13 листопада 2019 рокуЛьвів№ 857/10273/19
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Обрізка І. М., Онишкевича Т. В.,
за участю секретаря судового засідання - Кітраль Х. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року, ухвалене головуючим суддею Мачульським В. В. об 11 год 55 хв. у м. Луцьку, у справі за заявою Головного управління ДФС у Волинській області про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресма»,
12 серпня 2019 року о 16:39 год Головне управління ДФС у Волинській області звернулося в суд із заявою про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Ресма» (далі - ТзОВ «Ресма»), застосованого рішенням заступника начальника Головного управління ДФС у Волинській області Сави С. від 09 серпня 2019 року.
Заяву обґрунтовано тим, що посадові особи ТзОВ «Ресма» не допустили працівників контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки були відсутні за юридичною адресою підприємства, що є підставою для застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року в задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у Волинській області подало апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове - про задоволення заяви.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про проведення перевірки, однак, з огляду на незабезпечення ним належної взаємодії з контролюючим органом, наказ про проведення перевірки вручити не вдалося.
Представник скаржника в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, покликаючись на викладені в ній доводи.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, покликаючись на те, що оскаржуване рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить відмовити в її задоволенні.
Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі статті 75, підпункту 78.41.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з ненаданням ТзОВ «Ресма» пояснень та їх документального підтвердження на запит від 27 березня 2019 року № 10219/10/03-20-55-12 Головним управлінням ДФС у Волинській області видано наказ від 02 серпня 2019 року № 2708 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ресма» та направлення від 02 серпня 2019 року № 2679 щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Ресма» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при декларуванні показників у податковій звітності з податку на прибуток підприємств за період діяльності з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року.
05, 06, 08 та 09 серпня 2019 року з метою вручення зазначеного вище наказу та ознайомлення з направленням на перевірку посадовою особою Головного управління ДФС у Волинській області здійснено вихід за юридичною адресою ТзОВ «Ресма» (Волинська область, с. Струмівка, вул. Об'їзна, 3), однак, було встановлено відсутність директора/бухгалтера Громик В. П. , про що складено акти про відсутність посадових осіб ТзОВ «Ресма» за юридичною адресою від 05 серпня 2019 року №510/14-04/41926461, від 06 серпня 2019 року № 516/14-04/41926461, від 08 серпня 2019 року №531/14-04/41926461, від 09 серпня 2019 року №534/14-04/41926461.
09 серпня 2019 року о 17:00 год заступником начальника Головного управління ДФС у Волинській області Сава С. прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «Ресма», що стало підставою для звернення до суду із заявою про підтвердження обґрунтованості такого арешту.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючим органом не дотримано законодавчо визначеної процедури вручення (надсилання) направлення та копії наказу на перевірку, тобто не доведено факту недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що свідчить про необґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.
Згідно з підпунктом 94.6.1 пункту 94.6 статті 94 Податкового кодексу України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна.
Відповідно до пункту 94.10 статті 94 Податкового кодексу України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначені статтею 81 Податкового кодексу України
Пунктом 81.1. цієї статті встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відповідно до пункту 81.2. статті 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.
Таким чином, належним і допустимим доказом в розумінні статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відмови платника податку від допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки є акт, який засвідчує факт відмови.
Як встановлено судом першої інстанції, посадовими особами контролюючого органу такого акту не складалося. Акт заявника, яким зафіксований факт відсутності посадових осіб відповідача за юридичною адресою, що став підставою для прийняття рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТзОВ «Ресма», свідчить виключно про невстановлення його місцезнаходження, а не про недопуск посадових осіб заявника до перевірки.
Крім цього, слід зазначити, що Головним управлінням ДФС у Волинській області не надано суду жодних доказів на підтвердження пред'явлення або надіслання відповідачу направлення на проведення перевірки та копії наказу про проведення перевірки.
Що стосується листа заявника від 25 липня 2019 року № 24632/10/03-20-14-04-11 адресованого відповідачу про необхідність забезпечення знаходження посадових осіб підприємства за юридичною адресою для отримання наказу на проведення перевірки та направлення, то такий не може свідчити про належне повідомлення про проведення перевірки, оскільки передував прийняттю самого наказу про проведення перевірки та отриманий відповідачем лише 09 серпня 2019 року.
Вказані обставини свідчать про відсутність у контролюючого органу права на проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Ресма» з огляду на невручення у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки та направлення.
Враховуючи викладене, а також те, суб'єктом владних повноважень не доведено факту відмови ТзОВ «Ресма» від проведення документальної перевірки або від допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення, апеляційний суд приходить до висновку про правомірність висновку суду першої інстанції про безпідставність та необґрунтованість рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 09 серпня 2019 року.
За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, що відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись статтями 272, 283, 310, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2019 року у справі № 140/2456/19 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді І. М. Обрізко
Т. В. Онишкевич
Повне судове рішення складено 14 листопада 2019 року.