Іменем України
14 листопада 2019 року
Київ
справа №826/25631/15
адміністративне провадження №К/9901/10032/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року (суддя Данилишин В.М.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року (колегія суддів: Лічевецький І.О., мацедонська В.Е., Грищенко Т.М.) у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Діамантбанк" до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
Публічне акціонерне товариство «Діамантбанк» (надалі за текстом - «ПАТ «Діамантбанк») звернулось до суду з позовом у якому просило:
- визнати протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського В.І. (надалі за текстом - «Уповноважена особа») про визнання нікчемним укладеного між публічним акціонерним товариством «Златобанк» (надалі за текстом - «ПАТ «Златобанк») та ПАТ «Діамантбанк» договору застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року;
- визнати протиправними дії Уповноваженої особи щодо направлення на адресу ПАТ «Діамантбанк» повідомлення від 10.11.2015 року № 3145 про нікчемність укладеного між ПАТ «Златобанк» та позивачем договору застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року;
- зобов'язати Уповноважену особу скасувати рішення у формі повідомлення від 10.11.2015 року № 3145 про нікчемність укладеного між ПАТ «Златобанк» та ПАТ «Діамантбанк» договору застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним рішення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» Славінського Валерія Івановича, викладеного у формі повідомлення №3145 від 10 листопада 2015 року про визнання нікчемним укладеного 13 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» договору застави майнових прав №130215/1-Z. Позов в іншій частині залишено без задоволення.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 березня 2016 року відкрито касаційне провадження.
Справу передано до Верховного Суду.
У запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити судові рішення без змін, а скаргу без задоволення.
У зв'язку з відсутністю від всіх учасників справи клопотань про розгляд справи за їх участю, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами встановлено, що 24 жовтня 2013 року між ПАТ «Златобанк» та ПАТ «Діамантбанк» було укладено генеральний договір про загальні умови і порядок проведення міжбанківських операцій № 56/55.
В рамках цього договору ПАТ «Діамантбанк» 13 лютого 2015 року надав ПАТ «Златобанк» кредит у розмірі 6 000 000 дол. США під 0,1 відсотків річних з кінцевою датою погашення кредиту та відсотків до 17 лютого 2015 року.
В свою чергу, 13 лютого 2015 року ПАТ «Златобанк» надало ПАТ «Діамантбанк» кредит у розмірі 87 900 986 грн. 30 коп. під 0,1 відсотків річних, з кінцевою датою погашення кредиту та відсотків до 17 лютого 2015 року.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони за ним уклали договір застави майнових прав № 130215/1-Z від 13.02.2015 р. за умовами якого ПАТ «Златобанк» передало в заставу майнові права (право вимоги), а саме майнове право на одержання кредитних коштів у розмірі 87 900 986 грн. 30 коп.
13 лютого 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову за № 105 «Про віднесення ПАТ «Златобанк» до категорії неплатоспроможних».
Рішенням від 13.02.2015 року за № 30 Фонду було запроваджено Тимчасову адміністрацію в ПАТ «Златобанк» з 14 лютого 2015 року.
На підставі цього рішення призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Златобанк» - Славінського В.І.
12 травня 2015 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк».
На виконання даної постанови НБУ виконавчою дирекцією Фонду було прийнято рішення від 13.05.2015 року № 99 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Златобанк» та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Златобанк» - Славінського В.І.
10 листопада 2015 року на адресу позивача надійшло повідомлення від Уповноваженої особи за вих. № 3145 від 10.11.2015 р.
Згідно цьому повідомленню договір застави майнових прав № 130215/1-Z від 13.02.2015 р. є нікчемним на підставі п.п. 1, 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, договір застави № 130215/1-Z від 13.02.2015 року не містить ознак нікчемності правочину, визначених Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Укладені між ПАТ «Діамантбанк» та ПАТ «Златобанк» кредитні угоди за своєю природою належать до угод типу «SWAP». Банки фактично обмінялись міжбанківськими кредитами в різних валютах, на обумовлений строк та за курсами, узгодженими сторонами при укладанні угоди.
Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів не погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Згідно із частинами 1, 2, 10 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI фонд (уповноважена особа Фонду) зобов'язаний забезпечити збереження активів і документації банку, зокрема, протягом дії тимчасової адміністрації забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 Закону № 4452-VI, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону. При виявленні таких правочинів Фонд, його уповноважена особа Фонду чи банк не наділені повноваженнями визнавати або встановлювати правочини нікчемними.
Правочин є нікчемним відповідно до закону, а не наказу чи рішення, оформленого повідомленням про нікчемність правочину, уповноваженої особи Фонду. Такий правочин є нікчемним з моменту укладення в силу закону (частина 2 статті 215 Цивільного кодексу України та частина 3 статті 38 Закону № 4452-VI) незалежно від того, чи проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів ПАТ "Златобанк" із затвердженням її результатів відповідною комісією. Наслідки нікчемності правочину також настають для сторін у силу вимог закону. Таке рішення є внутрішнім розпорядчим документом, прийнятим уповноваженою особою Фонду, що здійснює повноваження органу управління банку.
Така позиція відображена у постановах Великої Палати Верховного Суду у справах № 910/12294/16 від 11 квітня 2018 року, № 910/24198/16 від 16 травня 2018 року, № 819/353/16 від 04 липня 2018 року, № 802/8351/16-а від 31 жовтня 2018 року.
Оскільки рішення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який прийнято особою, що здійснює повноваження органу управління банку, таке рішення не створює жодних обов'язків для третіх осіб (у тому числі й контрагентів банку), тому не можуть порушуватися будь-які права таких осіб внаслідок його прийняття. Таким чином, права позивача у цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами цього банку як юридичної особи.
Із зазначеного можна зробити висновок, що права позивача в цій справі не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документа банку, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.
Отже, встановлена правова природа такого рішення (повідомлення про нікчемність правочину) унеможливлює здійснення судового розгляду вимог щодо визнання протиправними дії та рішення, викладеного у формі повідомлення №3145 від 10 листопада 2015 року про визнання нікчемним укладеного 13 лютого 2015 року між публічним акціонерним товариством «Златобанк» та Публічним акціонерним товариством «Діамантбанк» договору застави майнових прав №130215/1-Z, які не можуть бути розглянуті в судовому порядку.
Згідно зі статтею 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Отже, рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.
Керуючись статтями 345, 349, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Златобанк» задовольнити частково.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 січня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2016 року скасувати.
Провадження у справі № 826/25631/15 закрити.
Роз'яснити позивачу про право на звернення до суду в порядку господарського судочинства.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ю. Бучик
Судді А.І. Рибачук
С.Г. Стеценко