05 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/8549/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Святецького В.В.,
суддів Довгополова О.М., Гудима Л.Я.,
з участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 140/1351/19 (головуючий суддя Волдінер Ф.А., м. Луцьк) за адміністративним позовом приватного підприємства ,,Зовнішторгсервіс” до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 квітня 2019 року приватне підприємство ,,Зовнішторгсервіс” звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Волинській області, в якому просило: 1) визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2018 № 971917/35711951;
2) зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну приватного підприємства ,,Зовнішторгсервіс” № 89 від 31.10.2017.
Рішенням від 25 червня 2019 року Волинський окружний адміністративний суд позовні вимоги задовольнив повністю.
Визнав протиправним та скасував рішення комісії Головного управління ДФС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 31.10.2018 № 971917/35711951.
Зобов'язав Державну Фіскальну службу України зареєструвати подану приватним підприємством ,,Зовнішторгсервіс” податкову накладну № 89 від 31.10.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Також суд стягнув з Головного управління ДФС у Волинській області та Державної фіскальної служби України за рахунок його бюджетних асигнувань на користь приватного підприємства ,,Зовнішторгсервіс” 1 921,00 грн. сплаченого судового збору.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що реєстрація податкової накладної підприємства позивача № 89 від 31.10.2017 року була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів згідно УКТ ЗЕД. У квитанції позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту ,,в” підпункту 201.16.1пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлений наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567 та /або Таблиці даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Позивач до повідомлення надав не всі передбачені чинним законодавством документи, а саме: відсутні видаткова накладна на реалізацію товару та відсутні розрахункові документи.
Також відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що платіжне доручення №891 від 02.11.2018 року про оплату ТзОВ ,,Верніколор Україна” на користь ПП ,,Зовнішторгсервіс” коштів в сумі 92528,28 грн. надане лише до суду, а на розгляд комісії надане не було.
Більше того, відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу № 0417-01 від 03.04.2017 року платіж здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця згідно товарно-транспортних накладних на кожну транспортну партію.
А товарно-транспортна накладна № 3110-01 датована 31.10.2017 року, відповідно до якої пункт навантаження: м. Любомль, вул. Незалежності, 64 (юридична адреса ДП Любомльське ЛГ). Водночас товар поставлявся ДП Любомльське ЛГ на ПП ,,Зовнішторгсервіс” відповідно до товарно-транспортної накладної № Р3602 від 31.10.2017 року.
За таких обставин, у відповідача виник сумнів, яким чином та на яку адресу поставлявся товар для ПП ,,Зовнішторгсервіс”, якщо послідуюча поставка останнім відбулась з адреси ДП Любомльське ЛГ.
З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене на підставі поверхневого дослідження та оцінки доказів, з порушенням принципу всебічного та повного з'ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
ПП ,,Зовнішторгсервіс” правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалось, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційного суду підтримав вимоги апеляційної скарги та просить їх задовольнити в повному обсязі.
Представник позивача заперечив вимоги апеляційної скарги та просить відмовити у її задоволенні.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не належить до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції встановив та підтверджується матеріалами справи, що ПП ,,Зовнішторгсервіс” зареєстроване як юридична особа 16.05.2008, а платником податків в Луцькій ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області - 17.05.2008. Основним видом діяльності товариства за кодами КВЕД є: 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.
За наслідками здійснення господарських операцій з поставки товару у відповідності до договору купівлі-продажу № 0417-01 від 03.04.2017 (пиломатеріал необрізний дуб 3 сорт 34x110 і більше х2500-300) для ТзОВ ,,Верніколор Україна” (покупець) ПП ,,Зовнішторгсервіс” як продавцем складена податкова накладна від 31.10.2017 № 89 на суму 92528,28 грн., в тому числі ПДВ - 15 421,38 грн., яка була надіслана для реєстрації в ЄРПН.
Вказана податкова накладна була прийнята ДФС України, однак, відповідно до квитанції від 03.11.2017 реєстрація податкової накладної № 89 від 31.10.2017 зупинена на підставі підпункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу (ПК) України з тих підстав, що вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:4407 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту ,,в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 № 567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.
Позивач надіслав на адресу контролюючого органу пояснення № 2601-01 від 26.10.2018 про підтвердження реальності здійснення операцій за податковою накладною від 31.10.2017 № 89. У письмових поясненнях було зазначено, зокрема, що ПП ,,Зовнішторгсервіс” займається придбанням та реалізацією пиломатеріалів необрізних дубових 3 сорту в Державних лісових господарствах.
31.10.2017 пиломатеріали необрізні дубові 3 сорт були придбані в ДП ,,Любомльське ЛГ” в кількості 18,0 метрів куб. по ціні 4153,83 грн. за кубічний метр та реалізовані на ТзОВ ,,Верніколор Україна” в кількості 18,0 метрів куб. по ціні 4283,72 грн. за кубічний метр. Тобто, факт невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД:4407 відсутній.
Одночасно позивач надав документи, що підтверджують реальність здійснення господарської операції, а саме: копію договоpv оренди складу б/н від 01.03.2016, копію договору оренди нежитлового приміщення б/н від 25.11.2013, копію договору купівлі-продажу №ЗЛГ - 2017 від 23.03.2017, копію товаро-транспортної накладної № Р3602 від 31.10.2017, копію видаткової накладної № 3602 від 31.10.2017, копію платіжного доручення № 111 від 14.03.2018, копію картки рахунку № 631 за 31.10.2017-10.10.2018, копію оборотно-сальдової відомості по pax. 281 за 31.10.2017, копію договору купівлі-продажу № 0417-01 від 03.04.2017, укладеного між ТзОВ ,,Верніколор Україна” (покупець) та ПП ,,Зовнішторгсервіс” (продавець), копію товаро-транспортної накладної № 3110 від 31.10.2017, копію картки рахунка № 361 з 31.10.2017- 10.10.2018.
За результатами розгляду вищевказаних пояснень та документів, комісія ГУ ДФС у Волинській області 31.10.2018 прийняла рішення за № 971917/35711951, яким позивачу відмовлено у реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 № 89 в ЄРПН з підстави ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, в тому числі: рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, зазначивши в додатковій інформації, що відсутні документи на реалізацію, видаткова накладна, розрахункові документи.
Незгода позивача з вказаним рішенням про відмову в реєстрації податкової накладної зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної є необґрунтованими, оскільки платник податків надав всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної, у реєстрації яких відмовлено.
Крім того, на думку суду першої інстанції, відповідач ГУ ДФС у Волинській області не довів наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної від 31.10.2017 № 89. Відповідач у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної всупереч підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201ПК України не визначив також за яким із двох критеріїв моніторингу та оцінки ступеня ризиків він дійшов висновку про наявність підстав для її зупинення та не вказав які конкретно документи, які б були б достатніми для реєстрації цих податкових накладних, позивачу слід додатково надати.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскарженому рішенню суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу (ПК) України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Статтею 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1).
Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 201.2).
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені.
На підставі викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що позивач у відповідності до зазначених норм виписав та надіслав у визначенні законодавством строки податковому органу податкову накладну від 31.10.2017 № 89 для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За змістом пункту 201.16 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначається, зокрема, пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 201.16.1).
Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті ,,в” підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.2).
Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (підпункт 201.16.3).
Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року № 753/30621 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки).
Пунктом шостим Критеріїв оцінки визначено два критерії для проведення Моніторингу податкової накладної, при цьому за змістом пункту першого Переліку документів для кожного із критеріїв законодавцем визначено специфічний (окремий) перелік документів, які платник податків може подати податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку документів, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України ,,Про електронний цифровий підпис”, ,,Про електронні документи та електронний документообіг” та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.
Порядок прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову у такій реєстрації, у періоді, протягом якого реалізовувалися спірні правовідносини, було регламентовано постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 190 ,, Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації” (далі - Постанова № 190).
Пунктом другим Постанови № 190 визначено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зокрема, ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту ,,в” підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
Абзацом сьомим пункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України платнику податків надано можливість оскаржити Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в адміністративному або судовому порядку.
Виходячи із системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого, у цій справі, є прийняття рішення, законність якого обґрунтовано перевірена судами попередніх інстанцій.
