11 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/11310/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,
за участю секретаря судового засідання: Марцинковської О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС на рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року, ухвалене суддею Чишій С.С. у м.Любомль Волинської області, повний текст якого складений 27 вересня 2019 року, у справі № 163/1216/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, закриття провадження у справі, -
02 липня 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відповідача - Волинської митниці ДФС, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1627/20500/2019 від 15 травня 2019 року, а провадження у справі про порушення митних правил - закрити. При цьому позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом.
В обґрунтування позовних вимог покликається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що відповідачем порушено вимоги щодо порядку притягнення до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови.
Вказує, що відповідачем розгляд справи про порушення митних правил здійснено без його участі, не повідомивши про місце та час її розгляду.
Оскаржуваною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 369079,47 грн. Підставою для накладення адміністративного стягнення слугувало встановлення митницею факту порушення митних правил, відповідальність за які передбачена 485 МК України.
Рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Так, судом достовірно встановлено, матеріалами справи підтверджено, що митне оформлення легкового автомобіля "Мерседес-Бенц Спрінтер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , здійснене 16.02.2018 посадовою особою митного поста "Луцьк" Волинської митниці ДФС за поданою ОСОБА_1 , який на той час перебував на посаді керівника ТзОВ "Карс Груп", митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 205090/2018/011623.
Згідно інвойсу № 414 від 31.01.2018 вартість транспортного засобу становить 10 000 євро, його продавцем виступала компанія "Wilson Trade LTD", отримувачем - ТзОВ "Карс Груп".
За митне оформлення цього автомобіля при його митній вартості у 339 993,51 грн було нараховано та сплачено 109 157,42 грн митних платежів.
Державною фіскальною службою України отримано відповідь митних органів Республіки Польща від 10.12.2018 на запит Волинської митниці ДФС щодо перевірки законності ввезення на митну територію України вживаних автобусів, яка містить в тому числі інформацію про автомобіль "Мерседес-Бенц Спрінтер", ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .
14.01.2019 відповідь митних органів Республіки Польща ДФС України надіслало Волинській митниці ДФС для проведення перевірки.
Згідно експортної митної декларації Польської Республіки MRN №18PL351020E0079746 від 07.02.2018 автомобіль "Мерседес-Бенц Спрінтер" був проданий компанією "USLUGI TRANSPORTOWE LS WIERCCZEK" громадянину ОСОБА_2 за ціною 90 000 польських злотих.
З огляду на вартість транспортного засобу, заявлену і прийняту під час митного оформлення, стосовно вартості у польській експортній митній декларації різниця розміру митних платежів становить 123 026,49 гривень, що визначено службовою запискою УАМП Волинської митниці.
10.04.2019 інспектором Волинської митниці ДФС складено щодо ОСОБА_1 протокол про порушення митних правил № 1627/20500/19 за ознаками ст.485 МК України.
Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_1 , який станом на 16.02.2018 перебував на посаді керівника ТзОВ "Карс Груп", під час митного оформлення автомобіля "Мерседес-Бенц Спрінтер" вчинив дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати в повному обсязі митних платежів в сумі 123 026,49 гривень, тобто заявив в митній декларації неправдиві відомості щодо відправника та одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості самого товару, та надав з цією метою органу доходів і зборів документи, що містять такі відомості.
15.05.2019 заступник начальника Волинської митниці ДФС Герман В.М. виніс оскаржувану постанову, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 300% несплаченої суми митних платежів, що становить 369079,47 гривень.
ОСОБА_1 , вважаючи постанову в справі про порушення митних правил №1627/20500/2019 від 15 травня 2019 року протиправною, звернувся до суду з вимогою про її скасування.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права, з огляду на таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 522 Митного кодексу України передбачено, що справи про порушення митних правил, передбачені статтями 468 - 470, 474, 475, 477 - 481, 485 цього Кодексу, розглядаються органами доходів і зборів.
В розумінні ч. 1 ст. 458 Митного кодексу України (МК України) порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до ст. 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.
Частиною першою ст. 495 МК України встановлено, що доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються, серед іншого: протоколом про порушення митних правил, іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією.
Так, відповідно до ч.6 ст.530 МК України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Суд апеляційної інстанції, здійснивши перевірку рішення суб'єкта владних повноважень щодо відповідності критеріям правомірності, визначених ч.2 ст.2 Кодексу адміністративне судочинство України, вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Згідно ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 3 цієї статті за наслідками розгляду даної категорії справ суд має право: залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Водночас, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил згідно з статтею 531 МК України є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.526 Митного кодексу України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.
За правилами ч.2 цієї статті про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.
Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи (ч.4 ст. 526 МК України).
Так, наявними в матеріалах справи доказами підтверджуються доводи позивача про порушення відповідачем вимог щодо порядку здійснення провадження у справі про порушення митних правил, покликаючись на неналежне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил, як обставину, що вказує на неправомірність оскаржуваної постанови.
Колегією суддів встановлено, що позивачем на час розгляду справи про порушення митних правил не отримано протокол про порушення митних правил та відповідачем не надано доказів на спростування доводів позивача про неналежне повідомлення про час та місце розгляду справ про порушення митних правил.
З наявних в матеріалах справи доказів - копій фіскальних чеків судом встановлено, що на адресу позивача відповідачем скеровувались повідомлення про виклик на розгляд справи за штрихкодовими ідентифікаторами «4301037155653» та «4302518700015» (а.с. 81, 84), однак такі не містять інформації про підтвердженя вручення рекомендованих поштових відправлень чи причини їх невручення.
Листом Укрпошти № 15-05-570 від 21.08.2019 підтверджується вручення ОСОБА_1 рекомендованого листа № 4302518905113, яким йому було надіслано копію протоколу та повідомлення про час та місце його розгляду. Вказане поштове відправлення ОСОБА_1 одержано особисто 29.05.2019, тобто після винесення 15.05.2019 оскаржуваної постанови.
Наведене свідчить про неналежне повідомлення особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, дати, часу та місця розгляду справи, що є порушенням визначених статтею 498 Митного кодексу України прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та вимог ст.526 МК України.
Колегія суддів зауважує, що розгляд справи без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, можливий лише за сукупності умов, які передбачають такий розгляд: належного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та за відсутності заявлених такою особою клопотань про перенесення розгляду справи.
Відтак, заступнику начальника Волинської митниці ДФС Герману В.М. при прийнятті рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 необхідно було встановити наявність доказів про належне повідомлення про дату, час та місце розгляду справи про порушення митних правил особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
Як наслідок, апеляційний суд приходить до висновку, що при прийнятті оскаржуваної постанови посадовою особою Волинської митниці ДФС не було надано належної оцінки щодо наявності підстав для розгляду справи про порушення митних правил №1627/20500/19 без участі ОСОБА_1 .
Наведені обставини враховані судом першої інстанції при перевірці законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил на відповідність критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, визначених ч.2 ст. 2 КАС України, та стосовно наявності передбачених статтею 531 МК України підстав для його скасування.
На підставі аналізу норм законодавства та обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції, що вірним способом відновлення порушених прав позивача є скасування постанови Волинської митниці ДФС в справі про порушення митних правил №1627/20500/19 від 15.05.2019 та закриття провадження у справі, що відповідає положенням ч. 3 ст. 286 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.
Керуючись статтями 242, 271, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Любомльського районного суду Волинської області від 26 вересня 2019 року у справі №163/1216/19 - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. В. Глушко
судді О. І. Довга
І. І. Запотічний
Постанова складена в повному обсязі 14.11.2019.