ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.11.2019Справа № 910/12316/19
За позовом Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного
акціонерного товариства «Укртелеком»
до Державної установи «Центр пробації»
про стягнення суми 12 593,75 грн.
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мухіна Я.І.
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи «Центр пробації» (відповідач) про стягнення 12 593,75 грн, з яких: 12 125,57 грн основного боргу, 285,86 грн пені, 115,69 грн інфляційних нарахувань, 66,63 грн 3% річних.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що в порушення умов Договору про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства № 5940000071898697 /778Г від 22.11.2018 та п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації» відповідач не оплатив отримані телекомунікаційні послуги за січень - травень 2019 року, тому його заборгованість за вказаний період склала 12 125,57 грн, з вимогою про стягнення якої, а також сум пені, інфляційних нарахувань та 3% річних позивач звернувся з даним позовом до суду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2019 позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
23.09.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якості додатків до якої додано позовну заяву № 59с000/12-12 від 05.09.2019 (в новій редакції) з доказами направлення цієї позовної заяви, розрахунків стягуваних сум та рахунку-акту № 4.2019.5940000071898697 від 30.04.2019 відповідачу.
Зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про усунення позивачем недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/12316/19 та ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).
10.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд зменшити позовні вимоги в частині нарахування пені та стягнути з відповідача 12 125,57 грн основного боргу, 265,48 грн пені, 115,69 грн інфляційних нарахувань, 66,63 грн 3% річних.
Згідно приписів п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 252 цього Кодексу визначено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено, що відповідно до заяви, поданої 10.10.2019 через відділ діловодства суду, про зменшення позовних вимог позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення пені.
З огляду на те, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог відповідає вимогам, встановленим ст.ст. 46, 170 ГПК України, зокрема до неї додано докази направлення примірників заяви відповідачу, а також зважаючи на те, що вказана заява подана до суду не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі, суд приймає до розгляду відповідну заяву Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком».
Отже, нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір, становить 12 573,37 грн.
11.10.2019 через відділ діловодства суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. В основу заперечень відповідача покладене твердження про те, що у відповідача відсутні підстави для сплати заборгованості та штрафних санкцій по Договору про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства № 5940000071898697 /778Г від 22.11.2018, оскільки він втратив свою чинність 31.12.2018 та не був продовженим, тобто він не був укладеним на 2019 рік.
18.10.2019 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що Договір про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства № 5940000071898697 /778Г від 22.11.2018 втратив свою чинність 31.12.2018 та не продовжений, не укладений на 2019 рік є безпідставними, оскільки умовами Договору передбачено можливість його автоматичної пролонгації в разі відсутності заяви жодної зі сторін про припинення договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 ГПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін від останніх до суду не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
Суд повідомляв позивача та відповідача про відкриття провадження у справі.
В матеріалах справи наявні докази отримання позивачем та відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 про відкриття провадження у справі № 910/12316/19.
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено позовну заяву, заяву про усунення недоліків, заяву про зменшення позовних вимог, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та додані до них докази.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до ст.ст. 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень, та дослідивши матеріали справи, суд
22.11.2018 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком (далі - оператор, позивач) та Державною установою «Центр пробації» (далі - бізнес-абонент, відповідач) було укладено Договір № 5940000071898697/778Г про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства (далі - Договір або Договір № 5940000071898697/778Г від 22.11.2018).
Відповідно до п. 1.1 Договору оператор надає бізнес-абоненту телекомунікаційні послуги Бізнес-мережі (далі - послуги), що визначаються у замовленні послуг та відповідних Угодах до цього Договору, а бізнес-абонент отримує послуги, визначені у відповідних Угодах, Додатках та Замовленні, та сплачує їх вартість. У разі зміни законодавства в сфері телекомунікацій щодо порядку надання та отримання телекомунікаційних послуг оператор та бізнес-абонент зобов'язуються з дати набрання чинності новим актом законодавства дотримуватись його положень. У такому випадку договір застосовується лише в частині, яка не суперечить чинному законодавству України.
Відповідно до п. 2.1 Договору, оператор організовує бізнес-абоненту лінію(ї) зв'язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує бізнес-абоненту інші варіанти підключення.
Положеннями п. 2.2 Договору встановлено, що перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг бізнес-абоненту визначаються в замовленні послуг та в окремих Угодах до цього Договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що сторони за цим Договором мають права та несуть обов'язки, передбачені Умовами та порядком надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» (далі - Умови Укртелекому, затверджені Оператором, опубліковані на офіційному веб-сайті Оператора http://ukrtelecom.ua) і чинним законодавством України, зокрема, Законом України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.
Згідно п. 4.1, 4.2, 4.3 Договору, бізнес-абонент здійснює оплату замовлених послуг згідно з тарифами, зазначеними у Додатках до Угод до цього Договору та Умовами Укртелекому. Порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг здійснюється в кредит (попередньою оплатою (внесення авансу) або в кредит). Оплата послуг проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
22.11.2018 між сторонами погоджено та підписано Угоду № 1 до Договору № 5940000071898697/778Г від 22.11.2018 та Замовлення про надання/зміну послуг для споживачів сегментів LA/NA - корпоративні/національні, SME - малі та середні, відповідно до якого сторони погодили адресу надання послуг, телефонні номери, щомісячну абонплату та особовий рахунок бізнес-абонента.
Відповідно до п. 1 Угоди № 1 до Договору № 5940000071898697/778Г від 22.11.2018, оператор надає бізнес-абоненту на території України послуги телефонного зв'язку (далі - послуги), а бізнес-абонент отримує зазначену послугу «ТЗ», користується нею на умовах Договору і цієї Угоди і сплачує її вартість в порядку, передбаченому Договором, та визначену у Замовленнях про надання/зміну послуги «ТЗ» (Додатках до цієї угоди).
Позивач зазначає, що у період з січня по травень 2019 року надав відповідачу послуги, передбачені Договором та Угодами на загальну суму 12 125,57 грн на підтвердження чого позивачем надані рахунки-акти № 1.2019.5940000071898697 від 31.01.2019 на суму 2 088,59 грн, № 2.2019.5940000071898697 від 28.02.2019 на суму 2 541,23 грн, № 3.2019.5940000071898697 від 31.03.2019 на суму 2 505,13 грн, № 4.2019.5940000071898697 від 30.04.2019 на суму 2 490,18 грн, № 5.2019.5940000071898697 від 31.05.2019 на суму 2 500,44 грн.
Однак, за твердженням позивача, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за Договором та Угодами, не здійснив повної оплати отриманих за період з січня по травень 2019 року телекомунікаційних послуг.
23.05.2019 відповідач звернувся до позивача із листом № 1879/9/МЛ-19, яким повідомив останнього про те, що він найближчим часом планує провести процедуру закупівлі телекомунікаційних послуг, а також після проведення процедури закупівлі відписати всі необхідні документи та здійснити оплату в повному обсязі. Зазначеним листом відповідач також просив позивача не припиняти постачання телекомунікаційних послуг у підрозділах філії Державної установи «Центр пробації» у Сумській області.
Враховуючи зазначене, 11.06.2019 позивач звернувся до відповідача із претензією № 59с000/12-48 щодо сплати заборгованості за телекомунікаційні послуги, відповідно до якої просив відповідача у семиденний строк з моменту отримання претензії сплатити борг в розмірі 9 625,33 грн, пеню в розмірі 134,33 грн, інфляційні збитки в сумі 206,09 грн та 3% річних у розмірі 66,59 грн.
У відповідь на вказану претензію відповідач направив на адресу позивача лист № 3416/9/МЛ-19 від 24.06.2019, відповідно до якого повідомив про проведення переговорів щодо узгодження умов договору щодо закупівлі телекомунікаційних послуг і послуг зв'язку для структурних підрозділів по всій території України. Вказаним листом відповідач просив, зокрема, не припиняти постачання телекомунікаційних послуг у підрозділах філії Державної установи «Центр пробації» у Сумській області.
Позивач, звертаючись до суду з даним позовом просить стягнути з відповідача суму заборгованості в сумі 12 125,57 грн, а також у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання пені в сумі 265,48 грн (в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 10.10.2019 через відділ діловодства суду), інфляційних нарахувань в сумі 115,69 грн та 3% річних в сумі 66,63 грн.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як вбачається із матеріалів справи, у період з січня по травень 2019 року позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 12 125,57 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи рахунками-актами.
При цьому відповідач заперечує факт укладання договору про надання телекомунікаційних послуг з позивачем на новий бюджетний рік (01.01.2019 - 31.12.2019) або додаткової угоди до договору, якою визначено суму договору на 2019 року. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що у нього відсутні підстави для сплати заборгованості та штрафних санкцій по Договору про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства № 5940000071898697 /778Г від 22.11.2018, оскільки він втратив свою чинність 31.12.2018 та не був продовженим, тобто він не був укладеним на 2019 рік.
