Постанова від 12.11.2019 по справі 570/762/19

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2019 року

м. Рівне

Справа № 570/762/19

Провадження № 22-ц/4815/1416/19

Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого Ковальчук Н. М.

суддів: Гордійчук С. О., Бондаренко Н. В.,

секретар судового засідання - Пиляй І. С.

учасники справи:

позивач - Приватне підприємство «Інтерекопласт»,

відповідач - державний реєстратор Комунального підприємства «Рівненське обласне

бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради

Мельник Андрій Володимирович,

відповідач - Публічне акціонерне товариство «Рівненський радіотехнічний завод»,

третя особа на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна

України по Рівненській області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інтерекопласт» на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 04 липня 2019 року у складі судді Остапчук Л. В., постановлену в м. Рівне, дата складання повного тексту ухвали невідома,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 04 липня 2019 року провадження в цивільній справі за позовом Приватного підприємства «Інтерекопласт» до державного реєстратора Комунального підприємства "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради Мельника Андрія Володимировича, Публічного акціонерного товариства «Рівненський радіотехнічний завод», третя особа на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора закрито.

Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями п. 1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, за якою суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та обґрунтована тим, що до суб'єктного складу учасників справи входять суб'єкти підприємницької діяльності та державний реєстратор, який діяв як посадова особа органу державної реєстрації, що в сукупності передбачає розгляд такого спору за правилами господарського судочинства.

Вважаючи ухвалу суду незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права, Приватне підприємство «Інтерекопласт» оскаржило її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі зазначає, що оскільки співвідповідачем у даному спорі є фізична особа - державний реєстратор із визначенням місця його діяльності - с. Городок, вул.. Першотравнева, 2 Рівненського р-ну, то такий спір підлягає розгляду у Рівненському районному суді Рівненської області і здійснюється за правилами цивільного судочинства. Стверджує, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов помилкового висновку, що за суб'єктним складом учасників справи зазначений спір підвідомчий господарському суду. Перебуваючи із суб'єктом державної реєстрації прав у трудових відносинах, державний реєстратор, здійснюючи делеговані йому повноваження не уособлює собою юридичну особу - суб'єкта державної реєстрації прав, а залишається фізичною особою. Оскільки співвідповідачем у справі є державний реєстратор, який не має статусу фізичної особи-підприємця, а є фізичною особою, такий спір не підвідомчий господарському суду і має розглядатися в місцевому загальному суді за правилами цивільного судочинства. Просить скасувати оскаржувану ухвалу суду, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

У відзиві на апеляційну скаргу Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а апеляційну скаргу - безпідставною, тому просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних міркувань.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом встановлено, що ПП «Інтерекопласт» звернулося з позовом до державного реєстратора КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» Рівненської обласної ради Мельника Андрія Володимировича, ПАТ «Рівненський радіотехнічний завод», третя особа на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.

Як вбачається із суб'єктного складу учасників справи, всі вони є юридичними особами.

За правилами ч.1 ст.19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Згідно п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах між суб'єктами господарювання.

Господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані, зокрема з вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктом публічно-правових відносин, за умови, що такі вимоги не об'єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір і за своїм суб'єктним складом підпадають під дію ГПК.

Виходячи з того, що спір у даній справі виник між юридичними особами щодо оскарження рішення державного реєстратора, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги про те, що співвідповідач у справі - державний реєстратор Мельник А.В. - не має статусу фізичної особи-підприємця, а є фізичною особою, не заслуговують на увагу суду, оскільки в спірних правовідносинах останній діяв не у власних інтересах як фізична особа, а здійснював свої посадові обов'язки як державний реєстратор.

За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Згідно ч.1 ст.256 ЦПК України, якщо провадження у справі закривається з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 255 цього Кодексу, суд повинен повідомити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Частиною 1 ст. 32 ЦПК України, встановлено, що спори між судами про підсудність не допускаються.

Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Інтерекопласт» відхилити.

Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 04 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови складено 15 листопада 2019 року.

Головуючий суддя підпис Ковальчук Н. М.

Судді: підпис Гордійчук С. О. підпис Бондаренко Н. В.

Копія вірна: суддя

Рівненського апеляційного суду Ковальчук Н. М.

Попередній документ
85673395
Наступний документ
85673397
Інформація про рішення:
№ рішення: 85673396
№ справи: 570/762/19
Дата рішення: 12.11.2019
Дата публікації: 18.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Рівненський апеляційний суд
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про комунальну власність