Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" листопада 2019 р.м. ХарківСправа № 922/1562/19
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Буракової А.М.
при секретарі судового засідання Калашников Г.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області, м. Харків, в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Харківській області, м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД", м. Харків
про стягнення 105803,02 грн., розірвання договору та зобов'язання повернути земельну ділянку
за участю :
прокурора - Клейн Л.В.
представника позивача - Судаков ОСОБА_1 .О.
представника 3-ї особи - ОСОБА_2
представника відповідача - Шевченко С.В.
Керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 прокуратури Харківської області, звернувся до господарського суду Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської міської ради (позивач), з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (відповідач), в якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі за користування земельною ділянкою в сумі 105803,02 грн. згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107;
- розірвати договір оренди землі від 16.08.2008, укладений між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД", який зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в Державному реєстрі земель від 27.08.2008 за №140867100107;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" повернути земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:14:009:0064 загальною площею 0,2739 га, розташовану по АДРЕСА_1 Перемоги АДРЕСА_2 № 61) в м. Харкові Харківській міській раді.
- стягнути з відповідача судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що орендарем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" не виконуються істотні умови договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107, станом на 10.04.2019 товариство добровільно не виконано передбачений вказаним договором оренди землі обов'язок стосовно сплати орендної плати за землю, що має наслідком розірвання вказаного договору в судовому порядку. Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому. В якості правових підстав позову посилається на ст.ст. 526, 629, 651, 654 Цивільного кодексу України, ст.ст. 21, 24, 32, 35, 36, 93 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 10, 14, 41 Податкового кодексу України.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2019 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.
27.06.2019 Головне управління ДФС у Харківській області надало до суду письмові пояснення (вх.№ 15673), в яких вказувало, що укладений між Харківською міською радою та ТОВ "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" договір оренди землі є діючим. 30.05.2018 у відповідача виник податковий борг за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов'язань з орендної плати. Згідно інтегрованих карток платника податків станом на 20.06.2019 за ТОВ "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" лічиться заборгованість з орендної плати за землю у сумі 105803,02 грн.
17.07.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів до 28.08.2019 та відкладення підготовчого засідання на 21.08.2019 о 10:00.
01.08.2019 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№ 18518). У відзиві на позовну заяву відповідач вказував, що товариство визнає факт укладання договору оренди землі від 16.08.2018, воно заперечує проти вимог щодо розірвання договору та повернення земельної ділянки. Також, згідно відзиву відповідач зазначав, що з матеріалів справи не вбачається на підставі чого розраховано суму боргу у розмірі 105803,02 грн., та просив суд залишити позовну заяву по справі без розгляду, оскільки у наданому суду позові прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором, а також не обґрунтовано підстави звернення до суду від імені суб'єкта владних повноважень з наданням належних доказів, які б підтверджували встановлення прокурором наявності підстав для представництва у відповідності до статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2019 провадження у справі № 922/1562/19 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 587/430/16-ц.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.10.2019 задоволено клопотання керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 про поновлення провадження у справі, поновлено провадження у справі № 922/1562/19 та призначено підготовче засідання на 21.10.2019 о 10:30.
21.10.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу підготовчого засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 23.10.2019 о 11:00.
23.10.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про відкладення розгляду справи по суті на 05.11.2019 о 12:00.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.11.2019 задоволено клопотання Головного управління ДПС у Харківській області в порядку ст. 52 ГПК України, замінено у справі № 922/1562/19 Головне управління ДФС у Харківській області (ідентифікаційний код 39599198) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області (ідентифікаційний код 43143704).
Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представники позивача та 3-ї особи у судовому засіданні підтримали позовні вимоги.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити в задоволенні позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
16.08.2008 між Харківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" (орендар) було укладено договір оренди землі (надалі - договір), зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в Державному реєстрі земель від 27.08.2008 № 140867100107.
За умовами п.1. договору орендодавець на підставі рішення 46 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 06.03.2006 № 51/06 “Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" та рішення 19 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року за № 31/08 "Про внесення змін до рішень сесії Харківської міської ради" надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі житлової та громадської забудови, яка знаходиться: м. Харків, пр. Перемоги (в районі АДРЕСА_3 № 61).
Відповідно до п.2. договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,2739 га, в тому числі: інших угідь 0,2739 га.
Згідно з п.5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить:
- на період будівництва - 801647,00 грн.;
- на період експлуатації - 1603294,00 грн.
При змінах в нормативній грошовій оцінці земель за рішенням міської ради орендар за свій рахунок виконує розрахунок оновленої грошової оцінки земельної ділянки і направляє один екземпляр відповідному органу державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки.
Договір укладено строком: на період будівництва до 06.03.2010 року (але не пізніше прийняття об'єкту до експлуатації), на період експлуатації до 06.03.2031 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніш ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору).
Згідно п.9 договору орендна плата за земельну ділянку вноситься орендарем щомісячно у грошовій формі на рахунок Державного казначейства у Харківський області. Інформація щодо реквізитів отримується у відповідному органі державної податкової служби за місцем знаходження земельної ділянки. Розмір орендної плати за земельну ділянку на рік становить: на період будівництва згідно з розрахунком № 613/8 від 03.07.2008 становить 8 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 64131,76 грн.; на період експлуатації згідно з розрахунком № 614/8 від 03.07.2008 року становить 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки і складає 48098,82 грн. Розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць становить: на період будівництва згідно з розрахунком № 613/8 від 03.07.2008 становить 5344,31 грн.; на період експлуатації згідно з довідкою № 614/8 від 03.07.2008 року становить 4008,24 грн.
Пунктом 10 договору було передбачено, що орендар самостійно здійснює обчислення орендної плати за землю з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки, визначеної законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами.
Відповідно до п.13 договору, розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів; внаслідок інфляції - щорічно; погіршання стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 28 договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати, а п. 31 вказаного договору передбачено обов'язок орендаря сплачувати орендну плату в строки та в розмірах, встановлених цим договором.
У відповідності до п. 35 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Згідно п. 37 договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішення суду на вимогу однієї із сторін унаслідок не виконання другою стороною обов'язків передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, що істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Також, п. 38 договору було передбачено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання договору в односторонньому порядку є: несплата розміру орендної плати протягом більш ніж три місяці; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; передача в суборенду земельної ділянки без письмової згоди орендодавця.
Відповідно до п. 42 договору невід'ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкту оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених законом; витяг з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно плану земельної ділянки кадастровий номер земельної ділянки - 6310136300:14:009:0064.
29.08.2008 між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" було складено акт приймання-передачі земельної ділянки за договором.
Листом № 438/0/225-19 від 28.01.2019 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про наявність податкового боргу по орендній платі за землю у юридичних осіб по м. Харкову станом на 01.01.2019, зокрема у ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107 у розмірі 93433,48 грн.
Листом № 1370/0/225-19 від 28.02.2019 Департамент земельних відносин Харківської міської ради повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про наявність податкового боргу по орендній платі за землю у юридичних осіб по м. Харкову станом на 01.02.2019, зокрема у ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" згідно договору оренди землі від 27.08.2008 за №140867100107 у розмірі 105803,02 грн.
Листом № 839/116-19 від 04.04.2019 Відділ у м. Харкові Головного управління держгеокадастру у Харківській області повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про облік у відділі станом на 29.12.2012 договору оренди землі за №140867100107 від 27.08.2008, укладеного між Харківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "ЛС-БУД" за адресою: м. Харків, пр. Перемоги (в районі будинку № 61) площею 0,2739 га кадастровий номер 6310136300:14:009:0064.
