13 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/481/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Чопка Ю.О.
при секретарі судового засідання Коник М.М.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистрибуційна сервісна Компанія», м.Дніпро
до відповідача: Приватного підприємства «Теребовлянський молокозавод», Тернопільська область, Теребовлянський район, с.Золотники
про зобов'язання виконати обов'язок в натурі та стягнення грошових коштів.
За участю представників від:
позивача: Ясир Сергій Андрійович, адвокат
відповідача: Кузів Павло Григорович, представник за довіреністю
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дистрибуційна сервісна компанія", м.Дніпро, звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Теребовлянський молокозавод", с.Золотники, Теребовлянський район про: 1) зобов'язання прийняти товар на підставі Договору від 01.03.2019; 2) Стягнення 61 751,46 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору від 01.03.2019 (надалі - Договір).
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 28.08.2019 на 10:30 год., яке було відкладено на 02.10.2019, з підстав викладених у відповідній ухвалі.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 02.10.2019 продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів з ініціативи суду та відкладено підготовче засідання на 16 жовтня 2019 на 10:00 год.
16.10.2019 винесена ухвала, котрою підготовче провадження завершене, справа призначена для розгляду по суті на 13 листопада 2019 року
В судовому засіданні 13 листопада 2019 року, котре проводилося в режимі відео конференції, з'явився представник позивача. Підтримав позовні вимоги викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог з наступний мотивів:
Правила і умови повернення поставленого товару визначені в ст.ст. 670, 672 і 678 Цивільного кодексу України:
Відповідно до ч.1 ст. 670 ЦК:
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Відповідно до ч.1, п.2 ч.2 ст. 672 ЦК:
1.Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він уже оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
2.Якщо продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:
2) відмовитися від усього товару;
Відповідно до ч.2 ст.678 ЦК:
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої грошової суму.
Як видно з наведеного, закон допускає повернення товару лише у випадках порушення умов договору, а саме: недопоставки, порушення асортименту чи суттєвих недоліків якості товару.
Позивач не доводить жодного порушення умов договору відповідачем. Тому позовні вимоги не можуть ґрунтуватися на законі. Свої вимоги позивач базує виключно на одному пункті Договору, в якому говориться: "5.20. Особливі тимчасові умови на повернення за цим Договором: до 30.04.19 включно Постачальник приймає 100% (сто) повернення на молоко, кефіри, сметану виробництва ТМЗ"
При тлумаченні правочину суд надає словам і поняттям загальноприйняте значення (ч.3 ст.213 ЦК України). За таким загальноприйнятим значенням слово "повернення" (вжито два рази) означає активну дію, в той час, як слово "приймає" означає дію пасивну. Отже, тлумачачи положення Договору так, як того вимагає закон, треба дійти висновку, що покупець повинен був вчинити активні дії для того, аби повернути товар, в той час як від постачальника очікувалася лише згода на його (товару) повернення.
Однак, позивач проти такого природного тлумачення заперечує. Доводить, що існують "звичаї ділового обороту", які начебто зобов'язували постачальника самостійно, навіть без попередження про відмову, відправляти автомобіль з Теребовлі, Тернопільська область, до Кропивницького з метою довідатися, чи не бажає покупець повернути доставлений йому і оплачений товар.
Існування такого дивного "звичаю" важко собі уявити. Більше того, звичай ділового обороту може застосовуватися лише тоді, коли договором не встановлено іншого (ч.2 ст. 7, ст. 526 ЦК України). А в укладеному між сторонами Договорі передбачено навіть не один, а принаймні два способи поставки продукції. Так, в п.5.5. сторони домовилися про поставку на умовах СРТ - шляхом доставки силами постачальника до складу покупця, а в п.5.7. - на умовах ЕXW - самовивіз зі складу постачальника. Така увага до деталей умов поставки виключає будь-яке посилання на звичаї ділового обороту, котрі мають бути усталеними у певній сфері цивільних відносин (ч.1 ст.7 ЦК) і має бути доведено, що вони усталені (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Позовні вимоги слід відхилити, оскільки вони не ґрунтуються ні на законі, ні на договорі, ні на жодному усталеному у певній сфері цивільних відносин звичаї.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 73-75, 79, 86, 129, 233, 236-238, 240, 242 ГПК України, суд
1.У задоволенні позовних вимог відмовити.
2.Судові витрати покласти на позивача.
Протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення сторони вправі його оскаржити до Західного апеляційного господарського суду через господарський суд Тернопільської області.
Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2019 року.
Суддя Ю.О. Чопко