Постанова від 14.11.2019 по справі 265/6105/16-а

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 листопада 2019 року

Київ

справа №265/6105/16-а

адміністративне провадження №К/9901/44953/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10.03.2017 (у складі головуючого судді Мельник І.Г.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.05.2017 (в складі: головуючого судді - Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О.) у справі №265/6105/16-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, уточнивши який просила:

- просила визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя (далі - УПФУ в Орджонікідзевському районі) щодо незарахування до пільгового розрахунку стажу роботи період роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984, та з 07.08.1985 по 16.12.1985 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах;

- зобов'язати відповідача зарахувати до стажу періоди роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984, з 07.08.1985 по 16.12.1985 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме зарахувати один рік роботи в указаний період часу у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців;

- зобов'язати УПФУ в Орджонікідзевському районі провести перерахунок та виплату пенсії з 10.06.2016 з урахуванням стажу роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984, та з 07.08.1985 по 16.12.1985 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, а саме один рік роботи в указаний період у районі Крайньої Півночі за один рік та шість місяців, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що 10.06.2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування». Розпорядженням від 16.06.2016 їй з10.06.2016 року призначено пенсію за віком. Первинну виплату проведено в липні 2016 року. Вважає, що оскільки трудовою книжкою підтверджено факт роботи в районах Крайньої Півночі, то вона має право на пільгове обчислення стажу за періоди роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984 та з 07.08.1985 по 16.12.1985, із розрахунку один рік роботи в районах Крайньої Півночі, як один рік та шість місяців.

Постановою Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії УПФУ в Орджонікідзевському районі щодо незарахування до стажу роботи позивача при призначенні пенсії періоди роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984 та з 07.08.1985 по 16.12.1985 в районі Крайньої Півночі на пільгових умовах, тобто один рік роботи за один рік 6 місяців.

Зобов'язано відповідача зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 періоди роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984 та з 07.08.1985 по 16.12.1985 в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців.

Зобов'язано УПФУ в Орджонікідзевському районі провести позивачу з 10.06.2016 перерахунок пенсії за віком з урахуванням періодів роботи з 27.06.1984 по 17.11.1984 та з 07.08.1985 по 16.12.1985 в районі Крайньої Півночі, на пільгових умовах, а саме один рік роботи у вказаний період часу у районі Крайньої Півночі, за один рік та шість місяців, враховуючи фактично виплачені кошти.

Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інсатнцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не взяли до уваги, що позивачем для підтвердження факту її роботи в районах Крайньої Півночі, не надано примірників укладених строкових договорів та відомостей про користування пільгами, передбаченими нормативно-правовими актами. У зв'язку з чим, підстави вважати цей стаж пільговим та обчислювати з розрахунку один рік роботи за один рік і шість місяців, відсутні.

Позивач правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористалась.

У зв'язку із відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, ця справа розглядалася в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судами встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з 10.06.2016 та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з трудовою книжкою позивача (запис № 9), ОСОБА_1 з 27.06.1984 прийнято до станції переливання крові м. Воркута Коми АССР на посаду техніка відділу сухих препаратів. Відповідно до запису № 10 трудової книжки з 17.11.1984 позивача звільнено з роботи за власним бажанням. Відповідно до записів № 11-12, позивач в період з 07.08.1985 по 16.12.1985 працювала на посаді техніка будівельника Комсомольської міської ради міста Воркута.

Відповідно до розрахунку стажу роботи позивача період роботи позивача з 27.06.1984 по 17.11.1984 та з 07.08.1985 по 16.12.1985 зараховано до стажу роботи на загальних підставах (один рік за один рік роботи в районах Крайньої Півночі).

Позивач після отримання пенсії в липні 2016 року, звернулась до відповідача з проханням надати відомості про порядок розрахунку пенсії. З наданого відповідачем розрахунку стажу, ОСОБА_1 дізналась, що спірний період роботи був розрахований на загальних підставах.

