Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа № 295/3160/17
адміністративне провадження № К/9901/15596/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзерова А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2017р. (судді - Франовська К.С., Іваненко Т.В., Кузьменко Л.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування йому щомісячного довічного грошового утримання, як судді у відставці у розмірі 80% від грошового утримання судді;
зобов'язати відповідача зарахувати йому роботу на посадах слідчого - 11 років 11 місяців 11 днів, половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів та період проходження військової служби - 2 роки 5 днів до стажу роботи, який надає право на отримання щомісячного грошового утримання судді;
зобов'язати відповідача перерахувати його щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% від заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничним розміром, починаючи з 06.10.2016р.
Просив стягнути на його користь з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
Постановою Богунського районного суду м. Житомира від 07.04.2017р. в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2017р. скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено.
Визнано протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нарахування позивачу щомісячного довічного грошового утримання, як у судді у відставці у розмірі 80% від грошового утримання судді.
Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати позивачу роботу на посадах слідчого - 11 років 11 місяців 11 днів, половину терміну навчання у вищому юридичному навчальному закладі - 1 рік 11 місяців 13 днів, період проходження військової служби - 2 роки 5 днів до стажу роботи, який надає право на отримання щомісячного грошового утримання судді.
Зобов'язано Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області перерахувати позивачу щомісячне довічне грошове утримання судді в розмірі 90% від заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничним розміром, починаючи з 06.10.2016р.
Цією постановою стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
11.07.2017р. позивач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із заявою про прийняття додаткової постанови про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на його користь витрати по сплаті судового збору в розмірі 704 грн.
Додатковою постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2017р. задоволено заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у даній справі, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь позивача судові витрати в розмірі 704 грн.
З додатковою постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2017р. не погодився відповідач, подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення відмовити.
В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що з 01.01.2017р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016р. №1774, відповідно до яких з 01.01.2017р. від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється Пенсійний фонд України та його органи.
Посилається на те, що відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відзиву на касаційну скаргу до суду не надходило.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017р.) суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України (у зазначеній редакції) якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Апеляційним судом встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 704 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №1 від 18.04.2017р.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13.05.2017р. скасовано Богунського районного суду м. Житомира від 07.04.2017р., позов ОСОБА_1 задоволено.
Разом з тим, ухвалюючи постанову про задоволення апеляційної скарги, судом не було вирішено питання про розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги.
Ухвалюючи додаткову постанову та здійснюючи розподіл судових витрат, апеляційний суд виходив з того, що оскільки апеляційну скаргу позивача було задоволено, в силу положень частини 1 статті 94 КАС України понесені ним та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 704 гривень підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
З такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.
Мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки апеляційного суду не спростовують та є безпідставними, оскільки судом встановлено, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою позивачем сплачено судовий збір, вимоги апеляційної скарги задоволено, питання про розподіл судових витрат за подання апеляційної скарги не вирішено, а тому суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність ухвалення в цій частині додаткового судового рішення про присудження позивачу здійснених ним документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.
Посилання в обґрунтування касаційної скарги на те, що органи Пенсійного фонду України звільнені від сплати судового збору, що на думку відповідача унеможливлює стягнення на користь позивача судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області є безпідставними та висновки суду також не спростовує з наступних мотивів.
Відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону від 06.12.2016р. №1774) від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи.
Отже, Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за законом звільняється від сплати судового збору при поданні адміністративного позову, апеляційної чи касаційної скарги тощо.
Проте, звільнення від сплати судового збору Пенсійного фонду України та його органів, зокрема, як відповідача у справах, не звільняє його від обов'язку відшкодувати судові витрати у разі, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.06.2018р. у справі №750/108/17, від 13.06.2018р. у справі №520/1841/17 та від 19.12.2018р. у справі №748/2378/16-а.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а додаткової постанови суду апеляційної інстанції - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а додаткову постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.09.2017р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук