06 листопада 2019 року м. ТернопільСправа № 921/443/19
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участю секретаря судового засідання: Бурда З.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод", вул. Георгіївська, 10, м.Харків, 61010
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Ядикін Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_1
про: стягнення 199 496 грн. 37 коп. боргу та судового збору в сумі 2992 грн. 45 коп.
За участю представників сторін:
-позивача: Бєлокриницький А.О., адвокат, ордер ХВ №000133 від 04.06.2019, Свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю №926 від 08.04.2011.
-відповідача: не з'явився
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Ядикіна Сергія Анатолійовича про стягнення 199 496 грн. 37 коп. боргу та судового збору в сумі 2992 грн. 45 коп.
Підставою позову позивач визначає неналежну оплату Фізичною особою-підприємцем Ядикіним Сергієм Анатолійовичем отриманого товару, чим спричинено виникнення заборгованості в заявленій до стягнення сумі.
Ухвалою від 22.07.2019 позовну заяву №196 від 10.07.2019 (вх. №553 від 17.07.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" залишено без руху.
Ухвалою суду від 06.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито підготовче провадження у справі із призначенням підготовчого засідання на 23.08.2019 на 11:00 год.
Ухвалою від 20.08.2019 в задоволенні Заяви № 233 від 13.08.2019 (вх. №14502 від 19.08.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Харківської області відмовлено.
Ухвалою суду від 23.08.2019 відкладено підготовче засідання на 09.09.2019 на 16:30 год.
Ухвалою від 02.09.2019 Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" №243 від 27.08.2019 (вх. №15433 від 02.09.2019) про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференцій у приміщенні Господарського суду Харківської області у справі №921/443/19 задоволено.
Ухвалою суду від 09.09.2019 Клопотання позивача про відкладення підготовчого засідання у справі і проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції вих. №238 від 22.08.19 (вх.№14882 від 22.08.19) (без ЕПЦ) залишено без розгляду; у задоволенні клопотання відповідача щодо поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, викладеного у Відзиві № без номера від 22.08.2019 відмовлено; відкладено підготовче засідання на 25.09.2019 на 17 год. 15 хв.
Ухвалою від 16.09.2019 Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" №без номера від 10.09.2019 (вх. №16378 від 13.09.2019) про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції у справі №921/443/19 задоволено.
Ухвалою суду від 25.09.2019 у задоволенні Клопотання про витребування та огляд оригіналів доказів у судовому засіданні № без номера від 12.09.2019 року (вх.№17018 від 23.09.2019) відмовлено; продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/443/19 після закінчення строку передбаченого ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України до 06.11.2019 включно; відкладено підготовче засідання на 15.10.2019 на 17 год. 15 хв.
Ухвалою від 04.10.2019 в задоволенні Клопотання №без номера від 01.10.2019 (вх. №17925 від 04.10.2019) Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.
Ухвалою від 15.10.2019 Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" №без номера від 09.10.2019 (вх. №18578 від 15.10.2019) ) в частині проведення судового засідання в режимі відеоконференції у справі №921/443/19 задоволено.
Ухвалою від 15.10.2019 в задоволенні Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №без номера від 22.09.2019 (вх.15081) відмовлено; закрито підготовче провадження по справі та призначено справу №921/443/19 до судового розгляду по суті на 06.11.2019 на 16 год. 00 хв.
В судовому засіданні 06.11.2019 року суд перейшов до розгляду справи по суті.
В судове засідання 06.11.2019 з'явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, Відповіді на відзив №без номера від 09.09.2019 (вх. №16281 від 12.09.2019) та посилаючись на долучені до матеріалів справи докази.
Разом з тим, в судовому засіданні 06.11.2019, до закінчення судових дебатів, представник позивача заявив усне клопотання про призначення судового засідання щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, зазначивши, що докази таких витрат будуть надані позивачем після ухвалення рішення по суті протягом 5 днів.
Як вбачається з попереднього (орієнтовного) розрахунку позивача, доданого до позовної заяви, сума судових витрат, яку останній очікував понести у зв'язку із розглядом справи становить 4500,00 грн. (складання позовної заяви - 3000,00 грн. та подання Відповіді на відзив - 1500,00 грн.). А в позовній заяві №196 від 10.07.2019 (вх. №553 від 17.07.2019) позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у сумі 2992,45 грн.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
За приписами п.1 ст.221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Разом з тим, відповідно письмова заява позивачем не була подана до матеріалів справи. А тому суд вважає, що в задоволенні заявленого усного клопотання представника позивача слід відмовити.
