Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №243/5055/16-а
адміністративне провадження №К/9901/44784/18, К/9901/44786/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційними скаргами ОСОБА_1
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Казначеєва Е.Г., суддів Василенко Л.А., Гайдара А.В.) та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Ханової Р.Ф., суддів Василенко Л.А., Гайдара А.В.)
у справі №243/5055/16
за позовом ОСОБА_1
до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області
про визнання рішення протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій та рішення відповідача від 10.06.2016 року № 74 щодо відмови в перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Донецької області від 02.06.2016 року № 18-57-1037, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки прокуратури Донецької області згідно статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, що діяла станом на 01.12.2015 року з розрахунку 90% від суми місячного заробітку, без обмеження її максимального розміру, а також виплатити різницю в пенсії за останні 12 місяців, починаючи з 09.06.2015.
2. Постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 07.07.2016 позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 74 від 13.06.2016р про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії;
- зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за вислугу років згідно з довідкою прокуратури Донецької області від 02.06.2016р. №18-57-1037 про заробітну плату, відповідно до ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ з розрахунку 90% від суми місячного заробітку 16417,38 грн., починаючи з 01.02.2016 року.
- зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 різницю в пенсії за період з 01.02.2016 по день здійснення фактичного перерахунку.
3. Додатковою постановою Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.01.2017 заяву позивача про винесення додаткового рішення задоволено, доповнено абзац третій резолютивної частини постанови суду першої інстанції від 07.07.2016 року після слів «суми місячного заробітку 16417,38 грн.» словами «без обмеження суми пенсійної виплати».
4. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 скасовано додаткову постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.01.2017, відмовлено ОСОБА_1 в задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення.
5. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову відмовлено.
6. У касаційних скаргах ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржувані судові рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції від 07.07.2016 та додаткову постанову від 12.01.2017 у справі №243/5055/16.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.01.2006 Пенсійним фондом України ОСОБА_1 . видане пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1.
8. Наказом в.о. Генерального прокурора України від 29.01.2016 № 19к позивач звільнений з прокуратури за п. 1 ст. 40 КЗпП України.
9. Прокуратурою Донецької області позивачу видана довідка № 18-57-1037 від 02.06.2016 про розмір заробітної плати прокурора станом на 01 червня 2016 року для пред'явлення в Пенсійний фонд України.
10. Рішенням від 13.06.2016 № 74 відповідач відмовив позивачу в перерахунку пенсії з мотивів відсутності законодавчо визначених підстав для такого перерахунку.
11. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ.
13. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії ч. 13 та 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ втратили чинність, у зв'язку з чим відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.
14. Постановляючи додаткове рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що суд не розглянув заявлену вимогу в частині нарахування пенсії без обмеження суми пенсійної виплати, тому можливо винесення додаткової постанови відповідно до вимог ч. 1 ст. 168 КАС України.
15. Скасовуючи зазначену додаткову постанову, суд апеляційної інстанції зазначив, що норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на час звернення позивача з заявою та перерахунку пенсії є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, отже, законних підстав для виплати пенсії в більшому, ніж обмежено, розмірі немає. Отже, в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
16. Позивач у касаційній скарзі на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 наголошує, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. У даному випадку, на думку позивача, Пенсійний фонд, всупереч положенням ст. 22 Конституції України, незаконно обмежує її право на перерахунок пенсії, набуте в момент призначення пенсії. Рішення суду апеляційної інстанції, на думку позивача, суперечить практиці Європейського суду з прав людини.
17. У касаційній скарзі на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, якою скасовано додаткову постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.01.2017, позивач зазначає, що на нього не поширюються обмеження у розмірі пенсії, оскільки він став пенсіонером до набрання чинності законом, яким таке обмеження введено.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
18. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, вважає за необхідне зазначити наступне.
19. Відповідно до ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ у редакції, що діяла до 01.01.2015, призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувались у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.
20. Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 № 76-VIII внесені зміни до ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, зокрема ч. 18 викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
21. 15.07.2015 набув чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
22. Відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII положення Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ (крім окремих статей) визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
23. Таким чином, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії (червень 2016 року) ч. 13 та ч. 18 ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, які регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність.
24. Згідно з ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.
