Справа № 646/3668/19
№ провадження 2/646/1486/2019
11.11.19 року м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді: Шелест І.М.,
за участю :
секретаря судового засідання - Волошко К.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 646/3668/19 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до державного нотаріуса Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканової Олени Василівни про визнання незаконною і скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов*язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину,-
29.05.2019 ОСОБА_1 звернулася до Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовом, в якому просила: « визнати незаконною і скасувати постанову державного нотаріуса Цуканової О.В. Першої Харківської державної нотаріальної контори про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину № 2008/02-31 від 25.05.2016; зобов*язати державного нотаріуса Цуканову О.В. Першої Харківської державної нотаріальної контори видати свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_2 ), що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_2 .
В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що з метою оформлення спадкових прав та отримання свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок АДРЕСА_3 ), після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері ОСОБА_2 , яка постійно проживала в АДРЕСА_4 , вона звернулась до Першої Харківської державної нотаріальної контори.
Постановою № 2008/02-31 від 25.05.2016 державний нотаріус Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканова О.В. відмовила у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_4 .
Вважає постанову № 2008/02-31 від 25.05.2016 незаконною і такою, що підлягає скасуванню. Державним нотаріусом не було здійснено вичерпних заходів для отримання необхідних документів, що привело до порушення прав спадкоємця і є підставою для скасування постанови № 2008/02-31 від 25.05.2016.
Її батько ОСОБА_3 народився у 1911 році у сел. Жихор, її мати ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 у сел. Жихор. До 1918 року її батько проживав у домоволодінні, яке пізніше отримало адресу АДРЕСА_5 . Після одруження її батьки проживали за вказаною адресою до смерті, а саме батько ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , мати ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Адреса домоволодіння змінювала назву таким чином: АДРЕСА_6 і на теперішній час має назву АДРЕСА_7 . До позовної заяви залучено технічний паспорт будинку літера А1 по АДРЕСА_5 , складений Харківським МБТІ 13.01.1957, в якому власником зазначено ОСОБА_3 (назву змінено на АДРЕСА_8 протоколом АДРЕСА_9 засідання виконавчого комітету Жихорської селищної ради депутатів трудящих Харківського району 18.02.1958 року). Наказом № 530 Президії Верховної Ради УРСР від 29.08.1963 сел. Жихор ввійшло до складу м. Харкова. За заявою батька ОСОБА_3 13.03.1965 представником Харківського міського бюро технічної інвентаризації було проведено обстеження домоволодіння за адресою АДРЕСА_10 ) у відповідності до Інструкції МЮ та МКХ УРСР від 23-25.11.1947 щодо встановлення належності домогосподарства його законним власникам, про що складено відповідний акт № 49 від 13.03.1965 у присутності свідків. Так, обстеження показало, що на момент складення акту до складу домоволодіння входив житловий будинок на дві кімнати з кухнею і незакінчене будування житлового будинку на земельній ділянці 2297 кв.м., яка належала її батькам до 1918 року.
Начальником Харківського МБТІ Ракецьким 17.03.1965 направлено відповідний лист голові Виконкому Червонозаводської ради депутатів трудящих, яким підтверджено, що домоволодіння за адресою: АДРЕСА_8 належало на праві особистої власності ОСОБА_3 та було побудоване до 1918 року, коли сел. Жихор входило до селищної межі. Під час війни будинок згорів і на цій земельній ділянці було побудоване новий будинок у 1947 році без дозволу виконкому. При цьому відмічено, що за вказаний будинок протягом17 років сумлінно сплачено всі податки та ведеться господарська турбота. Водночас на цій земельній ділянці розпочато будівництво жилого дома донькою ОСОБА_3 Матеріали обстеження було направлено вказаним листом для подальшої реєстрайції.
Рішенням Виконкому Червонозаводської районної ради депутатів трудящих за № 214/10 від 18.07.1967 вирішено узаконити самовільно збудований будинок літера Б1 по АДРЕСА_4 , з зобов*язанням звернення до МБТІ для надання свідоцтва про право особистої власності відповідно до встановлених долевих частин.
Отже, приведене доводить, що домоволодіння по АДРЕСА_4 на 18.07.1967 складалося з двох будинків літера А1 та літера Б1, які мали статус «законні».