В судове засідання 06.11.2019 представник відповідача не з'явився, ухвалу суду про відкриття провадження від 06.08.2019 відповідач отримав 10.08.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Ухвалою суду від 09.09.2019, на підставі ст.165 ГПК України та ст.118 ГПК України, у задоволенні клопотання відповідача щодо поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву викладеного у Відзиві № без номера від 22.08.2019 відмовлено, з огляду на те, що Відзив на позов не містить пояснень щодо поважності причин пропуску встановленого судом строку на подання відзиву.
Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідач повідомлений за адресою його місця проживання, яка зазначена в позовній заяві та за якою згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформованого на запит Господарського суду Тернопільської області (суддя Хома С.О.) за №1005724125 станом на 09.09.2019, ФОП Ядикін Сергій Анатолійович внесено до реєстру, а саме: АДРЕСА_1
Ухвали по справі були надіслані судом завчасно у відповідності до норм, передбачених ГПК України, та з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.
Так, повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 23.08.2019) направленого на адресу місця проживання відповідача, повернуто 09.09.2019 на адресу суду по причині, зазначеній у поштовій Довідці "за письмовою заявою відправника, одержувача".
Повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 09.09.2019), направленого на адресу місця проживання відповідача, повернуто 20.09.2019 на адресу суду.
Повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 25.09.2019), направленого на адресу місця проживання відповідача, повернуто 08.10.2019 на адресу суду по причині, зазначеній у поштовій Довідці "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 15.10.2019), направленого на адресу місця проживання відповідача, повернуто 23.10.2019 на адресу суду по причині, зазначеній у поштовій Довідці "інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення".
Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (ч. ч. 2-3 ст. 120 ГПК України).
У відповідності до ч. 11 ст. 242 ГПК України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
Днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (ч. 6 ст. 242 ГПК України).
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, а тому спір належить вирішити за наявними матеріалами справи.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
У судовому засіданні 06.11.2019 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши наявні матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступні обставини.
21.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" (Продавець) та Фізичною особою-підприємцем Ядикін Сергій Анатолійович (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №79014 (далі - Договір), згідно п. 1.1. якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобовязується на протязі дії даного Договору передавати у власність Покупця у міру накопичення за цінами вказаними у видаткових накладних, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити товар: - відходи поліпропілену; - відходи поліетилену.
Загальна кількість визначається можливостями Продавця і вказується у видаткових накладних на кожну партію товару (п. 1.2. Договору).
Згідно п. 1.4. Договору товар постачається зі складу Продавця, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Георгіївська, 10.
Товар відвантажується у призначений Продавцем день. День відвантаження призначається за допомогою телефонного зв'язку (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору Покупець зобов'язаний здійснювати отримання партії Товару протягом двох календарних днів з моменту повідомлення Продавцем Покупця про наявність Товару.
Датою передання товару вважається дата підписання видаткової накладної на товар (п. 2.3. Договору).
У п. 5.1. Договору сторони узгодили, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту передачі Товару Покупцю згідно п. 2.3. Договору.
Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом 100% переплати (п. 6.1. Договору).
Цей Договір вважається укладеним з моменту підписання його Сторонами і набирає чинності з дати підписання договору (п. 10.1. Договору).
Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1. цього Договору та закінчується 31 грудня 2019 року (п. 10.2. Договору).
Згідно п. 10.3. Договору закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору.
Крім того, 01.03.2019 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору №79014 від 21.01.2019, згідно п. 1 якої сторони дійшли згоди з 01.03.2019 по 12.04.2019 викласти пункт 6.1. в наступній редакції: Оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом оплати не пізніше 3 діб з дати отримання Товару.
На виконання умов вказаного Договору позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тубний завод" відвантажив (передав у власність), а відповідач - ФОП Ядикін Сергій Анатолійович прийняв Товар на загальну суму 274302 грн. 35 коп., що підтверджується:
- видатковою накладною №210 від 05.03.2019 на суму 29 880, 00 грн;
- видатковою накладною №211 від 05.03.2019 на суму 16804,80 грн;
- видатковою накладною №218 від 06.03.2019 на суму 18 121,18 грн;
- видатковою накладною №219 від 07.03.2019 на суму 30120, 00 грн;
- видатковою накладною №229 від 11.03.2019 на суму 16006,57 грн;
- видатковою накладною №233 від 12.03.2019 на суму 28800,00 грн;
- видатковою накладною №333 від 05.4.2019 на суму 26569,80 грн;
- видатковою накладною №338 від 08.04.2019 на суму 32 400,00 грн;
- видатковою накладною №342 від 09.04.2019 на суму 29 400,00 грн;
- видатковою накладною №351 від 10.04.2019 на суму 30600,00 грн;
- видатковою накладною №354 від 11.04.2019 на суму 15 600,00 грн.
Вищезазначені первинні документи бухгалтерського обігу, підписані представниками сторін та засвідчені відтисками печаток юридичної особи (позивача) та фізичної особи-підприємця (відповідача) без будь-яких зауважень та заперечень.