25. Відповідно до п. 13 Розділу ХІІІ Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у тримісячний строк з дня, наступного за днем опублікування цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших відповідних центральних органів виконавчої влади України у відповідність із цим Законом.
26. На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України нормативно-правовий акт, яким визначено умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було, що в кінцевому випадку призвело до виникнення даного спору.
27. На переконання колегії суддів, для вирішення спору необхідно з'ясувати: а) чи має позивач право на перерахунок раніше призначеної пенсії; б) чи відбулось звуження обсягу існуючих прав позивача внаслідок зміни законодавства, що регулює порядок перерахунку раніше призначених пенсій.
28. Верховний Суд вважає, що наведені зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був їй гарантований ст. 501 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ при призначені пенсії, а лише покладають визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на Кабінет Міністрів України.
29. Тобто, особи, яким пенсія призначена відповідно до Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ, з набранням чинності Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII не втратили право на перерахунок раніше призначених пенсій.
30. Відповідно до ст. 22 Конституції України Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
31. У рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 зазначено, що згідно зі ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані (частина друга), при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (частина третя). Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеженням. У традиційному розумінні діяльності визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.
32. У Рішенні № 1-42/2011 від 26.12.2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави, проте мають забезпечувати конституційне право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, гарантоване ст. 48 Конституції України.
33. На залежність розмірів соціальних виплат особі від економічних чинників Конституційний Суд України вказав і у Рішенні від 19.06.2001 № 9-рп/2001, зазначивши, що право на пенсію, її розмір та суми виплат можна пов'язувати з фінансовими можливостями держави, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами у той чи інший період її розвитку, а також з часом ухвалення відповідних нормативно-правових актів..
34. Крім того, у Рішенні від 08.10.2008 № 20-рп/2008 Конституційний Суд України вказав, що види і розміри соціальних послуг та виплат потерпілим… встановлюються державою з урахуванням її фінансових можливостей. Конституційний Суд України, вирішуючи це питання, врахував також положення актів міжнародного права.
35. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.
36. Таким чином, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першою ст. 17 Конституції України є найважливішою функцією держави. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третій ст. 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиме ст. 21 Конституції України. Отже, зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.
37. У контексті спору Верховний Суд дійшов висновку, що у зв'язку з втратою чинності нормативно-правовими актами, які передбачали право на перерахунок пенсії у разі підвищення заробітної плати працюючим прокурорським працівникам, не відбулось звуження обсягу існуючого права позивача на отримання пенсії. Так само як і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005. Відмова відповідача перерахувати пенсію не ставить під сумнів саму сутність змісту права на соціальний захист, оскільки наслідком відмови у перерахунку пенсії не було зменшення розміру отримуваної позивачем пенсії.
38. Враховуючи наведені положення чинного законодавства, Верховний Суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, орган Пенсійного фонду України не діяв протиправно.
39. Колегія суддів звертає увагу, що подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді.
Так, у справі №711/6019/16-а за результатом перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 18.09.2017 на предмет неоднакового застосування норм матеріального права в аналогічних правовідносинах, Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 зробив висновок, що право на перерахунок пенсії може бути реалізовано позивачем на підставі тих норм, які діють на час виникнення обставин для такого перерахунку з урахуванням часу звернення до відповідного органу, а тому, зважаючи, що на час звернення позивача за перерахунком розміру пенсії такої підстави для перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій як збільшення розміру заробітної плати на законодавчому рівні не встановлено, а Урядом будь-яких умов для перерахунку не визначено, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку, а тому відповідач, приймаючи рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За відсутності постанови Уряду щодо умов та порядку перерахунку пенсій, призначених працівникам прокуратури (як це було передбачено ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру», а потім - ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII), в пенсійного органу немає законодавчо-визначених підстав та правового механізму для їх перерахунку.
40. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині вимог позивача перерахувати його пенсію на підставі довідки прокуратури Донецької області від 02.06.2016 № 18-57-1037.
41. Таким чином, оскільки судом апеляційної інстанції вірно відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, не підлягають задоволенню і вимоги позивача здійснити такий перерахунок без обмеження максимального розміру пенсії. Отже, постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017, якою скасовано додаткову постанову Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 12.01.2017, також є законною та скасуванню не підлягає.
42. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -
Касаційні скарги ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 06.06.2017 у справі №243/5055/16 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб