Справа № 643/11678/19
Провадження № 2/643/4313/19
09.08.2019 року Московський районний суд міста Харкова у складі: головуючого судді- Майстренко О.М., за участю секретаря - Постульга О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третьої Харківської державної нотаріальної контори про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , Третьої Харківської державної нотаріальної контори про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 посилається на те, що вона з 2008 року, постійно проживала однією сім'єю зі своїм родичом (рідний брат її діда) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою АДРЕСА_1 , де й продовжує проживати. За весь час сумісного проживання, вони вели спільне господарство, були постійно пов'язані спільним побутом, та мали взаємні, та ніким не оскаржувані та неоспорювані права та обов'язки. У зв'язку з тим, що вона є інвалідом війни 2-ї групи, то жили на її пенсію та на пенсію, яку отримував ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, про що свідчіть постанова слідчого Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 15.07.2014 року, але зареєстрований факт смерті був лише ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківської області 10.07.2014 року. Померлий на протязі довгого часу хворів, серцевими захворюваннями, розладами кровообігу. Весь час його захворювання, вона доглядала за ним, та разом піклувались одне за одним. Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 32,4 кв.м., разом з надвірними прибудинковими господарськими будівлями і спорудами, а також земельною ділянкою, загальною площею 404 кв.м., з яких 45 кв.м. під житловим будинком, АДРЕСА_2 кв.м. під господарськими будівлями та 333 кв.м. під двором. Заповіту за життя спадкоємцем складено не було. Вона є єдиним спадкоємцем четвертої черги за законом. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає. У встановлений законом строк вона звернулася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлого, та ця заява була приєднана до спадкової справи №430/2014, в якій також була заява про прийняття спадщини ОСОБА_2 .. Однак свідоцтво про право власності на спадкове майно вона, ОСОБА_1 не отримала, оскільки не підтверджений родинний зв'язок між нею та померлим та факт сумісного проживання, через що вона вимушена звернутися з даним позовом до суду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала в повному обсязі, просила позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про час і місце судового розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином, що підтверджується доказами, які долучено до матеріалів справи, доказів про поважність причини неявки не надала, представника, уповноваженого представляти її інтереси в суді, до суду не направила, заяви про перенесення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутністю суду не представила.
Представник відповідача - Третьої Харківської нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій не заперечує проти задоволення позовних вимог, просить справу розглядати за його відсутності.
У зв'язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд виносить по справі заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, та докази, надані в їх обґрунтування, вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 2008 року, постійно проживала однією сім'єю зі своїм родичом (рідний брат дідуся) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де й продовжує проживати.
Весь час сумісного проживання, вели спільне господарство, сумісно обробляли земельну ділянку, порались на городині, вбирали врожай, разом слідкували за житловою будівлею, проводили поточний ремонт будівлі та інших надвірних прибудов, вносили сумісні грошові кошти за надання послуг, сумісно сплачували електропостачання, оплачували дрова та вугілля, тощо. Були постійно пов'язані спільним побутом, та мали взаємні, та ніким не оскаржувані, та неоспорювані права та обов'язки. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 є інвалідом війни 2-ї групи, то жили на пенсію яку отримувала вона та на пенсію яку отримував ОСОБА_3
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер, що підтверджується постановою слідчого Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 15.07.2014 року, копію якої долучено до матеріалів справи, але зареєстрований факт смерті був лише ІНФОРМАЦІЯ_3 року, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Харківської області 10.07.2014 року, зроблено відповідний актовий запис за №9857.
Як зазначає позивач, померлий протягом тривалого часу хворів на серцеві захворювання, мав розладами кровообігу.
Відповідно до довідки виданої ХОБСМЄ №2, причиною смерті ОСОБА_3 , став гострий розлад кровообігу.
Весь час його хвороби, позивач доглядала за ним, одночасно самостійно виконувала усю хатню, та надвірну побутову роботу та догляду за житловим будинком.
