14 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10060/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Обрізко І.М.,
суддів Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року, прийняте суддею Скільським І.І. у місті Івано - Франківську у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання відмови протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
встановив:
ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (надалі - ГУ ПФУ в Чернівецькій області, відповідач) про визнання протиправною відмови у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці у період з 04.12.2018 року по 01.01.2019 року і зобов'язання провести перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці за вказаний період.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року позов задоволений.
Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідно до рішення Конституційного Суду України №11-р/2018 від 04.12.2018 року, зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, мала місце саме з 04.12.2018 року та саме з цієї дати настає необхідність у проведенні перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Причому, прожитковий мінімум для працездатних осіб змінювався у бік збільшення за 2017, 2018 та 2019 роки.
Щодо п.4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, то дане положення визначає період, в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково відповідачем ототожнюється з періодом, за який може бути здійснений такий перерахунок.
Витрати на правничу допомогу в розмірі 4000 грн. є неспівмірними зі складністю справи, відтак стягнуто 1000 грн., також судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 768,4 грн.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, ГУ ПФУ в Чернівецькій області подало апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» не визначено порядок та механізм проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до п.4 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України перерахунок даного утримання проводиться із 01 числа місяці наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Маються покликання на судові рішення Донецького окружного адміністративного суду та Першого апеляційного адміністративного суду.
Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є суддею у відставці, перебуває на обліку в ГУПФУ в Чернівецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 90% суддівської винагороди, перераховане відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ від 07.07.2010 року з урахуванням норм рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 року № 4-рп/2016.
Позивач у зв'язку із підвищенням грошового утримання та вказаного рішення Конституційного Суду України звернувся до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці.
ГУПФУ в Чернівецькій області відповідно до листа від 28.03.2019 року №10474/02 надано відповідь, та повідомлено, що підстави для проведення перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці з 04.12.2018 року згідно норм чинного законодавства відсутні. Крім того, повідомлено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці проведено з 01.01.2019 року.
04 грудня 2018 року Конституційним Судом України за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд») ухвалено рішення №11-р/2018, відповідно до якого визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення частини третьої, десятої статті 133 Закону України від 07 липня 2010 року №245З-IV «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції Закону України від 12 лютого 2015 року №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд»).
Відповідно до пункту 1 вказаного рішення Конституційного Суду України положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VI (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII) підлягає застосуванню в його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно: з 1 січня 2011 року 6 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2014 року - 12 мінімальних заробітних плат; з 1 січня 2015 року - 15 мінімальних заробітних плат».
Абзацом другим пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року №1774-VІІІ установлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2018 року становить 1762 гривні.
Таким чином, вказане рішення Конституційного Суду України має наслідком зміну складових грошового утримання судді в частині збільшення посадового окладу судді місцевого суду з 10 до 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Згідно ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ від 07 липня 2010 року (в редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІІІ) та рішення Конституційного Суду України від 08 червня 2016 року у справі №4-рп/2016 у разі зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Аналогічні приписи містяться і у статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VІІІ від 02 червня 2016, який набрав чинності 30 вересня 2016 року.
Тобто, правовою підставою для перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є факт зміни грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Відповідно до пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №11-р від 04 грудня 2018 року Конституційний Суд вирішив: «Положення частин третьої, десятої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VІ у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІII, які визнані неконституційними пунктами 1, 2 резолютивної частини цього Рішення, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Таким чином, враховуючи наведене вище, апеляційний суд звертає увагу, що саме з 04 грудня 2018 року втратили чинність положення частини третьої статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року №2453-VІ (у редакції Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VІII) та відновили свою дію положення цієї статті в його первинній редакції, а саме: «Посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 15 мінімальних заробітних плат, визначених законом».
Тобто, саме з 04 грудня 2018 року виникає необхідність у проведенні перерахунку позивачу раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, оскільки саме з цієї дати змінено розмір складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З приводу трактування апелянтом визначення періоду, за який підлягає перерахунок раніше призначене довічне грошове утримання судді у відставці, колегія суддів зазначає наступне.
Особливості призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України врегульовано Порядком, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року №3-1 (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 20 березня 2017 №5-1) (далі - Порядок).
Вказаним Порядком передбачено, що звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Заява про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідка про розмір суддівської винагороди подається до органів, що призначають щомісячне довічне утримання.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з 01 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися розміри складових суддівської винагороди судді, який працює за відповідною посадою, який був змінений відповідно до редакції Постанови Пенсійного фонду № 6-1 від 07.06.2019 та на даний час передбачає перерахунок щомісячного довічного утримання проводиться з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Тобто, положення вказаного нормативного акту визначають період в якому має бути здійснено відповідний перерахунок, що помилково ототожнюється відповідачем з періодом за який може бути здійснений такий перерахунок. Слід наголосити, що дата з якої у відповідача виник обов'язок здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача в даному випадку не є тотожним поняттям з датою з якої позивач набув право на такий перерахунок.
Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 10 квітня 2019 року у справі № 554/3414/17, від 30 травня 2019 року у справі № 529/2569/17.
Отже, на думку апеляційного суду, апелянт покликається на звичний порядок перерахунку щомісячного довічного утримання, коли в досліджуваних правовідносинах спеціальними нормами є набрання чинності рішення Конституційного Суду України та його застосування.
Апеляційний суд при прийнятті даного рішення також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).
Судові витрати розподілу не підлягають з огляду на результат вирішення апеляційної скарги та виходячи з вимог ст. 139 КАС України.
Отже, доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до правильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2019 року у справі № 824/404/19-а- без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. М. Обрізко
судді Л. П. Іщук
Т. В. Онишкевич
Повний текст судового рішення виготовлено 14.11.2019 року