про охорону праці», пп.10, 13, 38 та 58 Порядку, роботодавець повинен організувати розслідування нещасного випадку, для чого зобов'язаний своїм наказом утворити комісію з розслідування нещасного випадку.
Зазначена комісія зобов'язана з'ясувати обставини та причини нещасного випадку за відповідною формою.
У разі незгоди з висновками спеціальної комісії щодо обставин та причин нещасного випадку керівник Держнаглядохоронпраці або його територіального органу має право призначити повторне (додаткове) спеціальне розслідування такого випадку спеціальною комісією в іншому складі й за результатами її роботи скасувати висновки попередньої спеціальної комісії.
В даному випадку матеріали справи свідчать про те, що оспорювані Управлінням Фонду акти складено спеціальною комісією з розслідування нещасного випадку, утвореною управлінням Держгір-промнагляду.
Пунктом 59 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві передбачено, що рішення спеціальної комісії може бути оскаржено у судовому порядку у разі незгоди роботодавця, потерпілого або члена його сім'ї чи особи, яка представляє його інтереси, зі змістом затвердженого акта форми Н-5, форми Н-1 (або форми НПВ).
Перелік осіб, яким надано право на таке оскарження, є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає. Фонд та його робочі органи не належать до переліку осіб, яким надано право оспорювати зміст указаних актів, оскільки складання акта та підтвердження фактичних обставин нещасного випадку на виробництві не зачіпає прав та інтересів Фонду (правова позиція, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 31 травня 2017 року у справі № 6-1767цс16).
Проте, зазначені вище вимоги закону залишилися поза увагою суду першої інстанції, який задовольнив позовні вимоги Управління та скасував акти за формою Н-1 та Н-5.
За наведених обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
А тому відповідно до положень п.3 ч.1 ст.376 ЦПК скаржуване судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового - про відмову в позові.
Керуючись ст.ст.258,259,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Держпраці у Житомирській області
задоволити.
Рішення Романівського районного суду Житомирської області від 07 червня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Відмовити у задоволенні позову Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області в особі Чуднівського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області до Управління Держпраці у Житомирській області, за участю третьої особи - ОСОБА_1 про скасування актів за формою Н-1, Н-5 "Про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом", затверджених 29.09.2015 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Головуючий: Судді:
Повний текст постанови складений 15.11.2019 року.