Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"13" листопада 2019 р.Справа № 922/3357/18
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Лаврова Л.С.
судді: Прохоров С.А. , Присяжнюк О.О.
розглянувши заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення провадження у справі
за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб третя особа на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Реал Банк» третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Національний банк України
до 1) ОСОБА_1 2) ОСОБА_2 3) ОСОБА_3 4) ОСОБА_4 5) ОСОБА_5 6) ОСОБА_6 7) ОСОБА_7 8) ОСОБА_8 9) ОСОБА_9 10) ОСОБА_10 11) ОСОБА_11 12) ОСОБА_12 13) ОСОБА_13 14) ОСОБА_14 15) ОСОБА_15 16) ОСОБА_16 17) ОСОБА_17 18) ОСОБА_18 19) ОСОБА_19 20) ОСОБА_20 21) ОСОБА_21 22) ОСОБА_22 23) ОСОБА_23 24) ОСОБА_24 25) ОСОБА_25 26) ОСОБА_26
про стягнення шкоди в розмірі 2 508 627 030,89 грн.
За участю представників:
позивача - Жегулін Ю.М.
відповідача-4 - ОСОБА_4 (особисто)
відповідача-11 - ОСОБА_11 (особисто)
відповідача-15 - ОСОБА_15 (особисто)
інших відповідачів - не з'явилися
третіх осіб - не з'явилися
Господарським судом Харківської області розглядається справа за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (що діє як ліквідатор ПАТ «Реал Банк») про солідарне стягнення з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_4 ), ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_5 ), ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , АДРЕСА_6 ), ОСОБА_7 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , АДРЕСА_7 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , АДРЕСА_8 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_9 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , АДРЕСА_10 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 , АДРЕСА_11 ), ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 , АДРЕСА_12 ), ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 , АДРЕСА_13 ), ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 , АДРЕСА_14 ), ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_14 , АДРЕСА_15 ), ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_15 , АДРЕСА_16 ), ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_16 , АДРЕСА_17 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_17 , АДРЕСА_18 ), ОСОБА_19 ( ІНФОРМАЦІЯ_18 , АДРЕСА_19 ), ОСОБА_20 ( ІНФОРМАЦІЯ_19 , АДРЕСА_20 ), ОСОБА_21 ( ІНФОРМАЦІЯ_20 , АДРЕСА_21 ), ОСОБА_22 ( ІНФОРМАЦІЯ_21 , АДРЕСА_22 ), ОСОБА_23 ( ІНФОРМАЦІЯ_22 , АДРЕСА_23 ), ОСОБА_24 ( ІНФОРМАЦІЯ_23 , АДРЕСА_24 ), ОСОБА_25 ( ІНФОРМАЦІЯ_24 , АДРЕСА_25 ), ОСОБА_26 ( ІНФОРМАЦІЯ_25 , АДРЕСА_26 ) заподіяної ПАТ «РЕАЛ БАНК» шкоди в розмірі 2 508 627 030,89 грн. (два мільярди п'ятсот вісім мільйонів шістсот двадцять сім тисяч тридцять грн. 89 коп.) шляхом її стягнення на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; код ЄДРПОУ 21708016; рахунок НОМЕР_2 в Національному банку України, МФО 300001).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що дії пов'язаних з банком ПАТ «Реал Банк» осіб призвели до заподіяння банку шкоди та отримання такими особами внаслідок вчинених дій прямої чи опосередкованої майнової вигоди, що в силу приписів ч. 5 ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є підставою для звернення з вимогою до пов'язаних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної банку.
13.11.2019 р. представником позивача було подано заяву про зупинення провадження у справі №922/3357/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у подібних правовідносинах у справі №910/11027/18.
Заявник вказував, що відповідачами по даній справі було подано до суду заяву про застосування строків позовної давності. У своїй відповіді на відзиви позивач виклав свою позицію щодо зазначеного питання. Визначення строків позовної давності у даній категорії спорів тісно пов'язано з положенням частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», яка визначає передумови для пред'явлення Фондом відповідного позову.
