вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" листопада 2019 р. м. Київ Справа№ 910/6441/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Михальської Ю.Б.
при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019
у справі №910/6441/19 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Толочкевича Михайла Івановича
до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця"
про стягнення 106 068,45 грн.
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2019 Фізична особа-підприємець Толочкевич Михайло Іванович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" про стягнення 106 068,45 грн. заборгованості за договором підряду №93 від 09.11.2018.
Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду в частині повної та своєчасної оплати за виконані позивачем роботи.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі №910/6441/19 позов задоволено.
Стягнуто з Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на користь Фізичної особи-підприємця Толочкевича Михайла Івановича 106 068,45 грн. основного боргу та 1 921,00 грн. судового збору.
Рішення вмотивовано доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 11.09.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та призначити у справі експертизу.
Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом не було досліджено звіту про оцінку фактичної вартості проведених робіт та будівельних матеріалів, використаних під час ремонту та висновку про вартість ремонтних робіт № 19 від 09.06.2019, наданих представником відповідача.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача 23.09.2019 передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.09.2019 відкрито апеляційне провадження, вирішено розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
09.11.2018 позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду №93 від 09.11.2018, за умовами пунктів 1.1., 1.2. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати ремонтні роботи у відповідності з умовами даного договору. Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Предметом договору є: ремонт кімнати люкс №815 корпусу № 2.
Згідно з умовами пунктів 3.1., 3.2. договору, вартість робіт відповідно затвердженій договірній ціні і локальному кошторису становить 106 068,45 грн. В разі зміни цін на матеріали, транспортні послуги та ін. кошторисна вартість робіт коригується за згодою сторін.
Замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи протягом 15 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п. 4.3. договору).
Відповідно до пункту 5.2. договору, підрядник зобов'язується виконати роботу на протязі 1 місяця з моменту підписання договору.
Умовами пункту 8.1. договору визначено, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного його виконання.
05.03.2019 сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форми КБ-2в) і акт приймання виконаних будівельних робіт за березень 2019 (форми КБ-з) на суму 106 068,45 грн.
Спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині оплати виконаних за договором робіт на суму 106 068,45 грн. у визначені строки.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, а також з огляду на відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи з викликом осіб, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки між сторонами у даній справі виникли на підставі договору підряду №93 від 09.11.2018, який за своєю правовою природою є господарським договором будівельного підряду.
Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі судового рішення.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, отже, був чинним і обов'язковим для сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Статтею 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що ціна цього Договору становить 106 068,45 грн.
Частиною 3 статті 632 ЦК України встановлено, що зміна ціни в договорі після його виконання не допускається, а відповідно до ч. 2 ст. 845 ЦК України якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.
Отже, відповідно до норм чинного законодавства обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Відповідно до частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293 "Про прийняття національного стандарту ДСТУ Б Д.1.1-1:2013" встановлені типові форми документів, необхідних для передання - приймання робіт: 1) "Акт приймання виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-2в); 2) "Довідка про вартість виконаних підрядних робіт" (ф. № КБ-3).
У листі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №12/19-3-9-14-295 від 16.03.10 роз'яснено, що зазначені типові форми підлягають обов'язковому застосуванню при проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи між замовниками та виконавцями робіт з будівництва, що здійснюється за рахунок бюджетних коштів та коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Вказані документи в силу вимог законодавства повинні містити інформацію про вартість виконаних робіт, зданих замовнику, а також про витрати, пов'язані з виконанням цього обсягу робіт.
Таким чином, виходячи з аналізу наведених норм, виконання підрядних робіт оформлюється сторонами шляхом підписання документів, які підтверджують факт виконаних, прийнятих та оплачених робіт.
У матеріалах справи наявні копії акту приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в (а.с. 22-32) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 (а.с. 33) за березень 2019 на суму 106 068,45 грн., які підписані сторонами, підписи скріплені печатками сторін.
Таким чином, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання в частині здійснення розрахунку за Договором на момент звернення позивача з даним позовом до суду настав.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідач, підписуючи акт виконаних підрядних робіт, претензій стосовно невиконання чи неналежного виконання позивачем робіт, вказаних у акті, не пред'являв, в тому числі стосовно обсягів виконаних робіт, ціни, недоліків у проведенні робіт тощо. Докази пред'явлення претензій відсутні в матеріалах справи.
Крім того, згідно з актом прийняття об'єкта в експлуатацію, підписаним позивачем та представниками відповідача (головним лікарем Владимировим О.А. та заступником головного лікаря з технічної частини Стовпник Р.В.), на підставі представлених документів (проектно-кошторисна документація, акти виконаних робіт та ін.) сторони визначили, що монтажні роботи на об'єкті виконано підрядником у повному обсязі, згідно існуючих Державних будівельних норм і правил та інших нормативних документів діючого законодавства України, вважати будівництвом об'єкта готовим до експлуатації. Загальна вартість виконаних робіт 106 068,45 грн. Вартість основних засобів, які приймаються до експлуатації, складає 106 068,45 грн. (а.с. 87-88).
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
З наданого відповідачем висновку про вартість (витяг зі звіту № 19 від 09.06.2019) (а.с. 59), складеного 09.06.2019 на замовлення відповідача приватним підприємством "Профоцінка" (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №1232/17) вбачається, що фактична вартість виконаних позивачем робіт складає 58 300,00 грн., однак даний висновок не приймається судом оскільки він складений через 3 місяці після фактичного виконання позивачем робіт, а з його змісту не вбачається, на підставі яких саме договорів, актів приймання-передачі та зведених кошторисів, дефектного акту оцінювачем було визначено фактичну вартість проведених робіт та будівельних матеріалів, використаних під час ремонту кімнати № 815 (площею 35,4 м.кв.) корпусу № 2 клінічного санаторію "Жовтень", за адресою: м. Київ, Голосіївський район, Конча-Заспа, 27 км. Столичного шосе, та який саме обсяг виконаних робіт тощо.
При цьому, повного звіту про оцінку № 19 від 09.06.2019 відповідачем надано не було.
Також, не може бути прийнятий судом до уваги витяг з акту перевірки від 05.02.2019, оскільки він не завірений належним чином та не містить підписів уповноважених осіб, жодним чином не підтверджує факт порушення позивачем умов договору щодо обсягу та якості виконаних підрядних робіт, з його змісту не вбачається ким, коли та які саме недоліки були виявлені в якості проведених позивачем робіт.
З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення експертизи у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі №910/6441/19.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Клінічний санаторій "Жовтень" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" на рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі №910/6441/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 у справі №910/6441/19 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/6441/19 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
Ю.Б. Михальська