Справа № 646/7372/19
№ провадження 1-кс/646/5676/2019
30.10.19 року м.Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП у Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220060002596 від 26.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП у Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220060002596 від 26.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 26.10.2019 до Основ'янського ВП ГУНП у Харківській області надійшло повідомлення про те, що невстановлена особа чоловічої статі зберігає при собі наркотичні речовини. 26.10.2019 проведено огляд місцевості за адресою: АДРЕСА_1 , у ході якого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запропоновано викласти з кишені заборонені речі, після чого останній дістав полімерний згорток з речовиною, який було вилучено у паперовий конверт з підписами учасників слідчої дії. Повідомив, що у нього при собі наркотичний засіб «метадон», який він зберігав для особистого зберігання.
Слідчий просить накласти арешт на зазначене майно з метою збереження речових доказів.
У судове засідання слідчий не прибув, звернувся до слідчого судді з заявою про розгляд клопотання про арешт майна без його участі, клопотання підтримує у повному обсязі.
У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, приходить до наступного.
26.10.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за № 12019220060002596 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України при огляді слідчий має право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.
Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України, а саме, п. 1, п. 3, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей та документів, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: відшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Постановою слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП у Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_3 від 28.10.2019 полімерний згорток з речовиною, який було вилучено у паперовий конверт з підписами учасників слідчої дії, що було вилучено 26.10.2019 у ході огляду місцевості за адресою: м.Харків, пр. Гагаріна, 180, к.3, - визнано речовими доказами.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про накладення арешту вищевказані речі, оскільки, слідчий довів наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно є речовим доказом, а тому слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним накласти арешт на вказане майно.
На підставі вищевикладеного слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 98, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Основ'янського ВП ГУНП у Харківський області лейтенанта поліції ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220060002596 від 26.10.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що було вилучено 26.10.2019 у ході огляду місцевості за адресою: м.Харків, пр. Гагаріна, 180, к.3, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном, а саме на полімерний згорток з речовиною, який було вилучено у паперовий конверт з підписами учасників слідчої дії.
Місце зберігання речових доказів визначити відповідно до Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1