про відмову в ухваленні додаткового судового рішення
14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/9493/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача -Носа С. П.
суддів -Кухтея Р. В.
Обрізка І. М.
за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу у справі № 460/305/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Рівненської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна фіскальна служба України про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення,-
31 жовтня 2019 року за результатами апеляційного розгляду справи № 460/305/19 апеляційну скаргу Рівненської митниці ДФС залишено без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 14 червня 2019 року в справі №460/305/19 без змін.
05 листопада 2019 року ОСОБА_1 подано заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, в якій висловлено прохання стягнути з Державної фіскальної служби України на користь позивача понесені ним витрати на отриману правничу допомогу у справі № 460/305/19 в розмірі 7000,00 грн.
13 листопада 2019 року Восьмим апеляційним адміністративним судом отримано клопотання представника Рівненської митниці ДФС та Державної фіскальної служби України про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката відповідно до складності справи та пропорційно до предмету спору з урахуванням надуманості та необґрунтованості затраченого адвокатом часу на підготовку до справи та участі в судовому засіданні.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, суд апеляційної інстанції, вважає, що в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу слід відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини першої та частини третьої статті 252 КАС суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (ч. ч. 4, 5 ст. 252 КАС України).
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями частин першої, другої та третьої статті 134 КАС передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Статтею 139 КАС України врегульовано порядок розподілу судових витрат.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Встановлено, що відповідачем у даній справі виступає Рівненська митниця ДФС, третьою особою є Державна фіскальна служба України.
Відтак, оскільки ОСОБА_1 заявлено клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу з Державної фіскальної служби України, тобто з суб'єкта владних повноважень, який не є відповідачем по справі, а лише виступає третьою особою на стороні відповідача, заява про стягнення витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 132, 139, 243, 252, 308, 311, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу в справі № 460/305/19 - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення, у разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач С. П. Нос
судді Р. В. Кухтей
І. М. Обрізко
Ухвала складена в повному обсязі 14 листопада 2019 року.