Іменем України
13 листопада 2019 року
м. Київ
справа №806/1836/17
адміністративне провадження №К/9901/763/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Стародуба О.П.,
суддів - Єзеров А.А., Кравчука В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2017р. (суддя - Нагірняк М.Ф.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017р. (судді - Охрімчук І.Г., Капустинський М.М., Моніч Б.С.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобер» до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни, третя особа: ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення,
У липні 2017 року ТОВ «Бобер» звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Н.Є. від 23.06.2017р., індексний номер 35837454, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгрунтування позовних вимог посилалось на те, що спірне рішення державного реєстратора прийняте всупереч ухвалі Корольовського районного суду м. Житомира від 12.06.2017р., якою задоволено заяву ТОВ «Бобер» про вжиття заходів забезпечення позову; накладено арешт на будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 та заборонено органам державної реєстрації прав та нотаріусам здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію виникнення, переходу або припинення права власності на це спірне майно, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2017р., залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017р., позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни від 23.06.2017 року, індексний номер 35837454, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
З такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась третя особа - ОСОБА_1 , звернулась з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить їх скасувати, а справу направити на новий розгляд.
В обгрунтування касаційної скарги посилається на те, що здійснюючи спірну реєстраційну дію державним реєстратором перевірено всі визначені законом способи накладення заборон та прийнято правомірне рішення. В свою чергу, судами попередніх інстанцій не повно з'ясовано обставини справи та ухвалено рішення, висновки яких є передчасними та не відповідають дійсним обставинам справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
В ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 44733018101 внесені відомості про об'єкт нерухомого майна - будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого на момент державної реєстрації значилось ТОВ "Бобер".
З 30.04.2013р. в державному реєстрі містилась інформація про наявність заборони на відчуження цього майна, зумовлена договором іпотеки від 30.04.2013р.
12.04.2017р., за результатами електронних торгів, вказане майно було придбано у власність ОСОБА_1 .
Також судами встановлено, що в провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа №296/4617/17, в рамках якої 12.06.2017р. було прийнято ухвалу якою забезпечено позов, шляхом накладення арешту на вказане спірне майно та заборону органам державної реєстрації і нотаріусам здійснювати дії, спрямовані на реєстрацію виникнення, переходу або припинення права власності на це спірне майно.
Обтяження на вказане майно, що зумовлені зазначеною ухвалою були внесені 13.06.2017р. до спеціального розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису 20895356).
23.06.2017р. приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гуковою Н.Є. здійснено реєстрацію права власності на будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , за ОСОБА_1 (індексний номер 35827454 від 23.06.2017р.).
Вважаючи дії нотаріуса щодо вчинення зазначених реєстраційних дій протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що при проведенні державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , державний реєстратор не перенесла щодо такого права обтяження, державну реєстрацію якого було проведено 13.06.2017р. у спеціальному розділі Державного реєстру прав, зазначивши що "відомості про державну реєстрацію обтяжень відсутні", у зв'язку з чим вчинила спірну реєстраційну дію.
Враховуючи викладене, суди дійшли висновку, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Державного реєстратора - приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Гукової Наталії Євгеніївни від 23.06.2017р., індексний номер 35837454, про державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на будівлю, виставочний павільйон літ. Б загальною площею 115,00 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 .
Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 3 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно із частиною другою статті 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017р.), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Зокрема, приймаючи у подібних правовідносинах постанову від 04.09.2018р. у справі №823/2042/16 Велика Палата Верховного Суду прийшла до висновку, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.
При цьому Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження, а тому мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору.
Крім того, у постанові від 27.11.2018р. у справі 820/3534/17 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Крім того, у постанові від 05.12.2018р. (справа №757/1660/17-ц) Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, відповідно до якого «… розгляд одного спору про право на нерухоме майно або про його обтяження чи вирішення цього спору за правилами цивільного або господарського судочинства не є підставою вважати публічно-правовим і розглядати за правилами адміністративного судочинства інший спір - про скасування рішення чи запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно або його обтяження, прийнятого державним реєстратором чи внесеного ним до відповідного державного реєстру на користь одного з учасників цивільної або господарської справи під час її розгляду чи після її вирішення. Ці спори залежно від суб'єктного складу теж мають розглядатися за правилами цивільного або господарського судочинства.».
У справі яка розглядається позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення нотаріуса щодо здійснення державної реєстрації права власності за третьою особою. При цьому позивач не виступав заявником оскаржуваної реєстраційної дії.
За таких обставин, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, а також наявність між сторонами спору, який перебуває на розгляді в судах цивільної юрисдикції, суд приходить до висновку, що залежно від суб'єктного складу учасників справи судовий захист порушених прав позивача слід здійснювати за правилами цивільного (господарського) судочинства, що в свою чергу виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку, що судові рішення у даній справі підлягають скасуванню, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись статтями 238, 345, 349, 354, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 01.08.2017р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2017р. - скасувати, а провадження у даній справі закрити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
О.П. Стародуб
А.А. Єзеров
В.М. Кравчук