Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №826/892/16
адміністративне провадження №К/9901/27734/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор Систем»
на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року (головуючий суддя - Шулежко В.П.)
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року (колегія суддів: головуючий суддя - Шелест С.Б., судді: - Мєзєнцев Є.І., Чаку Є.В.)
у справі №826/892/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Систем»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
У січні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор Систем» (далі - Товариство, платник) звернулось в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.
В обґрунтування позовних вимог платник зазначив, що Товариством при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат дотримано вимоги Податкового кодексу України, а тому оскаржувані податкові повідомлення - рішення відповідача є протиправними та підлягають скасуванню.
Постановою Окружного адміністративного суду від 10 червня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не спростовано належними доказами доводи контролюючого органу щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Лараш Торг», а надані позивачем документи бухгалтерського обліку не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами.
Не погодившись з зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою, що у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення - рішення за результатами перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Враховуючи те, що на момент прийняття спірних податкових повідомлень - рішень у відповідача не було відомостей про прийняття судом рішення у кримінальній справі, в межах якої проведено документальну перевірку позивача, у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 серпня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
22 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі п.п.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (постанова слідчого СУ ФР ГУ ДФС у Київській обрості від 15.06.15) проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «ЛАРАШ ТОРГ» за весь період взаємовідносин.
За результатами перевірки складено акт від 30 липня 2015 №348/22-07/31905435 (далі- Акт перевірки).
Як вбачається з Акту перевірки, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 205 663 грн., в т.ч.: у грудні 2014 року в сумі 205 663 грн;
- п. 138.2 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 185 097 грн, в т.ч. за 2014 рік у сумі 185 097 грн.
На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 12.08.15:
- №0006412207, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 277 646 грн, в тому числі основний платіж - 185 097 грн, штрафні (фінансові) санкції - 92 549 грн;
- №0006402207, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 308 495 грн, в тому числі основний платіж - 205 663 грн, штрафні (фінансові) санкції - 102 832 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та ТОВ «ЛАРАШ ТОРГ» з придбання консультаційних та посередницьких послуг не мали товарного (реального) характеру, з огляду на те, що допитана в рамках кримінального провадження №32015110000000003 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, засновник та директор ТОВ «ЛАРАШ ТОРГ» пояснила, що жодних дій з реєстрації вказаного Товариства не вчиняла, печатку не отримувала та нею не розпоряджалась, жодного відношення до фінансово-господарської діяльності товариства не має, ніяких документів не підписувала та до контролюючих органів не передавала.
Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Надаючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, суд касаційної інстанції вважає, що рішення судів попередніх інстанцій вказаним вимогам не відповідають, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України в редакції, що була чинною на момент їх виникнення.
Підстави за наявності яких здійснюється документальна позапланова перевірка встановленні пунктом 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, однією з яких є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Пунктом 36 Підрозділу 10 Інші перехідні положення (в редакції що діє з 01 вересня 2015 року) передбачено, що у разі якщо судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, яке було розпочато до дня набрання чинності Законом України, «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків» від 17 липня 2015 року №655-8 і предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, в якому встановлена несплата податкових зобов'язань або винесена ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами з цього питання, податкове повідомлення - рішення за результатами такої перевірки приймається контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
До запровадження наведених норм, зокрема на час ухвалення постанови слідчим про проведення перевірки Товариства, діяли положення пункту 86.9 статті 86 Податкового кодексу України, якими передбачалось, що у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким податковим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим податковим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Матеріали такої перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються органу, що призначив перевірку.
Верховний Суд вважає, що органи податкової служби не мають права приймати податкові повідомлення-рішення до набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального законодавства.
Загальний процес проведення перевірки із послідовного, коли за результатами перевірки приймається податкове повідомлення рішення, розривається. Спочатку матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність. Після набрання законної сили рішенням у межах кримінального провадження органи податкової служби мають право приймати податкові повідомлення - рішення.
Така ж сама правова оцінка викладена в постановах Верховного Суду від 23 квітня 2019 року у справі №820/293/17, від 14 серпня 2018 року у справі №826/11013/16.
Судами першої та апеляційної інстанцій не досліджено на підставі якого рішення та в межах якого провадження призначена перевірка, коли провадження розпочато та чи є відповідне судове рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.
Таким чином, у межах спірних відносин поза увагою судів попередніх інстанцій залишився аналіз підстав та способу реалізації суб'єктом владних повноважень своїх управлінських функцій.
Відповідно до частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили при цьому фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор Систем» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 червня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 липня 2016 року - скасувати.
Справу №826/892/16 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова