Справа № 700/996/19
Провадження № 2/700/403/19
13 листопада 2019 року Лисянський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Бесараб Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Бондарчук Т.І..
розглянувши у судовому засіданні в смт. Лисянка цивільну справу №700/996/19 провадження №2/700/403/19 за позовом ОСОБА_1 до Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права земельну частку (пай),
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права земельну частку (пай).
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської області помер ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої входить земельна ділянка (пай), розміром 3,49 га в умовних кадастрових гектарах відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ЧР НОМЕР_1 , виданого на підставі рішення Лисянської районної державної адміністрації 19.11.1996 року. № 455. За життя ОСОБА_2 залишив заповіт від 26.12.1995 року згідно з яким все майно заповів йому. Спадкодавець проживав одиноко в с. Боярка Лисянського району Черкаської області з 18.02.1985 року по 11.04.2000 року. Потім вибув у Звенигородський будинок інтернат для інвалідів та престарілих, де й помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Оформити спадщину в нотаріальній конторі він не має можливості у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на земельну частку (пай). За таких обставин змушений звернутися до суду та просить визнати право на земельну частку (пай), яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач в судове засідання не з'явився, просив розглянути справу без його участі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду із заявою, в якій просить розглянути справу без його участі, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Звенигородка Черкаської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим повторно 25.11.2016 року.
Після смерті спадкодавця відкрилась спадщина, до складу якої входить земельна частка (пай) площею 3,49 умовних кадастрових гектарів в адміністративних межах Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області.
Згідно із заповітом від 26 грудня 1995 року, який не скасований, не змінений, іншим заповітом не відмінений, ОСОБА_2 на випадок своєї смерті майно, яке йому належатиме заповів ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Статтею 1218, ч.1 ст.1225 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За вимогами ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно, тобто зміна власника майна, що підлягає державній реєстрації, неможлива без перереєстрації права власності. Тому свідоцтво про право на спадщину є обов'язковим, коли об'єктом спадкування є нерухоме майно, що підлягає обов'язковій державній реєстрації.
В свою чергу право власності на нерухоме майно виникає у спадкоємця лише з моменту державної реєстрації цього майна (ч.2 ст.1299 ЦК України).
Згідно зі ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання права власності на майно, у разі коли це право оспорюється або не визнається, а також у разі втрати документів на право власності на майно.
З огляду на викладене, визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки відсутність у спадкодавця правовстановлюючих документів на спадкове майно унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
За таких обставин, беручи до уваги відсутність інших спадкоємців, які б претендували на спадщину, необхідно визнати за позивачем ОСОБА_1 право на спадкове майно, що залишилося після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1218, 1261,1269, 1270 ЦК України, ст.ст.4,5,12,13, 19, 81, 82, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області про визнання права земельну частку (пай) - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , право на земельну частку (пай), площею 3,49 умовних кадастрових гектарів розташованої на території Боярської сільської ради Лисянського району Черкаської області, відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР НОМЕР_1 , виданого на ім'я ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Бесараб