Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №805/119/15-а
адміністративне провадження №К/9901/5620/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку писмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон"
на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Ястребова Л.В., судді - Ляшенко Д.В., Чумак С.Ю.)
у справі №805/119/15-а
за позовом Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон"
до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області
про визнання недійним та скасування податкових повідомлень-рішень,
У січні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Інвестиційний дім Астрон" (далі - позивач, платник, Товариство, ПАТ "Інвестиційний дім Астрон") звернулось в Донецький окружний адміністративний суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - ДПІ у м. Краматорську) про визнання недійним та скасування податкових повідомлень-рішень.
В обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правильність визначення ним своїх податкових зобов'язань та реальність господарських операцій позивача з його контрагентом ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у липні, вересні та жовтні 2014 року.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року адміністративний позов задоволено:
- визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 15.12.2014 №0000442201/21346 та №0000432201/21345;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 545 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про реальність господарських взаємовідносин між ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" з придбання товару та правомірність віднесення сум податку на додану вартість за результатами цих господарських операцій до складу податкового кредиту.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області задоволено, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року скасовано, у задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон" до Державної податкової інспекції ум. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що наявні такі, що набрали законної сили та не скасовані постанови про притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" за порушення ведення податкового обліку, що помилково не були враховані судом першої інстанції під час розгляду даної справи.
Не погодившись з зазначеною постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права просив його скасувати та залишити в силі постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 березня 2015 року. В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає про правильність висновків суду першої інстанції про реальність господарських операцій, укладених між позивачем та його контрагентом - ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" щодо постачання електричної енергії у липні, вересні та жовтні 2014 року.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 травня 2015 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача.
Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
18 січня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Пунктом 4 частини першої Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, у період з 03 грудня 2014 року по 8 грудня 2014 року ДПІ у м. Краматорську на підставі повідомлення на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки № 500 від 02.12.2014, виданого на підставі наказу "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 02.12.2014 №824 контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства.
За результатами перевірки складено акт №859/05-15-22-01-30399615 від 08 грудня 2014 року (далі - Акт перевірки).
Як вбачається з акту, контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог:
- пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 181 356 грн, в тому числі за вересень 2014 року на 61 669 грн, за жовтень 2014 року на 119 687 грн та встановлено завищення від'ємного значення з ПДВ по рядку 24 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на суму 61 669 грн за серпень 2014 року.
На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято податкові повідомлення-рішення від 15:12.2014:
- №0000432201/21345, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 272 034 грн, у т.ч. за основним платежем 181 356 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 90 678 грн;
- №0000442201/21346, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 61 669 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку, що формування ПАТ "Інвестиційний дім Астрон" податкового кредиту відбулося по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання", що не направлені на отримання реальних правових наслідків.
Відповідно до статті 159 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судове рішення суду апеляційної інстанції вказаним вимогам не відповідає в зв'язку з наступним.
Пункт 198.3 статті 198 ПК встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 статті 198 ПК).
Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Таким чином, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.
Суд апеляційної інстанції пославшись на наявність таких, що набрали законної сили постанов Краматорського міського суду від 18.12.2014 у справі №234/12188/14-п, від 22.12.2014 у справі №234/12189/14-п, якими генерального директора Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон" ОСОБА_2 та головного бухгалтера Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон" ОСОБА_1 визнано винними у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП дійшов висновку про нереальність господарських операцій, укладених між позивачем та ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у перевіряємому періоді.
Разом з цим, судом апеляційної інстанції під час розгляду даної справи не досліджено та не надано жодної правової оцінки наявним в матеріалах справи документам бухгалтерського обліку позивача, наданих Товариством на підтвердження реальності господарських взаємовідносин з ТОВ "Луганське енергетичне об'єднання" у перевіряємому періоді, не проаналізовано зміст вказаних вище постанов Краматорського міського суду від 18.12.2014 та від 22.12.2014 на предмет наявності у них встановлених обставин, що не потребують доказуванню під час розгляду цієї справи.
За таких обставин колегія суддів Касаційного адміністративного суду дійшла висновку, що внаслідок неповного з'ясування обставин справи судом апеляційної інстанцій зроблено передчасний та такий, що не ґрунтується на матеріалах справи висновок про правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень контролюючого органу, та не забезпечено повного і всебічно з'ясування обставин в адміністративній справі, не вжито визначених законом заходів для з'ясування всіх обставин справи, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.
Частиною першою статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
Під час нового розгляду справи судам необхідно відповідно до положень частини четвертої статті 9 КАС України вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, запропонувати сторонам надати докази на підтвердження їх доводів та заперечень, з'ясувати усі обставини справи та надати правову оцінку наданих позивачем документів бухгалтерського обліку Товариства.
За правилами ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановили при цьому фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги, скасування рішення суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інвестиційний дім Астрон"-задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - скасувати.
Справу №805/119/15-а направити на новий розгляд до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. А. Гончарова
Судді І. Я. Олендер
Р. Ф. Ханова