13 листопада 2019 року
Київ
справа №300/233/19
адміністративне провадження №К/9901/30911/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Стрелець Т.Г.,
суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 у справі № 300/233/19 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання дій неправомірними та зобов'язання до їх вчинення, -
Як вбачається з касаційної скарги та відомостей Єдиного Державного реєстру судових рішень ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд: визнати протиправним та скасувати висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 13.04.2018 про відмову йому у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850; - зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення, яким призначити та виплатити йому одноразову грошову допомогу у зв'язку з встановленням 2 групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, що становить 317 875 гривень з врахуванням раніше виплаченої допомоги.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із судовим рішенням першої інстанції, Міністерство внутрішніх справ України звернулося з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено частково; Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року у справі № 300/233/19 скасовано та адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково; визнано протиправним та скасовано висновок про призначення одноразової грошової допомоги від 13 квітня 2018 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850; зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІ групи інвалідності відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 № 850.
08 листопада 2019 року на адресу Верховного Суду надійшла касаційна скарга Міністерства внутрішніх справ України на вказані судові рішення у справі № 300/233/19.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.
Предметом оскарження у даній справі є відмова суб'єкта владних повноважень в призначенні фізичній особі одноразової грошової допомоги, яка є соціальною виплатою.
За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Згідно пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, віднесено до категорії справ незначної складності.
З огляду на предмет позову, характер спірних правовідносин та складність справи, Суд вважає, що вказану касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
При цьому, доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
У касаційній скарзі скаржник не навів достатніх обґрунтувань щодо наявності обставин, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись статтями 12, 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 жовтня 2019 у справі № 300/233/19.
Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді А. І. Рибачук
С. Г. Стеценко