Провадження № 33/803/1319/19 Справа № 207/2510/19 Суддя у 1-й інстанції - Тюлюнова В. Г. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В.
12 листопада 2019 року м. Дніпро
Суддя-доповідач Дніпровського апеляційного суду Мудрецький Р.В., розглянувши апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, -
Постановою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді виконання суспільно корисних робіт на строк 120 годин. Стягнуто судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
Згідно з оскаржуваною постановою, при примусовому виконанні виконавчого листа № 207/3547/15ц від 25 серпня 2015 року, виданого Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області 26 серпня 2015 року, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі 1/3 частини, щомісяця, з всіх видів заробітку на користь ОСОБА_3 , але не менше 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до досягнення дітьми віку повноліття, державним виконавцем Південного відділу державної виконавчої служби міста Кам'янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Бережним Д.Б. виявлено заборгованість по сплаті аліментів, за період з 01 січня 2019 року по 30 червня 2019 року 17691,00 грн., з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання з 20 березня 2018 року заборгованість складає 55743,00 грн., що свідчить про вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 183-1 КпАП України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить поновити строк апеляційного оскарження постанови суду, скасувати її з одночасним закриттям справи.
Обґрунтовуючи поважність причин строку оскарження постанови, ОСОБА_1 посилається на те, що отримав копію судового рішення лише 17 жовтня 2019 року. За таких обставин, на переконання останнього, початок перебігу строку оскарження постанови слід рахувати саме з цього моменту.
Свої вимоги про скасування постанови апелянт обґрунтовує істотним порушенням норм процесуального права.
Так, ОСОБА_1 вказує на те, що суд розглянув справу без його участі, не повідомив його належним чином про дату та час судового розгляду, внаслідок чого позбавив його можливості надати пояснення щодо вчиненого правопорушення. Апелянт зазначає, що суд не з'ясував обставини справи та не перевірив докази на їх підтвердження. Окрім цього, призначаючи стягнення у виді суспільно-корисних робіт, суд не з'ясував, що за станом свого здоров'я він потребує звільнення від праці в шкідливих умовах.
Суд апеляційної інстанції, вислухавши ОСОБА_1 , який підтримав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи заявленого клопотання, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня її винесення, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
В силу вимог ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була постановлена судом 09 серпня 2019 року без участі останнього.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_1 вказує на те, що отримав копію судового рішення лише 17 жовтня 2019 року.
Між тим, згідно з наявною у матеріалах справи розпискою, ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи 07 жовтня 2019 року, тоді як скарга була направлена до суду 22 жовтня 2019 року, тобто поза межами строку, передбаченого ст. 289 КУпАП.
З огляду на викладені обставини, визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови, суд не може, оскільки апелянту стало відомо про оскаржуване рішення раніше, ніж він вказує в скарзі.
Отже, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поновлення пропущеного апелянтом строку та приходить до висновку, що його клопотання задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -
У задоволенні клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 09 серпня 2019 року повернути останньому.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Дніпровського
апеляційного суду Р.В. Мудрецький