15.11.2019 Суддя Глібко О. В..
Справа № 644/9097/19
Провадження № 2/644/2538/19
15 листопада 2019 року м. Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Глібко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача та просить розірвати їх шлюб, зареєстрований 23 квітня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 279.
Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
В порушення п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позовній заяві не зазначена ціна позову, або вказівка на звернення до суду із позовом немайнового характеру.
Вказаний недолік може бути усунутий позивачем шляхом зазначення ціни позову або вказівки про те, що позов немайнового характеру.
Так, позивачкою у позовній заяві зазначена її адреса постійного перебування: АДРЕСА_1 , за якою вона разом з малолітнім сином постійно перебуває та мешкає.
При цьому зареєстрована вона в Луганській АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорта.
Місце реєстрації відповідача зазначено в АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 28 ЦПК України, позови про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Таким чином позивачка зазначає, що оскільки неповнолітній син мешкає разом з нею в АДРЕСА_1 , навчається у Харківській спеціалізованій школі № 80, що підтверджується довідкою та актом від 01.11.2019 року, вона має право звернутися з цим позовом до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, тобто за місцем їх з дитиною перебування.
Порядок реєстрації місця проживання та перебування осіб визначено Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», а також Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 , яким затверджено «Порядок реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів».
Так, статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» надано наступне визначення термінів:
місце перебування - адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік; - місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово; - довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;довідка про звернення за захистом в Україні.
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» для реєстрації місця проживання особа або її законний представник подають серед іншого документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження або свідоцтво про належність до громадянства України. Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.
Згідно п. 2.2. «Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів», затвердженого Наказом МВС України № 1077 від 22.11.2012 року, відомості про реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років, вносяться до картки реєстрації того з батьків, з ким реєструється місце проживання дитини, та до адресної картки.
Отже з наданих позивачкою доказів постійного місця перебування (копії акту від 01.11.2019 року, копії договору найму житлового приміщення від 01.06.2018 року) суд позбавлений можливості перевірити підсудність справи Орджонікідзевському районному суду м. Харкова, що унеможливлює прийняття рішення про відкриття провадження.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне залишити позов без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, а саме документів, якими згідно чинного законодавства України може бути підтверджений факт постійного проживання позивачки разом з неповнолітньою дитиною в Індустріальному районі м. Харкова.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статті 175 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків п'ять днів з моменту отримання копії ухвали суду.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений термін позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Глібко