У відповідності до частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», чинній на момент звернення до суду, Фонд або уповноважена особа Фонду у разі недостатності майна банку звертається до пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду, з вимогою про відшкодування шкоди, заподіяної банку. Фонд або уповноважена особа Фонду також має право заявити вимоги до небанківської фінансової установи, якою від фізичних осіб залучені як позики або вклади кошти, що згідно з цим Законом прирівнюються до вкладів. Кошти, стягнуті з пов'язаних із банком осіб як відшкодування шкоди, а також з небанківських фінансових установ, зазначених в абзаці першому цієї частини, включаються до ліквідаційної маси банку. У разі невиконання зазначених вимог Фонд звертається з такими вимогами до суду. Такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на грошові кошти та майно осіб, до яких вони заявлені, у порядку забезпечення позову. Ліквідація неплатоспроможного банку не є підставою для закінчення судового розгляду на підставі поданого Фондом позову до пов'язаної з банком особи та не є підставою для звільнення від відповідальності пов'язаної з банком особи, дії або бездіяльність якої призвели до заподіяння кредиторам та/або банку шкоди, та/або пов'язаної з банком особи, яка внаслідок таких дій або бездіяльності прямо чи опосередковано отримала майнову вигоду.
Позивач зауважував, що судова практика з розгляду даної категорії спорів, ініційованих Фондом в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перебуває на етапі становлення та формування, що породжує ряд правових проблем (невизначеностей), пов'язаних з правильним та однаковим застосуванням норм матеріального та/або процесуального права у спірних правовідносинах. В аналогічній справі №910/11027/18 (позов Фонду до пов'язаних осіб АБ «Укоопспілка» про стягнення завданої шкоди) колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22.10.2019 р. передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду, зважаючи на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої у цьому випадку є необхідним для забезпечення розвитку права, розумної передбачуваності судових рішень та формування єдиної правозастосовчої практики. Оскільки вирішення зазначених питань має важливе значення для розвитку судової практики, пов'язаної з економічним розвитком держави, банківського сектору економіки, а також добробутом громадян України, які постраждали через масове виведення банків з ринку, що відбувалося протягом останніх років.
З огляду на викладене, зважаючи на наявність в матеріалах даної справи заяви про застосування строків позовної давності, у зв'язку з існуванням виключної правової проблеми, пов'язаної з визначенням моменту початку перебігу позовної давності у спорах за позовами Фонду про відшкодування шкоди в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», вирішення якої є предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у справі №910/11027/18, керуючись статтями 42, 228 ГПК України, позивач просив суд зупинити провадження у справі №922/3357/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у подібних правовідносинах у іншій справі №910/11027/18.
В підготовчому засіданні 13.11.2019 р. представник позивача підтримав подану заяву, просив суд зупинити провадження у справі №922/3357/18 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2018 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 у подібних правовідносинах у справі №910/11027/18.
Присутні в засіданні відповідачі проти заяви позивача заперечували.
Заслухавши присутніх в підготовчому засіданні учасників справи та розглянувши клопотання позивача про зупинення провадження у справі, суд вважає за необхідне подане клопотання задовольнити та зупинити провадження у справі з огляду на наступне.
Предметом позову по даній справі є стягнення з відповідачів на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб заподіяної ПАТ «РЕАЛ БАНК» шкоди в розмірі 2508627030,89 грн. Позовні вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на те, що дії пов'язаних з банком ПАТ «Реал Банк» осіб призвели до заподіяння банку шкоди та отримання такими особами внаслідок вчинених дій прямої чи опосередкованої майнової вигоди, що в силу приписів ч. 5 ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є підставою для звернення з вимогою до пов'язаних осіб про відшкодування шкоди, заподіяної банку. В свою чергу, окрім заперечень проти позовних вимог відповідачами по справі також було заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності за вимогами позивача.
В той же час, у справі №910/11027/18 Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовом про солідарне стягнення з відповідачів шкоди в порядку частини 5 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», підставою для покладення відповідальності на відповідачів як пов'язаних осіб ПАТ «АБ «Укоопспілка» позивач вказав положення частини п'ятої та шостої статті 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Крім того, посилався на приписи частин першої та другої статті 1166 Цивільного кодексу України, частину першу статті 1190 цього Кодексу, в яких визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.
Колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду ухвалою від 22 жовтня 2019 року на підставі частини п'ятої статті 302 ГПК України передала справу разом з касаційною скаргою на розгляд Великої Палати Верховного Суду. При цьому вказала на наявність виключної правової проблеми, вирішення якої у цьому випадку є необхідним для забезпечення розвитку права, розумної передбачуваності судових рішень та відповідно формування єдиної правозастосовчої практики. За висновком суду виключну правову проблему становить питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме: з моменту виявлення операції та осіб, що заподіяли шкоду, і встановлення її розміру, чи з моменту завершення ліквідаційної процедури банку та складання ліквідаційного балансу. Касаційний суд також зазначив, що Фондом заявлено 12 таких позовів і на сьогодні у судах попередніх інстанцій триває розгляд спорів у подібних правовідносинах у справах: №910/9251/18, №910/11221/18, №910/12803/18, №910/10888/18, №910/12208/18, №922/2860/18, №910/14974/18, №910/15260/18, №922/3357/18, №910/7338/19, №910/7186/19.
Вирішуючи спір у цій справі, суди попередніх інстанцій зазначили, зокрема, про те, що до закінчення ліквідаційної процедури відсутні правові підстави стверджувати про шкоду, завдану ПАТ «АБ «Укоопспілка», тобто фактично дійшли висновку про передчасність позовних вимог в порядку частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Натомість під час вирішення спору у справі №910/12803/18 у подібних правовідносинах Господарський суд міста Києва дійшов протилежних висновків, а саме, встановивши наявність підстав для задоволення позову на підставі частини п'ятої статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», виходив з пропуску Фондом позовної давності, оскільки останній ще під час проведення інвентаризації (тобто фактично до закінчення ліквідаційної процедури) був обізнаний про те, що задоволення усіх зобов'язань банку є неможливим та шкоду завдано.
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду наголосив на тому, що на сьогодні судова практика з питань застосування цієї норми лише формується, тому передача цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду сприятиме становленню єдиної судової практики.
Як вбачається з ухвали Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2019 року по справі №910/12803/18, Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне прийняти вказану справу до розгляду, оскільки вирішення цих питань має важливе значення для розвитку судової практики, пов'язаної з економічним розвитком держави, банківського сектору економіки, а також добробутом громадян України, які постраждали через масове виведення банків з ринку, що відбувалося протягом останніх років.
За приписами ч. 2 ст. 315 ГПК України у постанові палати, об'єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду має міститися висновок про те, як саме повинна застосовуватися норма права, із застосуванням якої не погодилася колегія суддів, палата, об'єднана палата, що передала справу на розгляд палати, об'єднаної палати, Великої Палати.
Згідно ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Пунктом 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Враховуючи викладене і ту обставину, що правовідносини у справі №910/11027/18 є подібними правовідносинам у справі №922/3357/18 та беручи до уваги, що ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2019 р. справу №910/11027/18 разом із касаційною скаргою передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду, ухвалою від 04.11.2019 р. вказана справа була прийнята до розгляду Великою Палатою Верховного Суду, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №922/3357/18 до закінчення перегляду судового рішення у справі №910/11027/18 Великою Палатою Верховного Суду, з метою з'ясування правової позиції Великої Палати та забезпечення однакового правозастосування у спірних відносинах при вирішенні питання щодо визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності у спорах за позовами Фонду про стягнення шкоди в порядку частини 5 статті 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Керуючись ст.ст. 42, п. 7 ч. 1 ст. 228, ст. ст. 229, 232, 233, 234, 235, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Задовольнити заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зупинення провадження у справі.
Зупинити провадження у справі №922/3357/18 до закінчення перегляду судового рішення у подібних правовідносинах у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду по справі №910/11027/18 за касаційною скаргою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 20 грудня 2018 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13 травня 2019 року.
Зобов'язати сторони негайно повідомити суд про усунення обставин, що викликали зупинення провадження у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Суддя Суддя Л.С. Лаврова С.А. Прохоров О.О. Присяжнюк