В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що Державна установа «Центр пробації» є бюджетною неприбутковою установою, що фінансується з державного бюджету. Відповідачем не заперечується факт укладання з позивачем Договору про надання послуг бізнес-мережі для споживачів сегмента малі та середні підприємства № 5940000071898697 /778Г від 22.11.2018, термін дії якого, відповідно до п. 5.1, закінчився 31.12.2018. Посилаючись на положення п. 1 ст. 651 ЦК України та п. 7.5 Договору, відповідач стверджує, що зміни та доповнення до Договору можуть вноситись тільки додатковими угодами у порядку, передбаченому чинним законодавством.
Однак, суд не погоджується з даними твердженнями відповідача, з огляду на наступне.
Пунктом 5.1 Договору № 5940000071898697/778Г від 22.11.2018, укладеного між позивачем та відповідачем, передбачено, що цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018 року.
Підписавши вказаний Договір, сторони також п. 5.2 Договору погодили, що, у разі, коли жодна зі сторін за два тижні до закінчення строку дії Договору не заявить про своє небажання надалі продовжувати відносини, Договір вважається продовженим на кожний наступний рік на таких самих умовах.
Згідно п. 7.8 Договору сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви бізнес-абонента оператор припиняє надання послуг протягом тридцяти календарних днів з дати отримання оператором такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві бізнес-абонента.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що відповідач не звертався до позивача із будь-якими заявами, які б підтверджували факт виявлення останнім свого небажання надалі продовжувати договірні відносини з позивачем.
Натомість, матеріали справи містять копії листів відповідача № 1879/9/МЛ-19 від 23.05.2019 та № 3416/9/МЛ-19 від 24.06.2019, яким відповідач, зокрема просив позивача не припиняти постачання телекомунікаційних послуг у підрозділах філії Державної установи «Центр пробації» у Сумській області та обіцяв здійснити оплату в повному обсязі.
Вищезазначені обставини не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.
З урахуванням зазначеного, твердження відповідача про те, що Договiр втратив свою чиннiсть 31.12.2018 та не продовжений, не укладений на 2019 рiк є безпiдставними, оскільки п. 5.2 цього Договору передбачено можливiсть його автоматичної пролонгації в разi вiдсутностi заяви жодної зі сторiн про припинення договору.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.
Відповідно до п. 5 ст. 33 Закону України «Про телекомунікації», споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.
Згідно ст. 68 зазначеного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем або без договору за готівкову оплату чи за допомогою карток тощо у разі одержання споживачем замовленої за передоплатою послуги.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначалося вище, оплата послуг за Договором проводиться у національній валюті України. Рахунок (рахунок-акт) за послуги бізнес-абонент повинен оплатити не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, шляхом перерахування належної до сплати суми на розрахунковий рахунок оператора.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення викладені у ст. 193 Господарського кодексу України.
Отже, виходячи з встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем за отримані телекомунікаційні послуги за період з січня по травень 2019 року становить 12 125,57 грн.
За таких обставин, оскільки матеріали справи не місять доказів сплати відповідачем позивачу 12 125,57 грн, суд дійшов висновку, що права позивача, за захистом яких він звернувся до суду, - порушені відповідачем, у зв'язку із чим, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за телекомунікаціні послуги в сумі 12 125,57 грн (основний борг) є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.
Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 115,69 грн та 3% річних в розмірі 66,63 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, суд встановив, що він є вірним, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних в сумі 66,63 грн та інфляційні втрати в сумі 115,69 грн.
Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 265,48 грн пені.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Положеннями п. 4.4 Договору встановлено, що пеня за прострочення оплати послуг починає нараховуватися з 21 числа місяця, що настає по закінченню періоду, зазначеного у п. 4.3 Договору.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини у даному випадку є Закон України «Про телекомунікації», у ч. 2 ст. 36 якого визначено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (в редакції заяви про зменшення позовних вимог, поданої 10.10.2019 через відділ діловодства суду), суд дійшов висновку, що він відповідає умовам Договору та вимогам закону, а відтак є обґрунтованим, у зв'язку із чим позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 265,48 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем не подано попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
З огляду на повне задоволення позовних вимог, судовий збір в розмірі 1 921,00 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної установи «Центр пробації» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81; ідентифікаційний код 41847154) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, буд. 18; ідентифікаційний код 21560766) в особі Сумської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (40030, м. Суми, вул. Іллінська, буд. 2) 12 125,57 грн (дванадцять тисяч сто двадцять п'ять гривень 57 коп.) основного боргу, 265,48 грн (двісті шістдесят п'ять гривень 48 коп.) пені, 66,63 грн. (шістдесят шість гривень 63 коп.) 3% річних, 115,69 грн (сто п'ятнадцять гривень 69 коп.) інфляційних страт та 1 921,00 грн (одну тисячу дев'ятсот двадцять одну гривню коп.) судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 15.11.2019.
Суддя Гумега О.В.