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 32,4 кв.м. разом з надвірними прибудинковими господарськими будівлями і спорудами, а також земельною ділянкою, загальною площею 404 кв.м., з яких 45 кв.м. під житловим будинком, АДРЕСА_2 кв.м. під господарськими будівлями та 333 кв.м. під двором.
Житловий будинок, разом з надвірними господарськими будівлями, належали ОСОБА_3 на праві приватної власності, відповідно до даних технічного паспорту на будівлю, на ім'я ОСОБА_1 , копію якого долучено до матеріалів справи.
Належність будинку та прибудинкових споруд саме гр. ОСОБА_3 підтверджується наступними документами: рішенням Народного Суду 4 ділянки Сталінського району м. Харкова від 30.06.1959 року, по справі №2076, ухвалою судовою колегією по цивільним справам Харківського обласного суду від 20.07.1959 року, актом судовим виконавцем народного суду, від 19.08.1959 року, домовою книгою на житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заповіту за життя спадкоємцем складено не було.
ОСОБА_1 , є єдиним спадкоємцем четвертої черги за законом. Інших спадкоємців у ОСОБА_3 немає.
У відповідності до статті 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Частиною 1, статті 1225 ЦК України передбачено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
В частині 2, статті 1225 ЦК України, зазначено, що до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені.
Частина 3, статті 1225 ЦК України - до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Статтею 1264 ЦК України встановлено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкоємцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини 1, статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно частини 5, статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи доказів, 06.01.2015 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Міссіяж О.А. з заявою про прийняття спадщини яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , та видачі свідоцтва про право на спадщину, яка зареєстрована в реєстрі за №19.
На підставі заяви заведена спадкова справа за №430/2014, та зареєстрована по книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №51.
Відповідно до ч. 1 ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Оскільки позивач постійно проживала разом з ОСОБА_3 однією сім'єю з 2008 року по день його смерті, мала з ним спільний бюджет, вела спільне господарство, вона є спадкоємцем четвертої черги спадкування за законом.
Факт постійного проживання ОСОБА_1 однією сім'єю з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , протягом часу з січня 2008 року по 06.07.2014 року підтверджується також протоколами опитування адвокатом особи за її згодою від 08.08.2019 року, доданими представником позивача до матеріалів справи, відповідно до яких опитано:
- свідка ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , який надав пояснення, що знає ОСОБА_5 . Вона проживає по сусідству зі мною в будинку АДРЕСА_1 , в одному АДРЕСА_3 , половина його, половина сусіда. Вона проживала разом з його сусідом - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , з 2008 року, а після його смерті продовжує там проживати. ОСОБА_6 казав, що вони родичи з ОСОБА_7 , він брат її дідуся. Теж саме йому Женя розповідала. Він бачив, як Женя та ОСОБА_8 сумісно обробляли земельну ділянку, по сезону збирали врожай. Женя готувала, консервувала. Дуже часто він спілкувався з ними та чув від обох, що в них спільний бюджет та вони разом сплачували за комунальні послуги, покупали дрова, вугілля на зиму. Крім того, сумісно прибирали прибудинкову територію та робили ремонт. Жили однією сім'єю, як родичі, допомагали один одному. Після того, як сусід помер, організацією поховання займалася ОСОБА_9 та сплачувала всі витрати.
-свідка ОСОБА_10 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , який наддав пояснення, що знає ОСОБА_1 . Вона проживала по сусідству з ним в будинку АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 будинки, проживала разом з його сусідом - ОСОБА_3 з2008 року та зараз там живе. Він приятелював по-сусідськи з ОСОБА_11 та часто приходив до нього, спілкувалися про різне, про господарство, життя. Він та ОСОБА_12 розповідали, що вони родичі які, по лінії її матері. Вони завжди були разом, поралися на городі, збирали врожай, готували та вели спільний бюджет, купували всі необхідні речі. Вони отримувала пенсію. Сумісно ремонтували будинок та прибудинкову територію, сплачували комуналку, ходили часто разом до магазину, прибирали територію будинку. ОСОБА_13 займалася організацією поховання ОСОБА_14 , бігала, все оформлювала та платила гроші.
-свідка ОСОБА_15 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , яка надала пояснення, що знає ОСОБА_1 . Вона проживає на одній АДРЕСА_5 будинку АДРЕСА_1 , а вона проживає в №28. Проживає з 2008 року з її сусідом - ОСОБА_3 , який помер в 2014 р. Вона дуже часто приходила до Жені в гості, спілкувалась з нею з різних питань, приятелювала по жіночому. ОСОБА_9 родичі з ОСОБА_11 , він її дядя по лінії її матері. Вони разом слідкували за будинком та прибудинковою територію, прибирали, робили ремонт, обробляли город, збирали врожай, готували, ходили до магазинів, купували необхідні речі, посуду, техніку. Вони отримували пенсію, сплачували комунальні послуги за будинок. Організацією поховання Івана займалась Женя ОСОБА_16 та вона їй допомагала організувати помини. ОСОБА_1 все оформлювала та платила гроші.
Відповідно до п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року, при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом.
До спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім'єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї тощо.
Відповідно до положень ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, з 2008 року позивач постійно проживала разом зі спадкодавцем на правах члена сім'ї, разом з ним харчувалася, вела домашнє господарство, члени сім'ї були пов'язані спільним побутом.
Згідно ч. З ст. 1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом з спадкодавцем н час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно ст. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
ОСОБА_3 , є дядьком позивача по материнський лінії, та разом з тим, вона проживала разом з ним, як член сім'ї починаючі з 2008 року.
Відповідно до частини 1, статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
06.01.2015 у встановлений законом строк позивач звернулась до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харківської області Міссіяж О.А. щодо оформлення своїх спадкових справ.
Після чого заява була направлена до П'ятої Харківської державної нотаріальної контори, яка в свою чергу переправила заяву за належністю для приєднання до спадкової справи №430/2014, що заведена Третьою Харківською державною нотаріальною конторою.
В матеріалах спадкової справи наявна заява ОСОБА_2 , як спадкоємця, на прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 .
Проте, дані, що ОСОБА_2 прийняла спадщину, що залишилась після смерті ОСОБА_3 , та виконала відповідні дії щодо прийняття спадщини, відсутні, її теперішнє місцезнаходження невідоме.
Втім, свідоцтво про право на спадщину на спадкове майно позивачу видано не було, та рекомендовано звернутися до суду з заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю зі спадкодавцем.
Встановлення факту сумісного проживання позивача з ОСОБА_3 необхідно для належного оформлення спадкових справ.
Відповідно до статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу; неприпустимість позбавлення права власності; справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно частин 1 та 2, статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права, і одним із способів такого захисту цивільних прав є визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
При житті померлий ОСОБА_3 не склав заповіту.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_1 постійного проживала однією сім'єю з ОСОБА_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , протягом часу з 2008 року по день його смерті, та продовжує там проживати, тобто фактично прийняла спадщину, оскільки на день його смерті проживала разом з померлим, подала заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори , вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, що дозволяє їй реалізувати право на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 .
У відповідності до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Пленум Верховного Суду України у своїй Постанові за № 5 від 07.02.2014року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» констатує факт того, що відповідно до ст.41 Конституції України та п. 2 ч. 1 ст. 3,ст. 321 ЦК України ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, встановлених Конституцією та законом. Враховуючи, що згідно зі ст.92 Конституції України правовий режим власності визначається виключно законами України, то інші нормативно-правові акти, які обмежують права власника і не мають ознак закону, не підлягають застосуванню.
Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, суд вважає, що в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12,78,80,81,141,263 - 265 ЦПК України, 1216,1220-1222,1258,1261,1264,1269,1270 ,1297 ЦК України , суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третьої Харківської державної нотаріальної контори про встановлення факту сумісного проживання та визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом - задовольнити .
Встановити факт сумісного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 однією сім'єю з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до моменту смерті останнього.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно а саме: Житловий будинок розташований за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 32,4 м2, разом з надвірними прибудинковими господарськими будівлями і спорудами, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Текст судового рішення доступний для ознайомлення у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://wwwreyestr.gov.ua.
Суддя О.М. Майстренко