Кримінальне провадження № 629/4939/19
Номер провадження 1-кп/629/477/19
14 листопада 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220380000545 відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красноярськ, громадянина України, з середньою технічною освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимий,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_4 ,
- захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 , -
18 квітня 2019 року, близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_3 перебуваючи біля будинку належного ОСОБА_5 та який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де в нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 , впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді спричинення майнової шкоди потерпілому і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, з корисливого мотиву, з метою наживи, шляхом вільного доступу, зайшов через хвіртку до б. АДРЕСА_2 , після чого проник всередину приміщення сараю, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав велосипед, чорного кольору, ручної зборки, які в своєму поєднання повністю склали модель та марку «Україна», вартість якого згідно висновку експерта Харківського НДЕКЦ МВС України № 6/2237СЕ-19 від 11.09.2019 року складає 463 гривні.
Після цього ОСОБА_3 утримуючи при собі викрадене майно з місця вчинення злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 18.04.2019 року, він зайшов через хвіртку до б. АДРЕСА_2 , після чого проник всередину приміщення сараю, розташованого на території вказаного домоволодіння, звідки таємно викрав велосипед, чорного кольору, ручної зборки, які в своєму поєднання повністю склали модель та марку «Україна», з яким з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд.
Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_3 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.
Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз'яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.
Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище.
Обвинувачений ОСОБА_3 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч.2 ст.50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують його покарання.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_3 скоїв тяжкий злочин.
Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу вживання канабіноїдів із шкідливими наслідками, має середню технічну освіту, не одружений, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується задовільно.
Обвинувачений ОСОБА_3 з'явився для участі у підготовці досудової доповіді.
Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній.
Відповідно до вимог ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття.
Відповідно до вимог ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлені.
Суд приходить до висновку, що обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України - призначення більш м'якого покарання, яке передбачено законом.
Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства оцінюється як середній, на думку органу пробації, виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Крім цього, вважає доцільним застосування до обвинуваченого наступних заходів: контроль за поведінкою та місцем проживання особи; застосування соціально-виховних заходів, покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, досудової доповіді, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , обставин, які пом'якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_3 в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 75 КК України, а саме звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням та покладення на нього обов'язків передбачених ст. 76 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 судом не обирався.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судової експертизи.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.371, 374 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_6 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), р/р UA548999980000031116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/2237СЕ-19 від 11.09.2019 року в розмірі 628 гривень 04 копійки.
Речові докази по справі:
- велосипед марки «Україна» чорного кольору, який належить потерпілому ОСОБА_5 та переданий йому на відповідальне зберігання під розпису - залишити останньому.
Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1