Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №334/4534/17
адміністративне провадження №К/9901/21297/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2017р. (суддя - Турбіна Т.Ф.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р. (судді - Добродняк І.Ю., Бишевська Н.А., Семененко Я.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила:
-визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня звільнення у відставку;
- зобов'язати здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання, а саме з 16.09.2016р. відповідно до додаткових довідок Апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017р.
В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідач безпідставно відмовив їй у проведенні перерахунку грошового утримання з врахуванням допомоги на оздоровлення з моменту звернення, оскільки вважає, що допомога на оздоровлення є складовою системи оплати праці судді, входить до структури останньої і при виході у відставку має враховуватись в заробітну плату для обчислення грошового утримання.
Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2017р., залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня звільнення у відставку 15.09.2016р. і з дня проведення перерахунку 01.12.2016р. із зарахуванням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.
Зобов'язано Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із включенням до суми суддівської винагороди для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці нарахованої та виплаченої суми матеріальної допомоги на оздоровлення з 15.09.2016р. - згідно довідки апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017р. №07-50/38, з 01.12.2016р. - згідно довідки апеляційного суду Запорізької області від 27.04.2017р. №07-50/39, із урахуванням раніше виплачених сум.
З рішенням судів попередніх інстанцій не погодився відповідач, звернувся з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та не входить до складу суддівської винагороди, а тому не входить і до складу щомісячного довічного грошового утримання судді.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами встановлено, що відповідно до Постанови Верховної Ради України від 08.09.2016р. №1515-VІІІ, пункту 1 статті 120 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», наказом від 15.09.2016р. №78-к ОСОБА_2 І. виключена із складу суддів Апеляційного суду Запорізької області у зв'язку з поданням заяви у відставку.
З 15.09.2016р. позивачу призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди.
Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачем було надано відповідну довідку апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2016р. про суддівську винагороду.
У грудні 2016 року для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивач надала відповідачу довідку апеляційного суду Запорізької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.12.2016р. встановленого зразка.
Вказані довідки містили відомості, що суддівська винагорода складається з посадового окладу і доплат за вислугу років.
Листом від 27.04.2017р. №07-40/39 апеляційний суд Запорізької області повідомив відповідача, що у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не було враховано, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при наданні щорічної оплачуваної відпустки судді виплачувалась суддівська винагорода та допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу, на яку відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховувався єдиний соціальний внесок.
При цьому апеляційним судом Запорізької області надано уточнені довідки встановленого зразка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_3 з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення.
Відповідно до довідки від 27.04.2017р. №07-50/38, станом на 15.09.2016р. суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 26849,17 грн. і складається в тому числі з інших виплат, які враховуються обов'язково при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, а саме: 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, що становить 1329,17 грн.
Відповідно до довідки від 27.04.2017р. №07-50/39, станом на 01.12.2016р. суддівська винагорода ОСОБА_1 , яка враховується при призначенні (перерахунку) щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, становить 29626,67 грн. і складається в тому числі з інших виплат, які враховуються обов'язково при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, а саме: 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення, що становить 1466,67 грн.
03.05.2017р. позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеного їй довічного грошового утримання судді у відставці на підставі уточнених довідок про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення від 27.04.2017 року.
Листом від 19.06.2017р. №_150/Т-9 відповідач повідомив позивача про відсутність правових підстав для включення матеріальної допомоги при обчисленні довічного грошового судді у відставці. Свою відмову відповідач мотивував тим, що матеріальна допомога на оздоровлення не передбачена ст. 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010 року, а тому підстави для врахування її в заробіток для обчислення щомісячного довічного грошового утримання відсутні.
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивач оскаржила його до суду.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено страхові внески, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08.06.2016р. № 4-рп/2016 зазначив, що конституційний статус суддів, які здійснюють правосуддя, та суддів у відставці передбачає їх належне матеріальне забезпечення, яке повинне гарантувати здійснення справедливого, незалежного, неупередженого правосуддя (абзац десятий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини).
Гарантуючи незалежність суддів, держава зобов'язується її забезпечити, зокрема, через матеріальний і соціальний захист, що включає гарантію виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці.
При цьому в Рішенні від 11.10.2005р. №8-рп/2005 Конституційний Суд України охарактеризував щомісячне довічне грошове утримання як особливу форму соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню належного матеріального утримання суддів, у тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді; щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага; особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування (абзаци п'ятий, шостий, сьомий пункту 7 мотивувальної частини).
Статтею 141 Закону №2453-VI визначено, що судді, який вийшов у відставку, виплачується пенсія або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до статті 133 Закону №2453-VI суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України «Про Конституційний Суд України» та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:
1) вислугу років;
2) перебування на адміністративній посаді в суді;
3) науковий ступінь;
4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Аналогічне правове регулювання закріплено в Законі України від 02.06.2016р. №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», який набрав чинності 30.09.2016р. та діяв на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок призначеного утримання.
Таким чином, спеціальним законом, який регулює питання призначення щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, чітко визначено склад суддівської винагороди, який враховується при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, до якого не входить матеріальна допомога на оздоровлення.
За такого правового регулювання матеріальна допомога на оздоровлення не входить до складу суддівської винагороди, з якої обчислюється щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм права висловлена Верховним Судом у постановах від 19.06.2018р. (справа №592/7834/17), від 09.11.2018р. (справа №730/567/17), від 23.11.2018р. (справа №727/4730/17), від 03.04.2019р. (справа №591/678/17) і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.
Посилання судів в обгрунтування судових рішень на п. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.012004р. №5 є безпідставним, оскільки спеціальним законом, а саме Законом України "Про судоустрій і статус суддів", встановлено, що суддівська винагорода не може визначатися іншими нормативно-правовими актами, ніж цей Закон.
Крім того, безпідставними є посилання на норми ст. 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки застосування вказаних норм можливе у разі призначення пенсії, а не щомісячного довічного грошового утримання, яке визначено Законом України "Про судоустрій і статус суддів".
Також безпідставним є застосування до спірних правовідносин висновків Верховного Суду України, викладених в постановах від 20.02.2012р. у справі №21-430а11, від 06.11.2013р. у справі №21-350а13 про те, що матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії та щомісячного грошового утримання, оскільки предметом позову у зазначених справах є перерахунок пенсії державних службовців, призначених на підставі ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII, а в даному випадку предметом позову є перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, при цьому спеціальним законом визначено склад суддівської винагороди, який застосовується при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Згідно з частинами першою, третьою статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Враховуючи наведене рішення судів першої та апеляційної інстанцій у зв'язку з неправильним застосуванням норм матеріального права підлягають скасуванню з ухваленням нового про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 340, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя - задовольнити.
Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2017р.- скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук