про відкриття апеляційного провадження
Справа № 296/9180/19
Головуючий суддя І інстанції - Маслак В.П.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
14 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Білої Л.М.
суддів: Курка О. П. Гонтарука В. М.
перевіривши матеріали апеляційної скарги інспектора роти №4 УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Лісовця Вадима Миколайовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Лісовця Вадима Миколайовича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення,
відповідно до рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду І інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаного судового рішення.
Перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що останнє підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини" визначено, що суди України застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основних свобод та протоколи до неї і практику Європейського суду, як джерела права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції (Європейська конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 року, ратифікована Законом України від 17.07.1997 №475/97 право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення. У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Як слідує з рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Іліан проти Туреччини" правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Так, клопотання апелянта обґрунтоване тим, що відповідач отримав засобами поштового зв'язку копію рішення суду першої інстанції лише 31.10.2019, що спричинило пропуск строку на апеляційне оскарження з поважних причин. в той час як апеляційну скаргу подано вже 01.11.2019.
Відповідно до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
За вказаних вище обставин, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та наявність підстав для його поновлення.
Перевіривши апеляційну скаргу на відповідність її вимогам статті 296 КАС України, суд вважає, що вказана апеляційна скарга подана з додержанням вищезазначених вимог, та відсутні перешкоди для постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 296, 300 КАС України, суд
1. Поновити інспектору роти №4 УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Лісовцю Вадиму Миколайовичу строк на апеляційне оскарження рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2019 року.
2. Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою інспектора роти №4 УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Лісовця Вадима Миколайовича на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №4 УПП в Житомирській області лейтенанта поліції Лісовця Вадима Миколайовича про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення.
3. Зупинити дію рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 08 жовтня 2019 року.
4. Надіслати учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів разом з ухвалою про відкриття апеляційного провадження у справі.
5. Запропонувати учасникам справи до 22 листопада 2019 року подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Біла Л.М.
Судді Курко О. П. Гонтарук В. М.