Листом № 11667/9/20-40-56-07-18 від 11.04.2019 ГУ ДФС у Харківській області повідомило Харківську місцеву прокуратуру № 1 про те, що станом на 10.04.2019 по ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" (ЄДРПОУ 33675875) лічиться заборгованість з орендної плати у сумі 105803,02 грн. Податковий борг виник 30.05.2018 року за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов'язань з орендної плати. Також, ГУ ДФС у Харківській області до листа було надано розрахунок суми заборгованості з орендної плати за землю по ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" за період з 30.05.2018 по 31.03.2019 у розмірі 105803,02 грн.
Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 165942346 та № 165942665 від 08.05.2019 права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження на земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:14:009:0064 та за юридичною особою код ЄДРПОУ 33675875 не обліковується.
Листом № 5906/0/226-19 від 19.04.2019 Департамент територіального контролю Харківської міської ради повідомив Харківську місцеву прокуратуру № 1 про те, що станом на 19.04.2019 Департаментом не вживалися заходи цивільно-правового характеру шляхом пред'явлення позовів до суду про стягнення з ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" заборгованості зі сплати орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,2739 га по пр. Перемоги в районі будинку № 61 у м. Харкові.
Згідно позову керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 вказує, що при наявності у ТОВ "Інвестиційна компанія ЛС-БУД" заборгованості за договором оренди землі, орган місцевого самоврядування - Харківська міська рада, до компетенції якої відноситься повноваження по вжиттю заходів до примусового стягнення вказаного боргу, у судовому порядку не вживає відповідних заходів та не здійснює захист порушених законних економічних (матеріальних) інтересів місцевого самоврядування, територіальної громади міста та як наслідок й інтересів держави в цілому.
Враховуючи викладене, керівник Харківської місцевої прокуратури № 1 листом № 04-24-2596вих-19 від 06.05.2019 повідомив Харківську міську раду про представництво інтересів та звернувся до суду з даним позовом в інтересах держави в особі Харківської міської ради.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов'язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 ГПК України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.
За змістом частин 3-5 статті 53 цього Кодексу у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 ГПК України. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових і електронних доказів, висновків експертів та показань свідків (стаття 73 ГПК України).
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, правові підстави позову.
Згідно ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що ст. 53 Господарського процесуального кодексу України вимагає вказувати у позовній заяві докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог (на підтвердження обставин, якими обґрунтовані ці вимоги). Незгода суду з наведеним у позовній заяві на виконання частини 4 цієї статті обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, не є підставою для залишення позову без розгляду.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду в від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104/16-ц).
У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).
Законом України "Про прокуратуру" від 14.10.2014, який набрав чинності з 15.07.2015, визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з ч.3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.
За змістом ч.4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;
- у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.
Прокурор не може вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати належного суб'єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.
Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, є недостатнім. У такому разі прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків тощо).
Як вбачається з матеріалів справи, позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави в особі міськради, яка є належним органом, уповноваженим державою здійснювати функції держави у відповідних правовідносинах, про що також і сам прокурор зазначає у позовній заяві. Тобто прокурор звернувся у цій справі із позовом на захист прав та інтересів міськради, яка представляє територіальну громаду міста Харкова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, яку (міську раду) наділено повноваженнями стосовно володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою, та яка є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів територіальної громади міста Харкова у судовому порядку.
Доказів того, що міськрада не має можливості самостійно захистити права у наведеному випадку, як і доказів неналежності здійснення нею такого захисту, прокурор не надав та, відповідно, матеріали справи не містять.
Сама по собі обставина не звернення позивача з позовом протягом певного періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що прокурором не доведено необхідності захисту інтересів держави саме прокурором та наявності правових підстав для представництва інтересів Харківської міської ради в даному випадку.
Таким чином, зазначені обставини свідчать про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог прокурора.
При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 129 ГПК України, у зв'язку з чим судовий збір покладається на прокурора.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 91, 123, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "15" листопада 2019 р.
Суддя А.М. Буракова
справа № 922/1562/19