Справа № 761/30714/19 Головуючий в суді І інстанції - Піхур О.В.
Провадження № 33/824/4118/2019 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ст.124 КУпАП
13 листопада 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року, -
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , -
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.
Із постанови місцевого суду вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2019 о 20 год.25 хв. у м. Києві, площа Перемоги, керуючи автомобілем «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «VOLVO S40», д.н.з. НОМЕР_3 . У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 12.1 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій він просить викликати у судове засідання водія ОСОБА_2 , постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20.09.2019 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю у його діях складу правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності за порушення п.1.16.1 ПДР України водія автомобіля «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 за ч.1 ст.122 КУпАП.
Свої вимоги мотивує тим, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №337961 від 24.07.2019 він обвинувачується у порушенні вимог п.12.1 ПДР України, згідно якого під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Однак, по суті правопорушення його дії нібито полягали у недотриманні безпечної дистанції, за що передбачена відповідальність ст.124 КУпАП. При цьому, працівник поліції не об'єктивно оцінив дорожні обставини, не назвав непрямий острівець п.1.16.1 ПДР України острівцем безпеки п.1.16.4 ПДР України, повідомив, що ПДР України не забороняють водієві виїжджати на дорожню розмітку.
На думку апелянта, жодних порушень ПДР України він не вчиняв, дотримувався безпечної швидкості руху, інтервалу та дистанції. Доказів, які б свідчили, про протилежне у матеріалах справи не міститься. Натомість водій автомобіля «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 здійснив рух по непрямому острівцю перетнувши суцільну лінію, небезпечне маневрування та екстрене гальмування, чим порушив п.1.16.1 ПДР України, що підтверджується його зупинкою частиною транспортному засобу на непрямому острівці, а іншою на одній смузі руху з ОСОБА_1 . Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає із наступних підстав.
ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції свою вину не визнав та пояснив, що саме дії водія автомобіля «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_3 , ОСОБА_2 перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням ДТП. Просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Незважаючи на невизнання вини ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції погоджується з висновками районного суду про доведеність його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, правильності кваліфікації дій за вказаною статтею, оскільки зазначене підтверджуються зібраними у справі доказами.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №337961 від 14.07.2019 вбачається, що ОСОБА_1 24.07.2019 о 20 год.25 хв. у м. Києві, площа Перемоги, керуючи автомобілем «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «VOLVO S40», д.н.з. НОМЕР_3 . У результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги 12.1 ПДР України (а.с.1).
Зі схеми місця ДТП, складеної за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти, дані про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження. Достовірність даних, відображених у схемі, підтверджена підписами учасників ДТП. Зауваження щодо її складання відсутні (а.с.2).
До протоколу про адміністративне правопорушення додано письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .
Зі змісту письмових пояснень ОСОБА_1 від 24.07.2019 видно, що останній керуючи автомобілем «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , вимушений був різко загальмувати, оскільки не міг зрозуміти маневру транспортного засобу «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_3 , котрий їхав попереду не в полосі, а ліворуч по розмітці, яка забороняє рух (а.с.4).
Інший учасник ДТП ОСОБА_2 про обставини ДТП у своїх письмових поясненнях зазначив, що зупинився щоб пропустити перешкоду з права (рух автомобілів). У цей момент у його транспортний засіб «Volvo S40», д.н.з. НОМЕР_3 , в'їхав автомобіль «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 (а.с.3).
Пунктом 12.1 ПДР України передбачено, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем «VOLVO S40», д.н.з. НОМЕР_3 . При цьому, фотознімків чітко видно, що транспортний засіб «VOLVO S40», д.н.з. НОМЕР_3 , лише незначною частиною (заднім лівим колесом) розташувався на дорожній розмітці. На схемі ДТП від 24.07.2019 взагалі подібна інформація відсутня. При цьому, зіткнення відбулося у межах дорожньої полоси, на якій рухалися обидва транспортні засоби.
Разом із тим, із механічних пошкоджень транспортних засобів вбачається, що ОСОБА_1 завчасно не врахував дорожню обстановку, її зміну та здійснив зіткнення лівим переднім боком свого транспортного засобу «TOYOTA RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , із правим заднім боком автомобіля «VOLVO S40», д.н.з. НОМЕР_3 .
У рішеннях ЄСПЛ по справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Із огляду на вказане, висновки районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №337961 від 14.07.2019, схемою ДТП до нього, письмовими та усними поясненнями учасників, характером та локалізацією пошкоджень транспортних засобів, місцем зіткнення, та є обґрунтованими.
Проаналізувавши докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, місцевий суд вірно прийшов до переконання, що вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, доведеною повністю.
Оскільки доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду, вони вважаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції при розгляді справи, притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, та накладенні на нього адміністративного стягнення у виді штрафу були дотримані у повній мірі.
Таким чином, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд апеляційної інстанції не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 20 вересня 2019 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль