14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10071/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Кухтея Р. В., Іщук Л. П.;
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в справі № 300/1169/19 (головуючий суддя - Григорук О. Б., м. Івано-Франківськ) за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування пункту наказу та зобов'язання до вчинення дій, -
29 травня 2019 року Івано-Франківським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 до прокуратури Івано-Франківської області про визнання протиправним та скасування пункту 7 наказу №131К від 26.02.2019 “Про преміювання” щодо невиплати йому премії за лютий 2019 року у розмірі визначеному пунктом 1 наказу за неналежне виконання службових обов'язків та зобов'язання прокуратуру Івано-Франківської області виплатити позивачу, як начальнику Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури, премію у розмірі визначеному пунктом 1 наказу №131К від 26.02.2019 “Про преміювання”.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивачем - ОСОБА_2 , подано апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови було порушено норми матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що наказ №131К від 26.02.2019 в частині оскарження є протиправним та підлягає скасуванню, як такий, що не ґрунтується на нормах чинного трудового законодавства, Закону України “Про прокуратуру”, нормах Кримінально-процесуального кодексу України. Вказує, що протокол оперативної наради про обговорення вивчення стану наглядової діяльності з питань додержання вимог кримінального процесуального законодавства при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, організації та здійсненні процесуального керівництва у Верховинському відділі Надвірнянської місцевої прокуратури не є актом адміністративного характеру, пов'язаним з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури, і цей протокол апелянт взагалі не отримував, з ним ознайомлений не був, то відповідно не мав вказівок в не був обізнаний про строк їхнього виконання.
Позивач, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечила та просить відмовити в задоволенні такої в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Встановлено, що ОСОБА_3 станом на момент винесення оскаржуваного наказу перебував на посаді начальника Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури.
Наказом прокурора Івано-Франківської області від 26.02.2019 № 131К, зокрема пунктом 1, встановлено виплатити прокурорсько-слідчим працівникам органів прокуратури Івано-Франківської області (за виключенням часу перебування у відпустці та тимчасової непрацездатності) 55% премії за лютий 2019 року, за виключенням працівників, розмір премії яким встановлено іншими пунктами наказу. Пунктом 7 вказаного наказу вирішено не виплачувати премію за лютий 2019 року, визначену пунктом 1 цього наказу, начальнику Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури молодшому раднику юстиції Гнип'юку Дмитру Дмитровичу, за неналежне виконання службових обов'язків (а.с. 31-33).
Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1, 2 статті 81 Закону України “Про прокуратуру” заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами. Заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок. Умови та розміри оплати прані працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 2 ст. 8 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР “Про оплату праці”).
31.05.2012 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 505 “Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури” згідно з підпунктом 2 пункту 2 якої керівникам органів прокуратури, у межах затвердженого фонду оплати праці, надано право здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.
Конкретні умови, порядок та розміри преміювання визначаються Положенням про преміювання працівників прокуратури органів прокуратури, Національної академії прокуратури та членів Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, затвердженим наказом Генеральної прокуратури України від 09.08.2017 № 234, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19 серпня 2017 року №1028/30896 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 6 розділу І цього Положення у разі несвоєчасного або неякісного виконання завдань, погіршення ефективності роботи і порушення трудової дисципліни премія виплачується у меншому розмірі або не виплачується взагалі.
Згідно пункту 10 розділу І Положення загальними критеріями оцінки роботи працівників є сумлінне виконання службових обов'язків, своєчасне та якісне виконання завдань і доручень керівників органів прокуратури, Національної академії прокуратури України, голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, дотримання трудової дисципліни.
Відтак, колегія суддів наголошує, що преміювання працівників прокуратури є правом керівника, а не його обов'язком, розмір премій встановлюється для кожної особи в індивідуальному порядку, виходячи з рівня виконання нею службових обов'язків та дотримання виконавчої дисципліни.
Вказаний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 30 травня 2018 року в справі №825/1568/17.
Встановлено, що на виконанні Надвірнянської місцевої прокуратури знаходився протокол оперативної наради від 03.10.2018 щодо обговорення результатів вивчення стану наглядової діяльності з питань додержання вимог кримінального процесуального законодавства при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, організації та здійснення процесуального керівництва у Верховинському відділі Надвірнянської місцевої прокуратури з контролем до 30.11.2018.
В порушення строку встановленого Прокуратурою Івано-Франківської області виконавцем - начальником Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури Гнип'юком Д.Д., вказаний лист не виконано.
Також позивачем не виконано лист Прокуратури Івано-Франківської області №04/2/2-1528 від 27.12.2018 щодо продовження терміну виконання п.п. 8, 9 протоколу оперативної наради від 03.10.2018 з контролем до 31.01.2019. Вказані обставини підтверджуються рапортами заступника керівника Надвірнянської місцевої прокуратури від 12.02.2019 (а.с. 27, 29).
Жодних доказів, які б спростовували обставини, зазначені у вказаних рапортах, позивачем суду не надано.
14.02.2019 керівник Надвірнянської місцевої прокуратури звернувся із листом до прокурора Івано-Франківської області щодо вирішення питання зменшення розміру премії начальнику Верховинського відділу Надвірнянської місцевої прокуратури за результатами роботи у лютому 2019 на 100%. 25.02.2019 також було надіслано доповнення до вказаного листа із поясненнями позивача.
Судом встановлено, що оскаржуваний наказ прийнятий прокурором Івано-Франківської області на підставі відповідного звернення Надвірнянської місцевої прокуратури, про що зазначено в наказі. Крім цього, оскаржуваний наказ містить інші реквізити та посилання на нормативні акти, на підставі яких його прийнято, що свідчить про дотримання прокурором Івано-Франківської області вимог чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного наказу.
Щодо доводів позивача, що неналежне виконання службових обов'язків, є підставою для дисциплінарного провадження, а будь-які рішення станом на 26.02.2019 щодо притягнення позивача до такої відповідальності відсутні, суд зазначає наступне.
Предметом дослідження у вказаній справі є обґрунтованість та наявність підстав щодо прийняття прокурором Івано-Франківської області рішення щодо визначення розміру премії. При цьому, рішення прокурора Івано-Франківської області щодо преміювання працівників є правом керівника, як зазначалось вище. Суд наголошує, що невиплата премії чи виплата премії у меншому розмірі не є притягненням працівника до будь-якого виду відповідальності, оскільки сама виплата такої премії є видом заохочення та винагороди працівників за виконану роботу.
Також, є безпідставними посилання позивача на те, що він не був обізнаний з протоколом оперативної наради від 03.10.2018, оскільки судом апеляційної інстанції витребувано в прокуратури Івано-Франківської області належним чином завірені копії протоколу оперативної наради від 03.10.2018р. щодо обговорення результатів вивчення стану наглядової діяльності з питань додержання вимог кримінального процесуального законодавства при прийманні, реєстрації, розгляді та вирішенні заяв і повідомлень про злочини, організації та здійснення процесуального керівництва у Верховинському відділі Надвірнянської місцевої прокуратури з контролем до 30.11.2018р.; листа прокуратури Івано-Франківської області № 04/2/2-1528вих-18 від 27.12.2018р. щодо продовження терміну виконання п.п. 8, 9 протоколу оперативної наради від 03.10.2018р. з контролем до 31.01.2019р. Також судом витребувано докази щодо належного отримання та ознайомлення ОСОБА_1 з вищевказаним протоколом оперативної наради від 03.10.2018р. та листом прокуратури Івано-Франківської області № 04/2/2-1528вих-18 від 27.12.2018р. щодо продовження терміну виконання п.п. 8, 9 протоколу оперативної наради від 03.10.2018р.
31 жовтня 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом отримано витребовувані документи, зокрема протокол оперативної наради від 03.10.2018р., з якого вбачається, що ОСОБА_4 був особисто присутній на даній нараді, також прокуратурою надіслано пояснення, надані працівниками Надвірнянської місцевої прокуратури та копії скріншотів, що підтверджують обізнаність ОСОБА_1 про завдання та строки його виконання.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наказ прокурора Івано-Франківської області “Про преміювання” в частині, що оскаржується, відповідає нормам чинного законодавства та не підлягає скасуванню.
Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись статтями 229, 241, 250, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року в справі № 300/1169/19 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
Л. П. Іщук
Повне судове рішення складено 14 листопада 2019 року.