З матеріалів справи апеляційний суд вбачає безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, адже у квитанціях не вказано ані конкретного критерію (відповідного підпункту пункту шостого) оцінки ступеня ризику, ані конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких встановлений Наказом № 567. Натомість платником податків надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій.
Крім того, суд першої інстанції вірно встановив, що податковим органом в оскаржених рішеннях не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення.
Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вбачає, що позивач надав пояснення та копії документів, що підтверджують факт господарської операції.
Відповідно до пункту 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМ України від 21.02.2018 № 117 (далі -Порядок № 117), який набрав чинності 22.03.2018, тобто, був уже чинним на час прийняття комісією оскарженого рішення, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 21 Порядку № 117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.
Виходячи з системного аналізу наведених нормативно-правових актів, колегія суддів дійшла висновку, що однією із підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку.
А підпункт 4 пункту 13 Порядку № 117 містить вимоги до квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, в якій зазначаються копії документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Таким чином, колегія суддів вважає, що контролюючий орган може прийняти рішення про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів лише у тому випадку, якщо платник податків не надав конкретного документа, який був вказаний у квитанції.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надані позивачем документи повністю підтверджують факт господарської операції, а тому рішення комісії щодо відмови у реєстрації податкової накладної є протиправним, оскільки комісія не досліджувала факт реального здійснення господарської операції, а обмежилась лише формальними підставами для відмови у реєстрації податкової накладної.
Доводи податкового органу про те, що платник податків зобов'язаний подати усі документи відповідно до приписів пункту 14 Порядку № 117, який містить перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, колегія суддів визнає безпідставними, оскільки пункт 21 Порядку не містить такої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної як ненадання платником податку копій документів, визначених пунктом 14.
Згідно з пунктом 22 Порядку № 117 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.
За змістом пункту 27 Порядку № 117 рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не зазначено конкретного переліку документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної.
При цьому можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання на реєстрацію податкової накладної напряму залежить від чіткого формулювання фіскальним органом позиції про те, під який саме критерій (ії) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій підпадає платник податку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції належним чином дослідив надані сторонами докази та дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності у ПП ,,Зовнішторгсервіс” усіх правових підстав для реєстрації податкової накладної № 89 від 31.10.2017 року, виходячи з належного підтвердження первинними документами фактичного виконання господарських операцій.
За таких обставин колегія суддів визнає вірними та обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що наявність досліджених в судовому засіданні доказів - первинних документів у своєму взаємозв'язку із іншими документами виключає визначені законодавством передумови, встановлені для ризиковості операцій та визначені контролюючим органом в якості підстави для зупинення реєстрації податкової накладної № 89 від 31.10.2017в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи повністю підтверджують реальність господарських операцій з постачання ПП ,,Зовнішторгсервіс” для ТзОВ ,,Верніколор Україна” деревини.
Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем для комісії платіжного документа, оскільки відповідно до приписів п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201 ПК України обов'язок позивача скласти та зареєструвати податкову накладну виник з дати відвантаження деревини.
Доводи відповідача про невідповідність пунктів завантаження деревини у товарно-транспортних накладних спростовується наявними матеріалами справи, згідно яких 31.10.2017 ПП ,,Зовнішторгсервіс” придбало у ДП ,,Любомльське ЛГ” пиломатеріали необрізні дубові 3 сорт в кількості 18,0 метрів куб. та в той же день ці ж пиломатеріали в кількості 18,0 метрів куб. були реалізовані на ТзОВ ,,Верніколор Україна”.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що пиломатеріали були завантажені на складі ДП ,,Любомльське ЛГ” та доставлені на склад ТзОВ ,,Верніколор Україна” без розвантаження на складі ПП ,,Зовнішторгсервіс”, що також підтверджується фактом перевезення цієї деревини одним автомобілем. Складання двох товарно-транспортних накладних не спростовує фактичного здійснення цієї господарської операції з постачання деревини, а навпаки, підтверджує її.
Наведені обставини спростовують доводи апеляційної скарги про невідповідність рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, а тому апеляційний суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України визначено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ч.3 ст. 243, ст. 310, п. 1 ч. 1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322 , 325, 328329 КАС України, суд,-
апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі № 140/1351/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя В. В. Святецький
судді Л. Я. Гудим
О. М. Довгополов
Повне судове рішення складено 14.11.2019.