Разом з тим, позивач в підтвердження наявної перед Товариством заборгованості підтверджує долученою до позовної заяви копією Акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2017 по 01.07.2019, який підписаний в односторонньому порядку лише зі сторони позивача - ТОВ "Тубний завод".
При цьому суд зазначає, що факт наявності та розмір заборгованості визначається виключно за результатами дослідження первинних документів (видаткових накладних, платіжних документів тощо), а наявність підписаного акту звірки може лише додатково свідчити про наявність або відсутність заборгованості. Крім того, наявний в матеріалах справи Акт звірки не підписаний другою стороною - відповідачем у справі, а отже, не приймається судом до уваги.
Із банківської виписки від 09.04.2019 з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Тубний завод" вбачається про сплату 08.04.2019 ФОП Ядикін С .А. за товар згідно Договору №79014 від 21.01.2019 в сумі 10 000,00 грн. Також, із банківської виписки від 18.06.2019 з рахунку № НОМЕР_1 ТОВ "Тубний завод" вбачається про сплату 14.06.2019 ФОП Ядикін С .А. за відходи поліпропілену згідно ВЕ № ТЗ -211 від 05.03.2019 в сумі 16804,80 грн та згідно ВН №ТЗ-218 від 06.03.2019 в сумі 18121,18 грн. Також, позивачем зараховано оплату в сумі 29880,00 грн. згідно платіжного доручення №112 від 19.04.2019 про що зазначено в оообгрунтованому розрахунку суми боргу, доданого до Заяви про усунення недоліків. Всього здійснено оплату відповідачем на загальну суму 74805 грн. 98 коп.
Тобто, заборгованість відповідача перед позивачем становить 199 496 грн. 37 коп. (загальна сума поставленого товару по видаткових накладних №219 від 07.03.2019, №229 від 11.03.2019, №233 від 12.03.2019, №333 від 05.4.2019, №338 від 08.04.2019, №342 від 09.04.2019, №351 від 10.04.2019, №354 від 11.04.2019 з врахуванням оплати 08.04.2019 відповідачем вартості отриманого ним товару згідно Договору №79014 від 21.01.2019 в сумі 10 000,00 грн).
Таким чином, матеріали справи свідчать, що досягти згоди щодо сплати існуючої заборгованості в добровільному порядку сторонам не вдалося, що слугувало підставою для звернення ТОВ "Тубний завод" з позовом до Господарського суду Тернопільської області про примусове стягнення з ФОП Ядикін С.А. 199 496 грн. 37 коп. заборгованості.
У відповідності до вимог статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (стаття 193 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 ЦК України.
Взаємовідносини, що склалися між учасниками спору суд кваліфікує як правовідносини, що випливають із договорів купівлі-продажу.
Так відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару - це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, то продавець набуває право вимоги такої оплати (частина 3 статті 692 Цивільного кодексу України).
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Згідно Додаткової угоди №1 від 01.03.2019 до Договору №79014 від 21.01.2019 оплата за Товар здійснюється Покупцем шляхом оплати не пізніше 3 діб з дати отримання Товару.
Приписами ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлено загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи доведено факт поставки позивачем відповідачу товару, згідно зазначених вище видаткових накладних, що долучені до матеріалів справи. Жодних зауважень чи застережень на час підписання цих первинних бухгалтерських документів щодо якості, кількості чи відступу позивача від досягнутих у Договорах домовленостей відповідачем заявлено не було. Доказів, які б засвідчували протилежне, учасниками цього спору суду не надано.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що відповідач, всупереч умовам укладеного Договору щодо термінів оплати Товару, його вартість не оплатив, у зв'язку із чим станом на 17.07.2019 (день заявлення позову) його заборгованість становить 199496 грн. 37 коп.
Приписами ст. 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
У відповідності до ст. 7 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 ГПК України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Пунктами 1, 2 ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, визнання наявності або відсутності прав.
Дана норма кореспондується з положенням статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.
За таких обставин, оскільки розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, матеріалами справи підтверджено та відповідачем не спростовано факт неналежного виконання договірних відносин перед позивачем щодо повної оплати отриманого ним товару, тому суд приходить до висновку, що права позивача за захистом яких він звернувся до суду порушено відповідачем і тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 199496 грн. 37 коп. визнаються судом обґрунтованими, а позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України "Про судовий збір" та відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, судові витрати в розмірі 2992 грн. 45 коп. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 46, 73-79, 86, 129, 194, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ядикіна Сергія Анатолійовича, АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тубний завод", 61010, м. Харків вул. Георгіївська,10, ідентифікаційний код 32030717:
- 199496 грн. 37 коп. - заборгованості;
- 2992 грн. 45 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 15 листопада 2019 року.
Суддя С.О. Хома