Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №331/4450/17(2-а/331/174/2017)
адміністративне провадження №К/9901/290/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2017 (головуюча суддя Світлицька В.М.) та
ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Дадим Ю.М., суддів Богданенка І.Ю., Божко Л.А.)
у справі № 331/4450/17(2-а/331/174/2017)
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району,
третя особа - Кабінет Міністрів України,
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії,
І. РУХ СПРАВИ
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району, третя особа - Кабінет Міністрів України, у якому просив суд:
- визнати дії Відповідача про відмову у проведенні нарахування та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік, як інваліду Чорнобиля 2-ї групи в повному обсязі та достроково незаконними та такими, що порушують соціальні права, гарантії і свободи та ст.ст.1, 3, 6, 8, 9, 21, 22, 46, 55, 56, 64 Конституції України, норми вимоги ст. ст. 13, 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати відповідача здійснити та нарахування щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду Чорнобиля 2-ї групи за 2017 рік, з наступною сплатою незаконно не виплаченої суми щорічної допомоги на оздоровлення, як інваліду Чорнобиля 2-ї групи за 2017 рік, в загальній сумі не менше 14880 грн.
2. Постановою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2017, залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017, у задоволенні позову відмовлено.
3. У касаційній скарзі позивач, із посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 30.10.2018 та вкладкою до посвідчення № НОМЕР_2 від 19.03.2008.
5. 02.06.2017 позивач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району із заявою про виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік.
6. Управлінням праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району надано відповідь від 08.06.2017 за №01-09/В-363 разом з довідкою від 07.06.2017 за № 06-08/2165, в яких зазначено, що розмір допомоги складає 120 грн., і що управління з виплати допомоги на оздоровлення у 2017 році позивачу діяло згідно діючого законодавства та повноважень.
7. Не погодившись з вказаними висновками відповідача, позивач звернувся до суду із позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач при виплаті позивачу зазначеної допомоги діяв у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність підстав для визнання його дій протиправними.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. Позивач у касаційній скарзі наголошує на тому, що виплата щорічної допомоги на оздоровлення повинна здійснюватися у відповідності до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
10. У відзиві на касаційну скаргу відповідач просив залишити касаційну скаргу позивача без задоволення, а рішення суду першої та апеляційної інстанції - без змін.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.
12. На час виникнення спірних правовідносин стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діяла в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо усунення дискримінаційного ставлення до громадян, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї» від 21.04.2016 № 1339-VIII, відповідно до якої: «Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, і постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою. Компенсація та допомога, передбачені цією статтею, виплачуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України». Зазначена норм неконституційною не визнавалась.
13. Відповідно до п. 10 Порядку виплати одноразової компенсації за шкоду, заподіяну внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій, ядерних випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та щорічної допомоги на оздоровлення деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 760, щорічна допомога виплачується громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь в ліквідації наслідків інших ядерних аварій, ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 1, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій, громадянам, які брали участь в ядерних випробуваннях, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, постраждалим за інших обставин від радіаційного опромінення не з власної вини, віднесеним до категорії 2 або 3, дітям-інвалідам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, в розмірах, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
14. В свою чергу, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 № 562, встановлено громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, такий розмір щорічної допомоги на оздоровлення: інвалідам I і II групи - 120 гривень.
15. Судами попередніх інстанцій встановлено, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу виплачена за 2017 рік у сумі 120 грн.
16. Таким чином, судами обґрунтовано здійснено висновок, що допомога на оздоровлення позивачу виплачена відповідачем на підставі чинного на час здійснення нарахування та виплати щорічної допомоги на оздоровлення за 2017 рік законодавства
17. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним судом у постанові від 21.11.2018 у справі № 202/4104/17 та постанові від 11.09.2019 у справі № 674/181/17.
18. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
19. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. 341, 350, 356 КАС України, Суд -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 29.09.2017 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2017 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб