Ухвала від 07.11.2019 по справі 757/45494/19-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

секретаря судового засідання ОСОБА_4

представника власника майна ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 30 серпня 2019 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де знаходяться складські приміщення ТОВ ТД «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, а саме на:

- рибу бичок не пищевой вагою 5885 кілограм;

- рибу бичок с/м вагою 36608 кілограм;

- відходи риби вагою 3300 кілограм;

- тушку риби бичка вагою 750 кілограм.

- рибу бичок с/м вагою 8960 кілограм;

- рибу сельдь вагою 299 кілограм;

- рибу хамса вагою 109 кілограм;

- рибу пеленгас вагою 178 кілограм;

- рибу камбала вагою 570, 5 кілограм;

- рибу бичок вагою 266 кілограм;

- рибу тюлька вагою 383 кілограм;

- тушку 2 штуки та судак на загальну вагу 85 кілограм;

- рибу бичок с/м вагою 21165, 4 кілограм;

- відходи риби бичок вагою 17021 кілограм;

- рибу карась вагою 3184,3 кілограм;

- відходи риби карась вагою 32,7 кілограм;

- хребет риби сом вагою 820, 5 кілограм;

- рибу камбала вагою 242 кілограм;

- ікру риби пеленгас 43 кілограм;

- ікру риби бичок вагою 780 кілограм;

- тушку риби бичок вагою 3157,2 кілограм;

- хребет риби судак вагою 1357 кілограм;

- рибу карп (пір'я) вагою 143 кілограм;

- рибу судак (плавники) вагою 5 кілограм;

- ікру риби тріски вагою 980 кілограм;

- фарш риби сьомги вагою 9280 кілограм;

- фарш риби бичок вагою 4369,7 кілограм;

- рибу товстолоб вагою 1242,5 кілограм;

- рибу бичок вагою 4133 кілограм;

- рибу плотва вагою 2072 кілограм;

- рибу судак вагою 503 кілограм;

- рибу жовтохвост вагою 227,35 кілограм;

- рибу сельдь вагою 68 кілограм;

- рибу ментань вагою 210 кілограм;

- рибу сайда вагою 246 кілограм;

- рибу ставрида вагою 420 кілограм;

- рибу вел. бичок вагою 735,5 кілограм;

- хребти риби лосось вагою 15 кілограм;

- фарш риби бичок вагою 30,7 кілограм;

- тушку риби бичок суш вагою 77 кілограм;

- тушку риби бичок с/м вагою 1312 кілограм;

- фарш риби бичок вагою 210 кілограм;

- ікру риби тріска вагою 23,15 кілограм;

- шкуру риби бичок (з) вагою 170,9 кілограм, яку актом прийому-передачі було залишено на відповідальне зберігання комірнику ТОВ «Азовтехнологіст» ОСОБА_9 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власники майна подали апеляційні скарги.

Власник майна ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Мотивуючи свою апеляційну скаргу вказує на те, що вона не перебуває у статусі підозрюваного, обвинуваченого у кримінальному провадженні. Крім того, розгляд клопотання проведено з порушенням вимог ст. 172 КПК України.

Щодо пропущення строку на апеляційне оскарження, то, як зазначає апелянт, розгляд клопотання проводився без її виклику, а апеляційна скарга подана в 5-й строк після отримання копії судового рішення.

За аналогічних доводів та підстав власник майна ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року, постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання про арешт майна відмовити.

Заслухавши доповідь судді, думку представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження та перевіривши вимоги апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, у відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Враховуючи, що апелянти в судовому засіданні суду першої інстанції участі не приймали, а апеляційні скарги подані в межах строку визначеного ч. 3 ст. 395 КПК України, тому строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню.

Як вбачається з наданих матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12017100100013527 від 13.11.2017, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Постановою слідчого в ОВС ГСУ НП України ОСОБА_10 від 22.08.20919 року вказане в клопотанні майно визнано у кримінальному провадженні №12017100100013527 від 13.11.2017 речовим доказом.

28.08.2019 року прокурор відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10, де знаходяться складські приміщення ТОВ ТД «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), перелік та ідентифікуючі ознаки якого наведено в клопотанні сторони обвинувачення, посилаючись на наявність правової підстави, передбаченої ч. 3 ст. 170 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30.08.2019 року клопотання прокурора задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім того, ч. 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної

особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №12017100100013527 від 13.11.2017, про накладення арешту на майно, слідчий суддя прийшов до правильного висновку про необхідність накласти арешт на вказане майно, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя вірно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власників майна, про які йдеться в клопотанні прокурора.

З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх, правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна, тому доводи апеляційних скарг про відсутність повідомленої підозри у кримінальному провадженні, а відтак начебто неможливості за таких підстав накладення арешту на майно, є необґрунтованими.

Щодо посилань про порушення вимог ст.. 172 КПК України під час розгляду вказаного клопотання в суді першої інстанції, то вони, як вважає колегія суддів, також не заслуговують на увагу, оскільки слідчим суддею в повній мірі дотримано наведених вимог закону.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 30 серпня 2019 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 про арешт майна та накладено арешт на тимчасово вилучене під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Халтуріна, 10, де знаходяться складські приміщення ТОВ ТД «Рибпром» (код ЄДРПОУ 32846847), майно, перелік та ідентифікуючі ознаки якого наведено в клопотанні сторони обвинувачення, з позбавленням права відчуження, розпорядження та користування ним, - залишити без змін, а апеляційні скарги власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________ _________________ _______________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа № 11-сс/824/5544/2019 Категорія ст.170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_11

Доповідач: ОСОБА_1

Попередній документ
85645843
Наступний документ
85645845
Інформація про рішення:
№ рішення: 85645844
№ справи: 757/45494/19-к
Дата рішення: 07.11.2019
Дата публікації: 21.02.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти власності