Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №815/5994/15
адміністративне провадження №К/9901/13550/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. (суддя - Стефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016р. (судді - Ступакова І.Г., Бітова А.І., Милосердний М.М.) у справі за її позовом до Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, просила:
-визнати дії і бездіяльність УПФУ протиправними;
- визнати неправомірними вимоги УПФУ. Визнати нарахування - протиправними, незаконними, недійсними, необгрунтованими, безпідставними і скасувати. Скасувати незаконне рішення УПФУ про заборгованість у розмірі 1288 грн. 88коп. та інші наявні рішення про заборгованість. Зобов'язати УПФУ відкликати неправомірну, недостовірну "Вимогу" від 05.05.2011г. №Ф-47, видану 01.07.2011 р., незаконне й недостовірне повідомлення від 18.01.2012г. №1113 з відміткою "Зміни" про взяття на облік платника єдиного внеску та інші подібні рішення;
- вважати і визнати складену і видану Вимогу від 05.05.11р. №Ф-47 незаконною, недостовірною, не дійсною, яка не відповідає законам і нормам України. Зобов'язати відкликати у відповідні короткі терміни і інші подібні вимоги, вважати незаконними і відкликати;
- зобов'язати УПФУ видати, тобто направити відповідний завірений документ, підтвердження, що свідчить про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та зняття з обліку платників внесків до УПФУ (відповідне Повідомлення) і зобов'язати видати, тобто направити завірену довідку про відсутність будь-яких заборгованостей і те що заборгованість не виникала. Зобов'язати УПФУ вчинити належно, своєчасно необхідні дії: занести відповідні записи в журнали, в картки і в електронному вигляді всі необхідні дії, що свідчать про помилкове вирішенні УПФУ про припинення ОСОБА_1 підприємницької діяльності та зняти її з обліку УПФУ, як платника внесків, що підтверджує, те що її не було взято на облік платників єдиного внеску, щоб уникнути виникнення в наслідок непорозумінь і виникнення незаконного систематичного бажання в подальшому (спокуси, повторення апетиту) знову протиправно зазіхати на її права та майно, з метою запобігання злочинних правопорушень з боку УПФУ;
- визнати необґрунтованим, безпідставно і незаконно поданим адміністративний позов УПФУ «Про стягнення заборгованості в УПФУ по оплаті страхових внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування» у справі №815/5032/15;
- зобов'язати УПФУ (крім спочатку спрямованого) направити до суду і позивачу наступних всіх відомостей, доказів, обґрунтувань і пояснень щодо поданого позову і вимог УПФУ, які надані та спрямовані до суду, але їй не видали і не направляли, які будуть додатково надаватися до суду. З метою: для ознайомлення, підготовки та захисту інтересів, оскільки ознайомитися своєчасно в матеріалах справи я не зможу і не маю можливості (з причини важкого фінансового становища та стану здоров'я з вини УПФУ). І так як УПФУ має звичку складати недостовірні документи і відомості, помилкові докази і користуватися недобросовісно випадком і своїми правами;
- об'єднати для спільного розгляду її адміністративний позов (та/або зустрічний адміністративний позов) з первинним адміністративним позовом УПФУ по справі №815/5032/15 для повного, всебічного, об'єктивного розгляду обставин по справі та прийняття правильного, справедливого рішення».
В обгрунтування позовних вимог посилалась на відсутність у неї будь-якої заборгованості щодо сплати страхових внесків та єдиного внеску, а тому дії та рішення відповідача щодо стягнення з неї сум заборгованостей є неправомірними.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016р., провадження у справі закрито на підставі п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України.
З рішеннями судів попередніх інстанцій не погодилась позивач, звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що судами попередніх інстанцій не надано належної оцінки обставинам справи, у зв'язку з чим ухвалено рішення, які підлягають скасуванню.
Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.11.2016р. відкрито провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання підпункту 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України) матеріали цієї справи передано до Верховного Суду.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає виходячи з наступного.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідно до автоматизованої системи документообігу «ДСС» Одеського окружного адміністративного суду в провадженні цього суду перебувала адміністративна справа №2а/1570/9232/2011 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання бездіяльності, дій протиправними, незаконними, безпідставними, принизливими, образливими, встановлення відсутності та перевищення повноважень при складанні вимоги про сплату боргу та по нарахуванню додаткових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, визнання вимоги №"ф" 47 від 05.05.2011р. в сумі 1288, 80 грн. за 2010 рік незаконною, протиправною, безпідставною та її скасування, вважати її відкликаною та зобов'язання відкликати вимогу №"ф" 47, визнання боргу по додатковим нарахуванням єдиного внеску за 2011 рік в сумі 979, 59 грн. незаконним, протиправним, безпідставним та скасувати його як такий, вважати його відкликаним та зобов'язання відкликати борг, зобов'язання видати довідку про відсутність різного роду заборгованості в строки до 3-х календарних днів, стягнення судових витрат, зобов'язання поновити з Державної податкової інспекції в м. Білгород-Дністровський довідку про відсутність заборгованості по податках і зборах та довідку про сплату єдиного податку впродовж підприємницької діяльності з липня 2005 року по березень 2011 року.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012р. №2а/1570/9232/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2013р., у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області відмовлено.
Крім того, у провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача заборгованості зі страхових внесків у сумі 1288,80 грн. на підставі вимоги №"ф" 47 від 05.05.2011р.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2015р. по справі №815/5032/15, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.04.2016р., позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1288,80 грн. (одна тисяча двісті вісімдесят вісім гривень 80 коп.).
Також судами встановлено, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 12.03.2016р. відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_1 про перегляд постанови Одеського окружного адміністративного від 18.01.2012р. по справі №2а/1570/9232/2011 за нововиявленими обставинами. Зазначена ухвала набрала законної сили 12.07.2016р.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що позивач повторно звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до того ж відповідача, з тим самим предметом та з тих самих підстав, щодо якого є такі, що набрали законної сили постанови цього суду від 18.01.2012 року по справі №2а/1570/9232/2011 та від 02.10.2015р. по справі №815/5032/15, що в силу положень п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України є підставою для закриття провадження у справі.
З такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, а мотиви та доводи, наведені у касаційній скарзі, висновки судів попередніх інстанцій не спростовують та є безпідставними з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 157 КАС України (в редакції, чинній станом на час постановлення оскаржуваних судових рішень), суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.
Відповідно до наведеної норми тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Аналогічна позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 11.04.2018р. (провадження 11-257заі18).
Як зазначено вище, закриваючи провадження у справі суди дійшли висновку, що в даному випадку є такі, що набрали законної сили рішення судів з того самого спору і між тими самими сторонами, а саме постанова Одеського окружного адміністративного суду від 18.01.2012 року по справі №2а/1570/9232/2011 та постанова цього суду від 02.10.2015р. по справі №815/5032/15.
Проаналізувавши зміст постанови від 18.01.2012р. по справі №2а/1570/9232/2011 колегія суддів дійшла висновку, що позови у цій справі та у справі що розглядається, збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Зокрема, як у справі №2а/1570/9232/2011, так і у справі що розглядається (№815/5994/15) обставини, якими позивач обґрунтовувала свої позовні вимоги були неправомірні, на думку позивача, дії відповідача щодо нарахування їй заборгованості щодо сплати страхових внесків за 2010 рік та єдиного внеску за 2011 рік та скасування неправомірних, на думку позивача, рішень Білгород-Дністровського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (правонаступника УПФ України у Білгород-Дністровському та Білгород-Дністровському районі Одеської області) про наявність у неї заборгованості, вимоги про сплату боргу від 05.05.2011г. №Ф-47 та відновлення її статусу, який існував до прийняття цієї вимоги.
Таким чином, вимоги у справі що розглядається, заявлені з тих самих підстав, що були розглянуті Одеським окружним адміністративним судом у постанові від 18.01.2012р. у справі №2а/1570/9232/2011, яка набрала законної сили.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для застосування положень п. 4 ч. 1 ст. 157 КАС України та закриття провадження у справі.
Доводи касаційної скарги по суті позовних вимог не можуть бути розглянуті судом касаційної інстанції, оскільки у зв'язку із закриттям провадження у справі такі предметом розгляду в судах попередніх інстанцій не були.
Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Таким чином, оскільки при ухваленні рішень суди порушень норм матеріального та процесуального права не допустили, тому суд прийшов до висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,
постановив:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 29.07.2016р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2016р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук