вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"15" листопада 2019 р. Cправа № 902/807/19
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" (провулок Станіславського, 16, м. Вінниця, 21022)
до: Фізичної особи-підприємця Геворгяна Айкарама Араіковича ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 25925 грн,
Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" подано позов до Фізичної особи-підприємця Геворгяна Айкарама Араіковича про стягнення 25925 грн безпідставно набутих грошових коштів.
В якості підстав заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що між Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" (Замовник, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Геворгяном Айкарамом Араіковичем (Підрядник, відповідач) укладено договір підряду №36 від 31.08.2018, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався виконати передбачені договором роботи, а позивач - прийняти та оплатити їх.
Як стверджує позивач, на виконання умов договору він здійснив передоплату відповідачу на суму 25925 грн, що складає 50 % вартості виконання робіт, та в подальшому, після підписання акту приймання виконаних будівельних робіт, на підставі рахунку фактури №31 від 01.10.2018 було перераховано відповідачу загальну суму договору 51 850 грн, замість решти 50% вартості виконання робіт.
Таким чином, позивачем було перераховано грошові кошти на поточний банківський рахунок відповідача на загальну суму 77775 грн, при цьому загальна вартість робіт за договором підряду №36 від 31.08.2018 складає 51850 грн.
З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача 25925 грн безпідставно набутих грошових коштів.
Ухвалою суду від 26.09.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №902/807/19 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Даною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема щодо подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Вказана ухвала вручена позивачу, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень.
При цьому адресована відповідачу ухвала суду про відкриття провадження у справі повернута на адресу суду із відміткою поштового відділення причин невручення: "інші причини: адресат відсутній".
Враховуючи повернення адресованої відповідачу поштової кореспонденції, суд враховує наступне.
Згідно зі ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі (далі - ЄДР) міститься інформація про місцезнаходження (місце проживання) фізичної особи - підприємця. Тому зміна місця проживання для підприємця тягне за собою необхідність внесення відповідної зміни до ЄДР.
З аналізу приписів ст. 18 вказаного Закону слідує, що обов'язок щодо внесення змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, які містяться в Єдиному державному реєстрі, з поміж іншого і щодо місцезнаходження, покладається на останню.
Адресована Фізичній особі-підприємцю Геворгяну Айкараму Араіковичу ухвала суду у справі №902/807/19 направлена за адресою, що міститься в ЄДР.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка на даний час є чинною).
Окрім того, суд зазначає, що ухвала про відкриття провадження у справі №902/807/19 офіційно оприлюднена у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про судове провадження у даній справі.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
31.08.2018 між Зовнішньоекономічною асоціацією "Новосвіт" (Замовник, позивач) укладено з Фізичною особою-підприємцем Геворгяном Айкарамом Араіковичем (Підрядник, відповідач) договір підряду №36 від 31.08.2018 (Договір) (а.с. 12-18, т.1).
За умовами п.3.1. вказаного Договору Підрядник зобов'язався виконати роботи по "Асфальтуванню прибудинкової території за адресою: вул. Будівельників, 38 А в м. Ладижин Вінницької області", а Замовник - прийняти та оплатити ці роботи.
Відповідно до п. 2.1. Договору сторони дійшли згоди, що ціна договору є твердою і складає 51850 грн. Зміна ціни Договору допускається лише за згодою сторін та у випадках і на умовах, встановлених Договором або Законом.
Розділом 4 Договору сторони встановили порядок розрахунків за Договором.
Так, згідно з п.4.1. Договору розрахунки здійснюються в наступному порядку:
- до початку виконання робіт Замовник перераховує Підряднику 50 % від вартості виконання робіт, вказаної в п.2.1. Договору;
- решту 50% від вартості виконання робіт, вказаної в п.2.1. Договору, Замовник сплачує Виконавцю протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту належного виконання Підрядником робіт за даним Договором та отримання і підписання актів виконаних робіт №КБ-3, №КБ-2в.
Розрахунки здійснюються у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника (п.4.2. Договору).
Договір набуває чинності за моменту підписання і діє до 31.12.2018, але в будь-якому випадку до повного його виконання сторонами (п. 18.1. Договору).
Факт виконання робіт згідно з встановленою Договором ціною підтверджується обопільно підписаними сторонами: актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 (форма КБ-3) (а.с.19-24, т.1).
Таким чином, фактична вартість виконаних робіт за Договором становить 51850 грн.
Як слідує з матеріалів справи на виконання умов Договору Замовником 07.09.2018 сплачено Підряднику 25925 грн, що підтверджується платіжним дорученням №279 від 07.09.2018.
Згодом, Підрядником виставлено Замовнику рахунок-фактуру №31 від 01.10.2018 на загальну суму 51850 грн, який оплачено Замовником відповідно до платіжного доручення №399 від 01.10.2018.
Таким чином, на виконання Договору підряду №36 від 31.08.2018 позивачем сплачено відповідачу 77775 грн, що перевищує суму Договору на 25925 грн. При цьому позивач звернувся до відповідача із претензією №73 від 27.02.2019 про повернення безпідставно перерахованої суми, однак адресована відповідачу претензія була повернута на адресу позивача з відміткою поштового відділення про інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення: "адресат не проживає". Отже, вказана претензія залишена поза увагою відповідача.
Наведені обставини слугували підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
За приписами ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 844 ЦК України також визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Як слідує з матеріалів справи, сторони погодили тверду ціну Договору, яка складає 51850 грн.
Доказів зміни ціни Договору матеріали справи не містять.
В свою чергу, відсутність зміни ціни Договору підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 (форма КБ-3) та актом №1 приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року (форма КБ-2в), які обопільно підписано сторонами.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується безпідставна сплата відповідачу 25925 грн, що не передбачено умовами Договору.
Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Тобто, для виникнення зобов'язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зокрема, зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов'язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
При цьому за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 ЦК України.
Аналогічної правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку, що кошти в сумі 25925 грн переховані позивачем відповідачу за відсутності договірних зобов'язань на вказану суму.
Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи статті 1212 ЦК України. Таким чином, у відповідача наявний обов'язок повернення на користь позивача 25925 грн безпідставно набутих коштів, отже, позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1. ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Приймаючи до уваги, що матеріалами справи підтверджується факт перерахування позивачем на користь відповідача 25925 грн за відсутності для цього правових підстав, і відповідачем, станом на час прийняття рішення, вказані кошти не повернуто, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що доведені позивачем належними та допустимими доказами та не спростовані у встановленому порядку відповідачем.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 1921 грн.
Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 104, 123, 126, 129, 185, 191, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 247, 248, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Геворгяна Айкарама Араіковича ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ) на користь Зовнішньоекономічної асоціації "Новосвіт" (провулок Станіславського, 16, м. Вінниця, 21022; код ЄДРПОУ 30594406) 25925 грн - безпідставно отриманих коштів та 1921 грн - витрат зі сплати судового збору.
3. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 15 листопада 2019 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу - провулок Станіславського, 16, м. Вінниця, 21022;
3 - відповідачу - АДРЕСА_1