Справа № 127/24053/19
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Чернюк І.В.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
13 листопада 2019 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Смілянця Е. С. Мацького Є.М. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Колісниченко Ю.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержанта поліції Конопацького Віталія Олеговича на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержанта поліції Конопацького Віталія Олеговича про визнання протиправною, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,
у вересні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержанта поліції Конопацького Віталія Олеговича про скасування постанови серії ЕАВ №1408949 від 09 серпня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у розмірі 255 гривень та закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року позов задоволено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив про те, що на відеозаписі, що міститься на компакт-диску, долученому до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву, зафіксовано, що позивач здійснив стоянку транспортного засобу в другий ряд, чим порушив п.15.4 ПДР України.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважних представників не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до постанови серії ЕАВ № 1408949 від 09 серпня 2019 року о 12 год. 29 хв. в м. Вінниці по вул. Привокзальна, 1/2 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen Caddy» д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив стоянку в два ряди, чим порушив п. 15.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав доказів на підтвердження того, що водій ОСОБА_1 допустив вказане правопорушення.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Обов'язки учасників дорожнього руху, а також підстави та порядок притягнення до відповідальності за їх порушення передбачені Законом України "Про дорожній рух", Правилами дорожнього руху та Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
Згідно зі ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Розділ 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) встановлює правила зупинки і стоянки.
Згідно з п.15.4 транспортні засоби не дозволяється ставити на проїзній частині в два і більше ряди. Велосипеди, мопеди і мотоцикли без бокового причепа дозволяється ставити на проїзній частині не більше ніж у два ряди.
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про підтвердження вчинення позивачем правопорушення відеозаписом з нагрудної відеокамери поліцейського, колегія суддів виходить з наступного.
Особливості провадження у справах про адміністративні правопорушення визначені в Розділі IV КУпАП.
Відповідно до ст.245 КУпАП України завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів позовної заяви ОСОБА_1 зазначив про те, що він не здійснював стоянку транспортного засобу в 2 ряди, а лише зупинив рух автомобіля, оскільки транспортний засіб, який рухався попереду теж призупинив рух.
П. 1.10 ПДР України розмежовує терміни "зупинка" і "стоянка".
Відповідно до п.1.10 ПДР України терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:
- зупинка - припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофора тощо);
- стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов'язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.
З урахуванням наведеного, оскільки п.15.4 забороняє стоянку транспортних засобів на проїзній частині в два і більше ряди, то для підтвердження наявності в діях позивача складу правопорушення відповідач повинен надати докази того, що позивач зупинив автомобіль у другому ряду більше, ніж на 5 хвилин.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив, що в якості доказу порушення позивачем правил стоянки відповідач надав відеозаписи з нагрудної відеокамери поліцейського (а.с.21), здійснені під час оформлення відповідачем оскаржуваної постанови серії ЕАВ №1408949 від 09 серпня 2019 року.
Водночас, на вказаних відеозаписах не зафіксовано факт стоянки автомобіля, що належить позивачу.
З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що відеозапис оформлення матеріалів адміністративного правопорушення не дає можливості однозначно встановити об'єктивну сторону правопорушення і не підтверджує того, що ОСОБА_1 здійснив стоянку, а не зупинку автомобіля, як зазначає позивач в обґрунтування позову.
Інші докази порушення позивачем п.15.4 ПДР України в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч.ч.1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням наведеного, оскільки відповідач не надав суду доказів, які підтверджують об'єктивну сторону правопорушення, а саме: здійснення стоянки в два ряди, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не довів вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу інспектора Управління патрульної поліції у Вінницькій області сержанта поліції Конопацького Віталія Олеговича залишити без задоволення, а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 жовтня 2019 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення відповідно до ч.1 ст.272 КАС України.
Відповідно до ч.3 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені.
Постанова суду складена в повному обсязі 13 листопада 2019 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Смілянець Е. С. Мацький Є.М.