Вважає необгрунтованим посилання нотаріуса на неможливість встановити місце відкриття спадщини і те, що такі документи витребує нотаріус виключно у спадкоємців. Так, 21.05.2019 за зверненням для отримання повторних свідоцтв про смерть батьків у Відділі реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову реєстраційної служби ХМУЮ роз*яснено, що витяг з актового запису про смерть, а саме з позначенням місця смерті-адреса може бути видана виключно за запитом нотаріусу або суду, так як така інформація відноситься до службової. Аналогічні відмови отримані у КП ХМБТІ щодо проведення інвентаризації спадкового майна, оцінки майна, так як такі дії відбуваються за запитом нотаріуса з метою оформлення спадкових прав. Тому постанова № 2008//02-31 від 25.05.2016 Державного нотаріуса Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_4 . АДРЕСА_5 є неагрументованою, незаконною, і відповідно такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 08.07.2019 провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
02.08.2019 до суду від відповідача по справі завідувача Першої Харківської міської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого остання заперечує проти задоволення позовних вимог. Так, в спадковій справі, не має жодного документа, що свідчить про місце відкриття спадщини, коло спадкоємців, які фактично прийняли спадщину, крім спадкоємців, що подали до нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини. На запит державної нотаріальної контори від 07.08.2015 за № 4130/02-104 щодо реєстрації права власності на зазначений житловий будинок до нотаріальної контори була надана довідка КП «ХМБТІ» від 13.08.2015 № 1301014, в якій зазначено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_7 , згідно матеріалів інвентаризаційних справ КП «Харківське Міське БТІ» не зареєстровано. В Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, право власності на житловий будинок АДРЕСА_7 , не зареєстровано. Навіть якщо б спадкоємці надали до нотаріальної контори будинкову книгу для встановлення місця відкриття спадщини та кола спадкоємців, які фактично прийняли спадщину, оскільки на час відкриття спадщини проживали разом зі спадкодавцем, крім тих спадкоємців, які подали заяви про прийняття спадщини, нотаріуси Першої Харківської державної нотаріальної контори не мали та не мають можливості видати свідоцтва про право на спадщину на майно без правовстановлюючих документів на спадкове майно, оскільки жодних підстав щодо можливості видачі свідоцтва про право на спадщину на майно без надання правовстановлюючих документів не передбачалося та не передбачається чинним законодавством України, в тому числі законодавством, що регламентує нотаріальну діяльність, так як нотаріус повинен в обов*язковому порядку перевірити саме склад спадкового майна. Крім того, в матеріалах спадкової справи по цей час, крім заяв про прийняття спадщини, копії свідоцтва про смерть спадкодавця та листа Харківського обласного державного нотаріального архіва, відсутні будь-які документи, що підтверджують факт родинних відносин спадкоємців зі спадкодавцем.
19.09.2019 до суду надійшла відповідь на відзив від позивачки ОСОБА_1 , відповідно до якої остання вважає, що відповідач необгрунтовано заперечує проти задоволення позову.
Також позивачкою ОСОБА_1 було заявлено ряд клопотань, в яких вона просила:
- направити запит до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Головного управління юстиції у Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Сумська, 61 для отримання актового запису про смерть (з позначенням місця смерті-адреса) померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 і встановлення місця відкриття спадщини;
- направити запит до Сьомої Харківської міської Державної нотаріальної контори, за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 1 для встановлення наявності спадкової справи і спадкоємців від умерлого спадкодавця ОСОБА_4 , що проживав на час смерті за адресою: АДРЕСА_11 ;
- направити запит до Першої Харківської державної нотаріальної контори, за адресою: м. Харків, майдан Конституції, 1, Палац Праці, 7 під*їзд, 4 поверх для встановлення наявності спадкової справи і спадкоємців від умерлого спадкодавця ОСОБА_5 , що проживала на час смерті за адресою: АДРЕСА_7 .
Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 25.10.2019 у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про витребування доказів було відмовлено.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні встановлено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , як дочка померлої, звернулася до Першої Харківської державної нотаріальної контори з метою оформлення спадщини на житловий будинок АДРЕСА_4 .
Проте, постановою державного нотаріуса Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканової О.В. від 25.05.2016 ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв*язку з відсутністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на житловий будинок АДРЕСА_4 .
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках.
Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» № 3425-XII.
Відповідно до ст.1 цього Закону нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Статтею 4 Закону № 3425-XII передбачено, що нотаріус має право витребувати від підприємств, установ і організацій відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій.
Згідно ст.5 Закону України «Про нотаріат» нотаріус зобов'язаний, зокрема: здійснювати свої професійні обов'язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися правил професійної етики; сприяти громадянам, підприємствам, установам і організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз'яснювати права і обов'язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду; відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам; виконувати інші обов'язки, передбачені законом.
Відповідно до ст.46 цього Закону нотаріуси або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, має право витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій, повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.
Статтею 49 Закону України «Про нотаріат» передбачено підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій. Пунктом 2 частини 1 цієї статті встановлено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. У п. 9 ч. 1 ст.49 Закону України «Про нотаріат» зазначено, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст.49 Закону України «Про нотаріат», нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Статтею 50 Закону №3425-XII передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Відповідно до ч. 1 ст.68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
Главою 10 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за № 282/20595, регламентується процедура видачі свідоцтв про право на спадщину.
Відповідно до підпункту 4.1 цієї глави, при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотаріус перевіряє наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Підпункт 4.2. зазначає, що доказом родинних та інших відносин спадкоємців зі спадкодавцем є: свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану, повний витяг з реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису, копії актових записів, копії рішень суду, що набрали законної сили, про встановлення факту родинних та інших відносин.Підпункт 4.12 Порядку вказує, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів. Підпунктом 4.14 передбачено, що при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов'язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.
Судом досліджено копію спадкової справи № 236/97, з якої вбачається, що на запит державної нотаріальної контори від 07.08.2015 щодо реєстрації права власності до нотаріальної контори була надана довідка КП «ХМБТІ» від 13.08.2015 № 1301014, в якій зазначено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_7 , згідно матеріалів інвентаризаційних справ не зареєстровано.
Отже, Законом України «Про нотаріат» передбачено обов'язок нотаріуса сприяти громадянам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, і право нотаріуса витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії. Неподання таких відомостей нотаріусу є однією з підстав для відмови у вчиненні нотаріальної дії, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до державного нотаріуса Першої Харківської державної нотаріальної контори Цуканової Олени Василівни про визнання незаконною і скасування постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зобов*язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину - відмовити.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України( в ред. з 15.12.2017 року) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення виготовлено 11.11.2019 року.
Суддя І.М. Шелест