Вважаючи неправомірними дії відповідача, позивач звернулась з вказаним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до п. 5 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи до 01.01.1991 в районах Крайньої Півночі та у місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген, зараховується до страхового стажу в порядку та на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01.01.1991. Згідно з п. 3 постанови Ради Міністрів СРСР від 10.02.1960 № 148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10.02.1960 «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі» кожний рік роботи в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі після 01.03.1960 - за 1 рік і 6 місяців при нарахуванні стажу для отримання пенсії за віком та по інвалідності. Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Суди визнали, що факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, а тому спірні періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягають пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 5 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» період роботи до 01 січня 1991 року в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген зараховується до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло до 01 січня 1991 року.

Пільгове обчислення страхового стажу застосовується для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та на яких поширювалися пільги, передбачені для працюючих в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, відповідно до Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», постанови Ради Міністрів Союзу РСР від 10 лютого 1960 року №148 «Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», Указу Президії Верховної Ради Союзу РСР від 26 вересня 1967 року «Про розширення пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі».

Пільгове обчислення страхового стажу провадиться на підставі трудової книжки, або письмового трудового договору, або довідки, в яких зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі, та користування пільгами, передбаченими вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 4, 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, звернення особою за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію, але не раніше, ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.

Пунктом 7 цього Порядку визначений вичерпний перелік документів, що мають бути подані особою, яка звертається за призначенням пенсії. Відповідно до п. 7 параграф «б» цього Порядку до заяви про призначення пенсії за віком за відсутності трудової книжки мають бути додані у тому числі документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Пункт 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» доповнює, що у якості документів про стаж, які передбачені вищезазначеним Порядком підтвердження наявного трудового стажу, за період роботи до 01 січня 1991 року на Крайній Півночі чи в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі колишнього Союзу РСР, а також на острові Шпіцберген можуть надаватись договори або інші документи, що підтверджують право працівника на пільги, передбачені для осіб, які працювали в районах Крайньої Півночі чи місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі.

Перелік районів Крайньої Півночі і місцевостей, прирівняних до районів Крайньої Півночі, на яких розповсюджується дія Указів Президії Верховної Ради Союзу РСР від 10 лютого 1960 року і від 26 вересня 1967 року «Про впорядкування пільг для осіб, які працюють в районах Крайньої Півночі і в місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі», визначений постановою Ради Міністрів СРСР №1029 від 10 листопада 1967 року.

Спору, що місцевість, де працювала позивач, відносилась до районів Крайньої Півночі, між сторонами не існує.

Отже, з огляду на вищенаведені норми права, для обчислення пільгового стажу при роботі в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до неї, повинні бути надані або трудова книжка або письмовий трудовий договір або довідка, в якій зазначено період роботи в районах Крайньої Півночі та місцевостях, прирівняних до районів Крайньої Півночі. Тобто достатньо одного із перерахованих документів, а не їх сукупність.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 03 липня 2018 року у справі № 302/662/17-а, від 18 грудня 2018 року у справі № 263/13671/16-а, від 10 січня 2019 у справі № 352/1612/15а (2а/352/70/15), від 10 вересня 2019 року у справі № 348/2208/16-а.

За встановлених обставин, коли факт роботи позивача в районах Крайньої Півночі підтверджується записами в трудовій книжці, то спірні періоди роботи позивача в районах Крайньої Півночі підлягають пільговому розрахунку як один рік роботи за один рік шість місяців. А відтак, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що дії відповідача щодо неврахування при призначені пенсії стажу роботи позивача в спірні періоди роботи в районах Крайньої Півночі в пільговому обчисленні є протиправними.

Оцінюючи наведені сторонами аргументи, суд виходить з такого, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанцій, та їм була надана належна правова оцінка. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не зазначено.

Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 10 березня 2017 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає.

Головуючий А. Ю. Бучик

Судді: Л. Л. Мороз

А.І. Рибачук

Попередній документ
85645694
Наступний документ
85645696
Інформація про рішення:
№ рішення: 85645695
№ справи: 265/6105/16-а
Дата рішення: 14.11.2019
Дата публікації: 15.11.2019
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них