Справа № 310/5742/19
2/310/2306/19
Іменем України
(Заочне)
05 листопада 2019 року м.Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Дубровської Н.М.,
за участі секретаря судового засідання - Гоноболіної О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,
31 липня 2019 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачу ОСОБА_2 належала на праві власності однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . На підставі договору дарування від 19 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Градовою В.Г. відповідач подарувала вищевказану квартиру, наразі право власності зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 . На час оформлення договору дарування у квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_2 , яка пообіцяла, що зніметься з реєстрації у продовж місяця, при цьому свою обіцянку не виконала та згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19 липня 2019 року, яка надана відділом реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради, значиться місце її реєстрації у квартирі АДРЕСА_1 . З огляду на те, що відповідач лише значиться зареєстрованою у житловому приміщенні, але фактично не мешкає в ній з моменту підписання договору дарування, комунальні послуги не сплачує, її особисте майно у квартирі відсуне, просить захистити порушене право власності на квартиру, усунувши перешкоди у користуванні квартирою, шляхом визнання особи втратившою право користування квартирою.
Позивач та представник позивача у судове засідання не з'явилися, проте матеріали справи містять заяву від представника - адвоката Кондрашової В.М. про розгляд справи без її участі, задоволення позовних вимог у повному обсязі та не заперечення проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибула, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки суду не відомі. Відзиву та заперечень проти позову не надала.
Згідно із ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, який не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив і якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів. На підставі зазначеного, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.
Приймаючи до уваги заяву представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 19 червня 2015 року, копії договору дарування квартири від 19 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Градовою В.Г., позивач ОСОБА_1 є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 належала на праві власності однокімнатна квартира АДРЕСА_1 . На підставі договору дарування від 19 червня 2015 року, посвідченого приватним нотаріусом Градовою В.Г. відповідач подарувала вищевказану квартиру позивачу ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 14 Договору дарування, сторони розуміють, що за своєю природою договір дарування є безоплатним, тому дарувальник (відповідач ОСОБА_2 ) не має право вимагати від обдарованого (позивача ОСОБА_1 ) вчинення на її користь будь-яких дій майнового або немайнового характеру.
На час оформлення договору дарування у квартирі була зареєстрована лише ОСОБА_2 , яка добровільно не знялася з реєстрації.
Згідно з ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на свій розсуд.
З довідки Відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Бердянської міської ради від 19 липня 2019 року вбачається, що відповідач ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання у квартирі АДРЕСА_1 .
Таким чином, судом встановлено що відповідач ОСОБА_2 зареєстрована в квартирі, але фактично з часу укладання договору дарування у 2015 році у житловому приміщенні не мешкає, витрати по сплаті комунальних послуг не несе, майно не утримує.
В ст. 391 ЦК України вказано, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні їм права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до положення ч. 2 ст. 386 ЦК України, власник який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Згідно ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежити у його здійсненні.
Права власника житлового будинку (квартири) визначені у ст. 383 ЦК України та статті 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.
У ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», вказано, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі зокрема, судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення власності на житлове привішення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Приймаючи до уваги наведене, оскільки відповідач не проживає у квартирі з часу укладання договору дарування у 2015 році і по теперішній час, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 258, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 391, 386 ЦК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Усунути ОСОБА_1 перешкоди у користуванні квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд може бути подано протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Повне судове рішення складено 11 листопада 2019 року.
Суддя Н. М. Дубровська