Справа № 240/7695/19 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач - Мацький Є.М.
14 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мацького Є.М.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року (рішення прийнято у м. Житомирі, повний текст рішення складено 03.07.2019, час його прийняття не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Коростенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив:
- визнати дії Коростенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Житомирської області про відмову, яка винесена листом від 04.01.2019 вих. № 28 у призначенні пільгової пенсії відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправними;
- зобов'язати Коростенське об'єднане управління пенсійного фонду України Житомирської області призначити пенсію відповідно до ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 12 січня 2019 року.
2. У обґрунтування позову зазначив, що має статус потерпілої особи 4 категорії, проживав в зоні добровільного гарантованого відселення та зоні посиленого радіологічного контролю понад 4 роки, відтак має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку згідно ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, Коростенським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області йому неправомірно відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням віку.
3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 у задоволенні позову відмовлено.
4. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, у зв'язку з чим, просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
5. Скаржник зазначив, що суд першої інстанції не встановив, що він має право на пенсію зі зниженням пенсійного віку згідно ч.2 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
6. Судом першої інстанції встановлено, що позивач є потерпілим від аварії на ЧАЕС , що підтверджується посвідченням 4-ї категорії від 14.12.1994, виданим Коростенським міськвиконкомом.
7. 26.12.2018 позивач звернувся до Коростенського об'єднаного управління пенсійного фонду України Житомирської області із заявою про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
8. Листом №28/032 від 04.01.2019 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку з тих підстав, що відповідно поданих документів позивач станом на 01.01.1993 прожив 1 рік 3 місяці 20 днів в зоні гарантованого добровільного відселення (III зона) та 3 роки 6 місяців 28 днів у зоні посиленого радіологічного контролю, що не дає права на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 2 роки (1 рік за кожні 3 роки проживання, роботи), але не більше 5 років, згідно ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
9. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду для захисту порушеного права.
ІІІ. ДОВОДИ СТОРІН
10. Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пенсії зі зниженням віку.
11. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.
ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
12. Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
13. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
14. Відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.
15. Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.
16. Статтею 55 Закону визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.
17. Приписами пункту 2 частини 1 статті 55 Закону передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу, зокрема, потерпілі від Чорнобильської катастрофи:
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, - зменшення віку передбачено - 3 роки* та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років (абзац 5);
- особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років -зменшення віку передбачено на 2 роки* та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років (абзац 6).
*Початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
18. З копії трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що його страховий стаж складає понад 15 років.
19. Як свідчить довідка, видана виконавчим комітетом Чоповицької селищної ради № 11 від 07.03.2019, ОСОБА_1 дійсно постійно проживав у зоні посиленого радіологічного контролю:
з 26.04.1986 по 14.09.1989 в АДРЕСА_1 ;
з 01.07.1991 по 09.09.1991 в АДРЕСА_1 ;
з 19.02.2002 по 29.07.2005 в АДРЕСА_1 ;
з 29.07.2005 по даний час в АДРЕСА_2 ) ,21.
20. Згідно з довідкою, виданою локомотивним депо Коростень № 1006 від 12.04.2019, ОСОБА_1 постійно проживав та був прописаний у зоні гарантованого добровільного відселення з 12.04.1991 по 29.01.2002 в
АДРЕСА_4 . Таким чином, станом на 01.01.1993 позивач прожив в зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 6 місяці 28 днів, а в зоні гарантованого добровільного відселення - 1 рік 8 місяців 20 днів, що не відповідає умовам, визначеним приписами абзаців 5 та 6 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону.
22. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не набув права на отримання пенсії зі зниженням віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
23. Зазначення судом першої інстанції у оскаржуваному судовому рішенні, що позивач прожив зоні посиленого радіологічного контролю 3 роки 4 місяці 28 днів не впливає на правильність прийнято ним рішення суду.
24. Також судом першої інстанції правильно вказано про безпідставне посилання позивача на те, що він прожив в сукупності в зоні посиленого радіологічного контролю та в зоні гарантованого добровільного відселення понад 4 роки, а тому має право на отримання пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки механізму сумування періодів проживання потерпілих від наслідків на ЧАЕС осіб станом на 01.01.1993 у різних зонах радіоактивного забруднення з метою отримання права на пенсію відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" цим Законом не передбачено.
25. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що суд першої інстанції допустив неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при прийнятті рішення суду, тому підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги відсутні.
VІ. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНИХ СКАРГ.
26. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
27. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
28. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
29. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.
30. Переглянувши судове рішення в межах апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу позивача слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 03 липня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2019 року.
Головуючий Мацький Є.М.
Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.