14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10167/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді: Кухтея Р.В.
суддів: Носа С.П., Обрізка І.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління МВС України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року (ухвалене головуючим-суддею Шумей М.В. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому просив визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області щодо визнання довідки про розмір грошового забезпечення №4176/8-18 від 06.07.2018 недійсною та зобов'язати відкликати довідку про розмір грошового забезпечення №4508-19 від 18.02.2019, залишивши чинною довідку №4176/8-18 від 06.07.2018 для перерахунку його пенсії на виконання постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21.02.2018 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова№103) із загальною сумою грошового забезпечення 15001,40 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.08.2019 позов було задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Управління МВС України в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій через неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права просить його скасувати та прийняти постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що відповідно до переліку посад осіб начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ України «міліції», які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» №2262-XII від 09.04.1992 (далі - Закон №2262-XII), що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за №348/30216, посада оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу внутрішньої безпеки в Івано-франківській області служби безпеки Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю, прирівнюється до посади старшого оперуповноваженого апарату Головного управління Національної поліції (далі - ГУ НП) (п.25 розділу VII), а тому довідка оформлена відповідно до вимог нормативних актів, які регулюють спірні правовідносини на момент їх виникнення.
Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк до суду апеляційної інстанції не надходив.
Згідно п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наявні у справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, виходячи з наступного.
З матеріалів справи видно, що з 01.04.2008 ОСОБА_1 довічно призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону №2262-XII.
Згідно Постанови №103 позивачу з 01.01.2016 здійснено перерахунок пенсії з урахуванням довідок Ліквідаційної комісії УМВС України в Івано-Франківській області, якими встановлено грошове забезпечення поліцейських Національної поліції.
Ліквідаційною комісією УМВС України в Івано-Франківській області на адресу ГУ Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на виконання Постанови №103 було направлено 4 довідки про розмір грошового забезпечення позивача з урахуванням прирівняної посади. Кожна довідка містила різний розмір грошового забезпечення.
Довідкою №575/8-18 від 16.03.2018 встановлено, що відповідно до ст.63 Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 15.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988), Постанови №103, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського старшого оперуповноваженого апарату ГУ НП до посади на день звільнення із служби оперуповноваженого в ОВС відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України становить : посадовий оклад 2800 грн, оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200 грн, надбавка за стаж служби 50% - 2500 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень 10% - 280 грн, премія 92,82 % - 7221,40 грн, а всього - 15001,40 грн.
У травні 2018 року Ліквідаційною комісією було видано нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача №4109/8-18 від 21.05.2018, якою було встановлено, що відповідно до ст.63 Закону №2262-XII, Постанови №988, Постанови №103, розмір грошового забезпечення за нормами, чинними за січень 2016 року, за прирівняною посадою поліцейського старшого оперуповноваженого апарату ГУ НП до посади на день звільнення із служби оперуповноваженого в ОВС відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України становить : посадовий оклад 2800 грн; оклад за спеціальним званням підполковник поліції - 2200 грн; надбавка за стаж служби 50% - 2500 грн; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 15% - 420 грн; премія 92,82 % - 7351,34 грн; а всього - 15271,34 грн.
07.06.2018 позивач звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Івано-Франківській області, в якому просив зобов'язати виготовити нову довідку про розмір грошового забезпечення з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, проте рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018, яке набрало законної сили 15.11.2018, відмовлено у задоволенні позову.
У лютому 2019 року Ліквідаційна комісія УМВС в Івано-Франківській області листом №452/108/05/8-19 від 18.02.2019 визнала недійсною довідку про розмір грошового забезпечення №4176/8-18 від 06.07.2018 та подала нову уточнюючу довідку №450/8-19 від 18.02.2019 для перерахунку пенсії позивача на виконання Постанови №103.
Вказаною новою довідкою розмір грошового забезпечення позивача, встановлений в розмірі 7912,08 грн, який складається з : посадового окладу в розмірі 2600,00 грн, окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції в розмірі 2200,00 грн, надбавки за стаж служби 50% в розмірі 2400,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) в розмірі 260,00 грн та премія (6,06%) в розмірі 452,08 грн.
10.04.2019 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії УМВС в Івано-Франківській області із заявою про надання пояснень щодо підстав зменшення розміру його грошового забезпечення та зобов'язанням відновити його порушене право та відкликати останню довідку про розмір мого грошового забезпечення, залишивши чинною довідку №4176/8-18 від 06.07.2018 із загальною сумою грошового забезпечення 15001,40 грн.
Проте, Листами №1-21/108/05/8-19 від 23.04.2019 та №568/108/05/8-19 від 23.04.2019 Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області повідомила позивача про перенаправлення його заяви за належністю до сектору із соціально-гуманітарних питань при ДУ «ТМО МВС України по Івано-Франківській області».
Територіальне медичне об'єднання МВС України в Івано-Франківській області листом №33/29-441 від 26.04.2019 надало роз'яснення щодо відповідності посад в Національній поліції. Пояснень з приводу видачі чотирьох довідок про розмір грошового забезпечення позивача та щодо обґрунтування правомірності та законності останньої виданої Ліквідаційною комісією довідки не було надано.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, було встановлено всі розміри грошового забезпечення, а тому дії Ліквідаційної комісії Управління МВС України в Івано-Франківській області щодо відкликання попередньої довідки та видачі нової є протиправними.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 22 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України гарантовано, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України та деяких інших осіб, які мають право на пенсію, визначає Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до ст.1-1 Закону №2262-XII, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Частиною другою статті 51 Закону №2262-XII передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Так, порядок перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано ст.63 Закону №2262-XII.
Згідно ч.3 ст.63 Закону №2262-XII, перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (ч.4 ст.63 Закону №2262-XII).
Згідно абз.2 п.15 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII від 02.07.2015 (далі - Закон №580-VIII), за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Частиною першою статті 102 Закону №580-VIII передбачено, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Постановою №988, яка набрала чинності 02.12.2015, встановлено розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади та оклади за спеціальні звання колишніх працівників міліції.
Таким чином, у зв'язку зі змінами в грошовому забезпеченні поліцейських, передбаченими Постановою №988 та з урахуванням положень ч.2 ст.51 Закону №2262-XII, у колишніх працівників міліції виникло право на перерахунок пенсії з 01.01.2016.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008 (надалі - Порядок № 45).
Так, відповідно до п.1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до цього Закону пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Згідно п.п.1, 2, 3 Порядку №45, пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Пунктом 4 Порядку № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-XII. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно п.6 Порядку №45, відповідною вважається посада, яка за класифікаційними характеристиками, зокрема назвою, розміром посадового окладу, функціональністю та організаційним рівнем підрозділу у структурі органу (організації, установи, військової частини тощо) прирівнюється до посади, з якої особа була звільнена.
Відповідно до ст.10 Закону №2262-XII, призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.
Зважаючи на зміст вищевказаних положень, перерахунок пенсії особам, які отримують її відповідно до Закону №2262-XII, здійснюється управлінням Пенсійного фонду України після отримання від державних органів відповідних довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На виконання вимог Постанови №988 та Порядку №45, відповідачем на адресу ГУ ПФУ в Івано-Франківській області було направлено довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №4176/8-18 від 06.07.2018, в якій за нормами чинними станом на січень 2016 року останню займану позивачем посаду прирівнено до посади поліцейського старшого оперуповноваженого апарату Національної поліції.
У лютому 2018 року відповідач направив до ГУ ПФУ в Івано-франківській області нову довідку №450/8-19 від 18.02.2019, в якій за нормами, чинними станом на січень 2016 року останню займану позивачем посаду прирівнено до посади поліцейського старшого оперуповноваженого апарату ГУ НП, відповідно до якої його посада на день звільнення зі служби прирівняна до посади поліцейського старшого оперуповноваженого апарату ГУ НП.
Між тим, п.2 наказу МВС України №480 від 07.09.1994 встановлено, що підрозділи внутрішньої безпеки входять до складу Головного управління по боротьбі з організованою злочинністю МВС України та виконують спеціальні функції.
Зазначений наказ скасовано наказом МВС України №1032 від 13.11.2012.
Як вбачається зі змісту цього наказу, який був чинним станом на 01.04.2008, тобто на момент звільнення позивача з органів МВС, підтвердженням чого є рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 по справі №809/978/18, останній проходив службу на посаді оперуповноваженого в ОВС відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, а відповідачем не спростовано, що позивач проходив службу на посаді, яка відноситься до посад апарату МВС України, з огляду на виконувані функції, фактичне підпорядкування та місце вказаного підрозділу в структурі МВС України.
Цій посаді відповідає посада «старшого оперуповноваженого» апарату Національної поліції, що визначено п.34 розділу І Переліку посад осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», що прирівнюються посадам поліцейських, затвердженого наказом МВС України №138 від 17.02.2017, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2017 за № 348/30216.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача необхідно видавати з посадового окладу в розмірі 2800 грн за посадою «старшого оперуповноваженого» апарату Національної поліції, згідно Додатку №3 до Постанови №988, яка відповідає посаді - «оперуповноваженого в ОВС відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВС України».
Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, що Івано-Франківським окружним адміністративним судом при розгляді справи №809/978/18 було встановлено, що Ліквідаційна комісія Управління МВС України в Івано-Франківській області надала суду довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) №4176/8-18 від 06.07.2018, згідно якої грошове забезпечення позивача, відповідно до частини третьої ст.63 Закону №2262-XII, Постанови №988 та наказу МВС України №260 від 06.04.2016, за нормами, чинними станом на 01.01.2016, за посадою оперуповноваженого в органах внутрішніх справ відділу внутрішньої безпеки ГУБОЗ МВСУ прирівняною до посади старшого оперуповноваженого апарату Національної поліції, складається з : посадового окладу в розмірі 2800,00, окладу за військовим (спеціальним) званням підполковник поліції в розмірі 2200,00 грн, надбавки за стаж служби 50% в розмірі 2500,00 грн, надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) в розмірі 280,00 грн, премія (92,82%) в розмірі 7221,40 грн.
Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Такими чином, Ліквідаційна комісія УМВС України в Івано-Франківській області, при формуванні нової довідки №450/8-19 від 18.02.2019 та прирівнюючи останню займану позивачем посаду до посади «посади поліцейського старшого оперуповноваженого апарату ГУ НП», діяла незаконно, без врахування всіх обставин справи, що мали значення для правильного прийняття рішення.
З урахуванням викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності дій відповідача.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства («Stretch - United Kingdom» № 44277/98).
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого «права власності» (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини «Фон Мальтцан та інші проти Німеччини»). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися «активом»: вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є «активом», на який може розраховувати громадянин як на свою власність («Von Maltzan and Others v. Germany» № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).
Відповідно до пункту 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).
Згідно ч.1 ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, прийняте відповідно до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому відсутні підстави для її задоволення.
Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.3 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому судове рішення за результатами його перегляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 12, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Управління МВС України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2019 року по справі №300/1560/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий суддя Р. В. Кухтей
судді С. П. Нос
І. М. Обрізко