провадження № 6/243/337/2019
справа № 243/13200/19
14 листопада 2019 року м. Слов'янськ
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мінаєва І.М.,
за участю секретаря судового засідання Малиновської І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Слов'янську справу за поданням державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Максименко М.Ф. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 ,
13 листопада 2019 року на розгляд до Слов'янського міськрайонного суду надійшло подання державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Максименко М.Ф. (далі - державний виконавець) про про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 .
У поданні зазначено, що на примусовому виконанні у Слов'янському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 1-кп/243/187/2019 виданого Слов'янським міськрайонним судом Донецької області 24.09.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 99118,00 грн., витрат на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП 1000,00 грн., та виконавчий лист № 1-кп/243/187/2019 від 24.09.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральної шкоди в розмірі 100000,00 грн., і виконавчий лист № 1-кп/243/187/2019 від 24.09.2019 р. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 40000,00 грн. 25.09.2019 р. за вищезазначеними виконавчими документами державним виконавцем відкрито виконавче провадження.
04.10.2019 р. державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника.
Станом на теперішній час боржником виконавчий документ не виконується в повному обсязі, заборгованість не сплачується. Вважає, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати заборгованості, поважних причин для невиконання виконавчих листів не має, тому, посилаючись на положення статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», просить тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, до виконання ним зобов'язань за цими виконавчими документами.
Відповідно до ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Згідно ч.4 цієї статті ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд подання за його відсутності, просив подання задовольнити, до заяви додав матеріали виконавчого провадження суду для огляду.
Суд, перевіривши матеріали, долучені до подання, та матеріали виконавчого провадження, приходить до висновку про необґрунтованість заявленого подання з наступних підстав.
Як вбачається з виконавчого листа № 1-кп/243/187/2019 від 24.09.2019 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 99118 грн. та витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 1000 грн., а всього 100118 грн. (а.с.4).
Згідно з виконавчим листом № 1-кп/243/187/2019 від 24.09.2019 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в сумі 20000 грн. (а.с.5).
Відповідно до виконавчого листа № 1-кп/243/187/2019 від 24.09.2019 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100000,00 грн. (а.с.6).
Згідно з виконавчим листом № 1-кп/243/187/2019 від 24.09.2019 р., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов'язаний сплатити на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 40000,00 грн. (а.с.7).
Постановами державного виконавця від 25.09.2019 р. за вищезазначеними виконавчими документами були відкриті виконавчі провадження № 60145289, 60145549, 60145424, 60145149 (а.с.8-11).
Постановою державного виконавця від 25.09.2016 р. виконавчі провадження № 60145149, №60145289 об'єднані у зведене виконавче провадження № 60151987
10.10.2019 р. ОСОБА_1 за місцем проживання, зазначеним у виконавчому листі, направлено виклик державного виконавця, яким його зобов'язано з'явитися до державного виконавця 21.10.2019 р. о 09-00 год. та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа та повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання, відомості про доходи та місце роботи та ін. документи (а.с.12). З матеріалів зведеного виконавчого провадження № 60151987 вбачається, що боржник ОСОБА_1 не отримав постанови про відкриття виконавчих проваджень, на конверті міститься причина повернення поштового відправлення: “за закінченням встановленого строку зберігання”. Таким чином, матеріали зведеного виконавчого провадження не містять відомостей про отримання боржником як зазначеного виклику, так і постанов про відкриття виконавчих проваджень.
Згідно акту державного виконавця від 08.11.2019 р. під час перевірки за місцем мешкання боржника ОСОБА_1 за адресою, зазначеною у виконавчому документі, встановлено, що ОСОБА_1 за цією адресою відсутній, його місцезнаходження невідомо (а.с.13).
Згідно роз'яснень, викладених у пункті 3 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у разі доведення факту зловживання процесуальними правами чи невиконанням обов'язків, передбачених статтею 12 Закону про виконавче провадження, під час здійснення виконавчого провадження зазначене може бути підставою для відповідного реагування,зокрема звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межу України згідно зі статтею 377-1 ЦПК (у нинішній редакції ЦПК ст.441), пунктом 18 частини третьої статті 11 Закону про виконавче провадження тощо.
За змістом пункту 19 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п.19 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків, тобто коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України. Особа, яка має невиконане зобов'язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведене протилежне.
Відповідно до положення ч.1 статті 13 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду громадянина за межі України факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку з цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; допущення в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; за рішеннями майнового характеру подання виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларації про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; повідомлення виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; своєчасно з'являтися на вимогу виконавця; надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Із тексту подання вбачається, що з'ясування питання у боржника про причини несплати ним заборгованості не мало місце взагалі. Відомостей щодо отримання боржником виклику державного виконавця в матеріалах виконавчого провадження немає, тому твердження державного виконавця про те, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від виконання зобов'язання за рішенням суду, не знайшли свого об'єктивного підтвердження у судовому засіданні і не приймаються судом до уваги.
Враховуючи те, що законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання, на підставі встановлених судом фактичних даних про те, що відсутні докази того, що ОСОБА_1 свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання за виконавчими листами Слов'янського міськрайонного суду Донецької області, виданими на виконання вироку суду від 18.01.2019 р., то зазначене подання не підлягає задоволенню з причини відсутності даних про ухилення його від виконання зобов'язань.
На підставі наведеного, керуючись статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», Законом України «Про виконавче провадження», статтею 441 ЦПК України, суд
У задоволенні подання державного виконавця Слов'янського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Максименко М.Ф. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Слов'янський міськрайонний суд Донецької області шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя
Слов'янського міськрайонного суду Донецької області І.М.Мінаєв