Справа № 560/2662/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Данилюк У.Т.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Арбітражного керуючого Василика Віталія Валентиновича на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року (м. Хмельницький) у справі за адміністративним позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Акціонерне товариство "ОТП Банк" про визнання протиправним та скасування доручення,
Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, Міністерства юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - Дисциплінарна комісія арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста", Акціонерне товариство "ОТП Банк" про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого, дій щодо призначення, проведення позапланової невиїзної перевірки та внесення до Акту позапланової перевірки № 5 від 09.08.2019 р. необґрунтованої інформації.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про вжиття заходів забезпечення позову.
Хмельницький окружний адміністративний суд ухвалою від 03 вересня 2019 року заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задовольнив шляхом заборони Міністерству юстиції України в особі Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) при Міністерстві юстиції України здійснювати розгляд подання структурного підрозділу щодо притягнення арбітражного керуючого ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності на підставі Акту позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 5 від 09.08.2019 року, складеного ГТУ юстиції у Вінницькій області.
18 вересня 2019 року від Міністерства юстиції України до суду першої інстанції надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року заяву представника Міністерства юстиції України від 18.09.2019 року про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.09.2019 року - задоволено; заходи забезпечення позову у справі №560/2662/19, вжиті ухвалою суду від 03.09.2019 року, скасовано.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Окрім того, 13 листопада 2019 року на адресу суду через канцелярію надійшли заяви від представника відповідачів та від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження на підставі ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову, останнє мотивовано тим, що позивачем не доведено належними доказами те, що невжиття судом заходів забезпечення позову у спосіб, про який він просить, дійсно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду.
Покликається на те, що відповідачі ще не приймали рішення розпорядчого характеру, яке б спричинило для позивача настання будь-яких дійсних негативних наслідків, тоді як заборона вчиняти дії, на думку відповідачів, фактично є втручанням у дискреційні повноваження державного органу.
Задовольняючи клопотання Міністерства юстиції України про скасування заходів забезпечення позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що доводи позивача є передчасними, оскільки вони стосуються ще не прийнятого рішення Дисциплінарної комісії, яке невідомо чи буде прийняте не на користь позивача. У той же час, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які лише ймовірно можуть бути порушені у майбутньому.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Згідно пункту 7.3. розділу VII Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2013 № 1284/5 ( далі - Порядок) встановлено, що Мін'юст має право зупинити діяльність арбітражного керуючого, якщо актом перевірки встановлено грубі порушення в діяльності арбітражного керуючого та існує очевидна небезпека подальшого порушення арбітражним керуючим прав та інтересів боржника чи кредитора(ів), передбачених законодавством, та за умови позитивного висновку структурного підрозділу щодо відповідності акта перевірки вимогам законодавства.
Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого, є:
попередження;
позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (п. 7.4 Порядку).
Відповідно до пункту 7.4 Порядку, у разі якщо Дисциплінарною комісією встановлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства, Дисциплінарна комісія має право скасувати такі висновки та скерувати відповідні матеріали Мін'юсту для проведення додаткового контролю.
Таким чином, Дисциплінарна комісія може відхилити Подання, якщо встановить, що воно необґрунтоване та не має підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу позивача, що саме рішення Дисциплінарної комісії по результатам розгляду подання, може бути оскаржене до суду, так як є волевиявленням суб'єкта владних повноважень, на відміну від Доручення. Доручення ж само по собі не порушує прав позивача, оскільки не несе жодних наслідків.
Суд встановив, що жодне рішення Дисциплінарною комісією щодо позивача на цей час не приймалось.
Крім цього, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення повинне бути реальним, стосуватись прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Зазначена правова позиція висловлюється у постанові Великої палати Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі №9901/657/18.
У вказаній постанові Верховного суду, прийнятій щодо аналогічних правовідносин, суд прийшов до висновку, що рішення суду за такими позовами не потребує виконання, оскільки його значення полягає у констатації факту неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду.
Що стосується ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, суд звертає увагу, що небезпеку порушення своїх прав позивач вбачав у можливому притягненні його до дисциплінарної відповідальності, що б могло вплинути на його подальшу діяльність арбітражного керуючого.
Однак такі доводи позивача є передчасними, оскільки вони стосуються ще не прийнятого рішення Дисциплінарної комісії, яке невідомо чи буде прийняте не на користь позивача. У той же час, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які лише ймовірно можуть бути порушені у майбутньому.
Окрім того, колегією суддів враховується, що 04 жовтня 2019 року відбулось засідання Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), на якому розглядалось подання Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерства юстиції України від 21 серпня 2019 року № 1320 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення, внесене на підставі листа Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 14 серпня 2019 року № 61/5/25. За результатами перевірки Дисциплінарною комісією прийнято рішення відхилити подання від 21 серпня 2019 року № 1320 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення за недостатністю підстав притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 03.09.2019 року.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Згідно з ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 вересня 2019 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 14 листопада 2019 року.
Головуючий Курко О. П.
Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.