14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10457/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Большакової О.О.,
за участю секретаря судового засідання Волошин М.М.,
розглянувши у судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2019 року у справі № 569/13593/19 (рішення ухвалено в м. Рівне, головуючий суддя Кучина Н.Г.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницького відділу поліції Київської області про скасування постанови,
ОСОБА_1 16.07.2019 звернувся в суд із адміністративним позовом до Переяслав-Хмельницького відділу поліції Київської області, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ДПО18№070098 від 12 липня 2019 року, якою на нього накладено штраф у розмірі 340 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки обов'язковий технічний контроль транспортного засобу з напівпричепом ним пройдено вчасно та в повній мірі.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 16 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та порушено норми матеріального та процесуального права.
Апелянт вказує, що 12 липня 2019 року він здійснював рух по трасі Бориспіль-Дніпро та в результаті керований ним транспортний засіб Renault д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом Schwarzmuller д.н. НОМЕР_2 було зупинено поліцейським Переяслав-Хмельницького ВП сержантом поліції Вмоненком А.А. Інспектор підійшов до його автомобіля та попросив надати для перевірки реєстраційні документи на автомобіль та напівпричіп та посвідчення водія. Зазначає, що на його запитання про причину зупинки, інспектор повідомив, що це перевірка документів керованого ним транспортного засобу та що він своєчасно не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п. 31.3 ПДР України та має сплатити штраф 340 гривень. В результаті цього інспектором було складено постанову серії ДП018 №070098 від 12.07.2019.
Проте скаржник зазначає, що обов'язковий технічний контроль транспортних засобів Renault д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом Schwarzmuller д.н. НОМЕР_2 ним пройдено вчасно та в повній мірі.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши підстави для апеляційного перегляду відповідно до доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 12 липня 2019 року поліцейським ЄРПП № 4 Переяслав-Хмельницького ВП сержантом поліції Вмоненком А.А. була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО18 №070098 відносно ОСОБА_1 .
З оскаржуваної постанови видно, що 12 липня 2019 року ОСОБА_1 здійснював рух по трасі Бориспіль-Дніпро транспортним засобом RENAULT д.н. НОМЕР_1 з напівпричепом Schwarzmuller д.н. НОМЕР_2 та порушив п. 31.3 ПДР України, а саме своєчасно не пройшов обов'язків технічний контроль за що ч. 3 ст. 121 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Не погоджуючись із винесеною постановою та заперечуючи факт вчинення ним адміністративного правопорушення позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що ні з позову, ні з матеріалів справи судом не встановлено, що протокол, який підтверджує проходження обов'язкового технічного огляду транспортного засобу був наявний у позивача під час проведення перевірки інспектором.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту «б» пункту 31.3 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Частина 3 статті 121 КУпАП встановлює відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.
Згідно з п.1.10 ПДР України, причіп - транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду транспортних засобів належать також напівпричепи і причепи-розпуски
Відповідно до підпункту «б» пункту 31.3 ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світлопропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить: для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов'язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб'єкт проведення обов'язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.
Технічний опис та зразок протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу затверджує Кабінет Міністрів України.
На виконання вимог цієї статті Кабінет Міністрів України постановою від 30 січня 2012 року № 137 затвердив Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок № 137).
Відповідно до пункту 18 Порядку № 137 перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.
У разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.
У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов'язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку.
Згідно із приписами пункту 19 Порядку № 137, якщо протокол обов'язкового технічного контролю застосовується як альтернатива Міжнародному сертифікату технічного огляду (на вимогу замовника), його видають акредитовані згідно із Законом України «Про акредитацію органів з оцінки відповідності» виконавці відповідно до Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів із зазначенням у протоколі слів такого змісту: «Міжнародний технічний огляд проведено».
Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що для всіх транспортних засобів, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у підрозділах Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України обов'язковим є наявність протоколу перевірки їх технічного стану. Наявність Міжнародного сертифікату технічного огляду є необхідною при виконанні міжнародних автоперевезень до країн, що є учасницями Угоди про прийняття єдиних умов періодичних технічних оглядів колісних транспортних засобів і про взаємне визнання таких оглядів, затвердженої Указом Президента України від 28 лютого 2006 року № 159/2006.
При цьому, колегія суддів зазначає, що якщо перевізник має національний протокол із відміткою про проведення міжнародного технічного огляду, додатково Міжнародний сертифікат технічного огляду оформляти не потрібно.
Однак, Міжнародний сертифікат технічного огляду не замінює національний протокол, який у всіх випадках є обов'язковим і лише він у межах України підтверджує проходження обов'язкового технічного огляду транспортного засобу.
В матеріалах справи наявні лише Міжнародні сертифікати технічного огляду автомобіля та причепу, які є дійсними до червня 2020 року та поліси обов'язкового страхування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки у позивача на час проведення перевірки національний протокол був відсутній, висновок відповідача про керування транспортним засобом, що своєчасно не пройшов технічного огляду є правомірним, підтверджується матеріалами справи та не спростований позивачем належними доказами.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів приходить до висновку, що інспектором поліції було правомірно винесено постанову, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП у розмірі 340 грн.
Відтак, висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 є вірним.
Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 229, 272, 286, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2019 року у справі № 1.380.2019.004169 - без змін..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і не може бути оскаржена.
Головуючий суддя Д. М. Старунський
судді В. М. Багрій
О. О. Большакова