31 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - (в режимі ВКЗ) ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018110040000293 від 08.02.2018 року, за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року про продовження строку тримання під вартою до 09.11.2019 року включно, із визначенням розміру застави у сумі 1 000 000,00 гривень,
ОСОБА_6 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Обухів Київської області, українцю, громадянину України, працюючому охоронцем ТОВ «Спрут», зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України,-
Головним слідчим управлінням Національної поліції України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12018110040000293 від 08.02.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України.
Органом досудового розслідування, встановлено, що своїми умисними злочинними діями ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_6 вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України.
04 лютого 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.185 КК України.
04 квітня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018110040000293 продовжено до 5-ти місяців.
21 червня 2019 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018110040000293 продовжено до 04.12.2019 року.
29 травня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва підозрюваному ОСОБА_6 обрано міру запобіжного заходу у вигляді застави в сумі 960 500,00 гривень та покладено обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України.
17 липня 2019 року колегією суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 14.09.2019 року включно, та визначено заставу у розмірі 2 000 000,00 гривень
10 вересня 2019 року ОСОБА_6 повідомлено про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України.
11 вересня 2019 рокустарший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 за погодження з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 звернувся з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , мотивуючи клопотання наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України та продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів, передбачених КПК України, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6
11 вересня 2019 року ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого задоволено та продовжено строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , а також визначено заставу у розмірі 1 000 000,00 гривень. Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя послався на відповідну практику Європейського суду з прав людини, а також надоведеність прокурором тих обставин, що ризики, передбачені ст.177 КПК України, не зменшились та виправдовують подальше утримання підозрюваного під вартою, а також, те, що з урахуванням складності кримінального провадження та великим обсягом процесуальних, слідчих дій, завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу неможливо.
На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу з доповненнями. Вважає, що ухвала слідчого судді постановлена з порушенням вимог КПК України та без врахування практики Європейського суду з пав людини. В ході розгляду клопотання, прокурором не доведено наявності жодного ризику, передбаченого ст.177 КПК України, а лише містилося посилання на припущення існування таких ризиків та цитування положень КПК України, однак слідчий суддя залишив це поза увагою, при цьому, визначаючи розмір застави, не в достатній мірі врахував матеріальне становище підозрюваного та визначив розмір застави, який не є помірним для нього. Крім цього, апелянт стверджує, що немає жодного доказу, який би підтверджував причетність ОСОБА_6 до інкримінованих йому кримінальних правопорушень, а сама підозра є необґрунтованою. При цьому, вважає, якщо повідомлення про підозру здійснено прокурором, повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру має право виключно прокурор. Крім того, в матеріалах клопотання жодним чином не підтверджена сума нібито викрадених грошових коштів у потерпілих. Тому, просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою застосувати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час доби.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника;
- підозрюваного та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити її у повному обсязі;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Словосполучення «обґрунтована підозра» передбачає наявність існування фактів або інформації, які б переконали неупередженого спостерігача в тому, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» від 13.11.2007 року).
Крім того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п.175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Задовольняючи клопотання слідчого про продовження ОСОБА_6 строку тримання під вартою, слідчий суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_6 до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.185, ч.2 ст.209 КК України.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов помилкового висновку про продовження існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, які наведені слідчим та прокурором у клопотанні, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Як зазначає у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, ризики неналежної процесуальної поведінки підозрюваного з часом зменшуються (справа «Ткачов проти України» від 13.12.2007 року, «Єлоєв проти України» від 06.11.2008 року). Розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (справа «Харченко проти України» від 10.02.2011 року).
Більш того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» визначено, що «Суд неодноразово відзначав, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватись від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу подальшого позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
З наведеної практики Європейського суду з прав людини випливає, що суд повинен уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання.
Проте з моменту застосування до підозрюваного ОСОБА_6 найбільш суворого запобіжного заходу, сторона обвинувачення не заявляла про нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
В свою чергу сторона захисту зазначила, що з моменту вручення повідомлення про підозру, інших процесуальних дій з ОСОБА_6 не проводилося.
Крім того, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , слідчий суддя не з'ясував та не навів переконливих аргументів на користь того, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти вказаним слідчим у клопотанні ризикам.
Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
З матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_6 до затримання проживав за адресою своєї реєстрації: АДРЕСА_1 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працює охоронцем ТОВ «Спрут», де характеризується позитивно, що свідчить про наявність міцних соціальних зв'язків, враховуючи, що слідчим доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, приймаючи до уваги недоведеність прокурором недостатності застосування щодо підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним у клопотанні ризикам, а також виходячи з відсутності обставин необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року та ухвалення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , та застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби, з покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.195 КПК України, який, як вважає колегія суддів, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та передбачить запобігання передбачених ст.177 КПК України ризиків.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.183, 194, 205, 309, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - ОСОБА_7 , задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 11 вересня 2019 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_6 до 09.11.2019 року включно, із визначенням розміру застави у сумі 1 000 000,00 гривень, скасувати.
Ухвалити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 , погодженого прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_6 , відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22:00 години до 06:00 години, наступної доби.
Покласти на ОСОБА_6 процесуальні обов'язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- утримуватися від спілкування з особами, визначеними слідчим та прокурором у кримінальному провадженні;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із м. Обухів без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Строк дії ухвали про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та обов'язків покладених судом, визначити до 09.11.2019 року включно.
Негайно доставити ОСОБА_6 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити його з-під варти.
Роз'яснити ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Контроль за виконанням ухвали покласти на Генеральну прокуратуру України та Обухівський відділ Києво-Святошинської місцевої прокуратури, а її виконання на орган Національної поліції України за місцем перебування ОСОБА_6 під домашнім арештом.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_3 ОСОБА_2