Справа № 320/5784/18 Суддя першої інстанції: Головенко О.Д.
07 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Костюк Л.О. та Чаку Є.В.,
за участю секретаря - Денисюк А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еліт-Буд» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року, яке прийняте в порядку письмового провадження, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еліт-Буд» до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
У жовтні 2018 року ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 25 квітня 2018 року № 0012361413.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не надав належної оцінки дослідженим доказав та неправильно застосував норми матеріального права. Скаржник вказує на те, що надав належні докази, які підтверджують правомірність формування податкового кредиту за операціями з ТОВ «Хорса Груп». Позивач просить врахувати, що не наділений повноваженнями здійснювати контроль за виплатою заробітної плати працівникам ТОВ «Хорса Груп». Також ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» посилається на те, що ТОВ «БК САД» не надавало дозволів (перепусток) на об'єкт будівництва працівникам ТОВ «Хорса Груп» виключно з тієї причини, що генеральний підрядник не був учасником правовідносин, що виникли між ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» та ТОВ «Хорса Груп».
Головне управління ДФС у Київській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що надані позивачем первинні документи містять інформацію про будівельні роботи, які не могли бути виконані ТОВ «Хорса Груп» з огляду на кількість працівників, відсутність операцій з придбання необхідних будівельних матеріалів та відсутність спеціальної техніки.
Під час судового засідання представник позивача підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених у ній.
Відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, проте явку свого представника у судове засідання не забезпечив та про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин колегія суддів, керуючись ч. 2 ст. 313 КАС України, вирішила розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін виходячи із наступного.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та сторонами справи не заперечується, що Головне управління ДФС у Київській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість в частині здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «Хорса Груп» за період з 01 по 31 березня 2017 року, за результатами якої склала акт від 26 лютого 2018 року № 127/10-36-14-13/39872480.
ТОВ «Хорса Груп» подало заперечення до зазначеного акту перевірки, що стало підставою для призначення документальної позапланової виїзної перевірки.
За підсумками проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» з питань, що виникли при розгляді заперечень до акту перевірки від 26 лютого 2018 року № 127/10-36-14-13/39872480, Головне управління ДФС у Київській області склало акт від 05 квітня 2018 року № 260/10-36-14-13/39872480.
На підставі вказаного акту контролюючий орган виніс податкове повідомлення-рішення від 25 квітня 2018 року № 0012361413, яким нарахував ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 270843 грн 75 коп., з яких 216675 грн 00 коп. - за податковим зобов'язанням та 54168 грн 75 коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» звернулося до суду з позовом про визнання його протиправним і скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд», суд першої інстанції виходив з того, що фактичне виконання ТОВ «Хорса Груп» будівельно-монтажних робіт на замовлення позивача не підтверджується належними доказами.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» та ТОВ «Хорса Груп» був укладений договір підряду від 14 березня 2017 року. Згідно з умовами вказаного договору з ТОВ «Хорса Груп» взяло на себе зобов'язання виконати і здати позивачу ремонтно-будівельні роботи на об'єктах у м. Києві у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації й в обумовлений строк та надати замовнику акти вводу в експлуатацію водопровідних і каналізаційних мереж.
Згідно з наданими позивачем документами, відповідні роботи мали проводитися на об'єкті будівництва «Будівництво торгово-розважального і спортивно-оздоровчого комплексу з підземним паркінгом, кінотеатром ім. Довженко та житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями по просп. Перемоги, 24 (літ. А), 26 у Шевченківському районі м. Києва. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації (водопровід)».
На підтвердження фактичного виконання ТОВ «Хорса Груп» ремонтно-будівельних робіт позивач надав до перевірки, а також до суду три акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року примірної форми КБ-2в, три довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2017 року примірної форми КБ-3 та три підсумкові відомості ресурсів.
Під час проведення перевірки контролюючий орган здійснив аналіз викладеної в актах виконаних робіт інформації про кількість витрачених людино/годин та виплаченої заробітної плати.
Контролюючий орган врахував, що кількість працівників ТОВ «Хорса Груп» станом на березень 2017 року становила 4 особи.
Відповідно до листа Мінсоцполітики від 05 серпня 2016 року № 11535/0/14-13/13 «Про розрахунок норм тривалості робочого часу на 2017 рік» тривалість робочого часу на березень 2017 року становить 22 дні, або при 40 годинному робочому тижні 175 годин.
Контролюючий орган з огляду на кількість працівників ТОВ «Хорса Груп» (4 особи) встановив, що сумарна тривалість робочого часу за березень 2017 року становила 700 годин (175x4). Проте зазначена в актах виконаних робіт інформації про кількість витрачених людино/годин у кілька разів перевищує можливу тривалість робочого часу.
Порівнявши відомості про заробітну плату, зазначені в актах виконаних робіт та у звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів у березні 2017 року, контролюючий орган встановив, що вони містять суттєві розбіжності. Зазначені в актах витрати на заробітну плату є значно більшими ніж фактично понесені ТОВ «Хорса Груп».
Також Головне управління ДФС у Київській області здійснило порівняння витрат, зазначених у підсумкових відомостях ресурсів із номенклатурою товарів і послуг, які придбавалися ТОВ «Хорса Груп» згідно з відомостями з Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2017 року.
За результатами проведеного аналізу було встановлено, що частина послуг і матеріалів, які зазначені в підсумкових відомостях ресурсів - не придбавалися ТОВ «Хорса Груп» та, відповідно, не могли бути використані під час виконання ремонтно-будівельних робіт.
З огляду на викладене контролюючий орган прийшов до висновку про те, що ТОВ «Хорса Груп» не володіло матеріальними і трудовими ресурсами, необхідними для виконання робіт, обумовлених договором підряду від 14 березня 2017 року.
Згідно з поясненнями представника ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд», ТОВ «Хорса Груп» було залучене до виконання будівельних робіт, які позивач зобов'язувався виконати для ТОВ «БК САД».
Між ТОВ «БК САД» як генеральним підрядником та ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» як підрядником був укладений договір будівельного підряду № ПП27 від 22 червня 2016 року. Зазначений договір передбачав, що позивач зобов'язується виконати комплекс будівельних робіт власними або залученими силами.
У зв'язку з цим Головне управління ДФС у Київській області звернулося до ТОВ «БК САД» із листом від 26 березня 2018 року № 5850/10/10-36-14-13 про надання інформації щодо видачі у березні 2017 року дозволів (перепусток) на об'єкт будівництва працівників ТОВ «Хорса Груп».
Листом від 23 квітня 2018 року № 140 ТОВ «БК «САД» повідомило контролюючий орган про те, що роботи з влаштування зовнішніх внутрішньомайданчикових мереж та споруд водопостачання і водовідведення здійснювалися ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд». Договори між ТОВ «БК САД» і ТОВ «Хорса Груп» не укладалися, а дозволи (перепустки) на об'єкт будівництва працівникам ТОВ «Хорса Груп» не виписувалися.
Зазначені обставини у свої сукупності стали підставою для висновку про те, що ТОВ «Хорса Груп» не виконувало робіт, зазначених в актах виконання будівельних робіт, у зв'язку з чим ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» неправомірно задекларувало податковий кредит на підставі податкових накладних, складених вказаним контрагентом.
У відповідності до абз. «а» п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Зазначені норми права вказують на те, що право на нарахування податкового кредиту виникає за умови реального здійснення платником податку господарської операції з придбання товару (робіт, послуг), яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, а також оформлення такої операції належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Відтак, під час здійснення контролю за правомірністю формування ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» податкового кредиту підлягає перевірці фактичне виконання ТОВ «Хорса Груп» ремонтно-будівельних робіт, обумовлених договором підряду від 14 березня 2017 року та відображених у актах приймання виконаних будівельних робіт.
Колегія суддів вважає, що повідомлені контролюючим органом відомості про діяльність ТОВ «Хорса Груп» та результати проведеного аналізу первинних документів, дають обґрунтовані підстави для сумнівів у фактичному здійсненні господарських операцій.
У відповідності до п.п. 44.1, 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.
Згідно з п. 85.2 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Здійснивши аналіз зазначених норм права, колегія суддів прийшла до висновку про те, що на платника податків покладається обов'язок підтвердження показників податкової звітності первинними та іншими документами.
Відтак, при здійсненні господарських операцій, які впливають на показники податкової звітності, платник зацікавлений в закріпленні договірних відносин та документальному оформленні всіх етапів виконання господарських операцій у спосіб, які б давали можливість підтвердити фактичне здійснення поставки товару у разі виникнення відповідних сумнівів у податкового органу.
Накопичення та зберігання документів, які у повному обсязі фіксують, розкривають зміст та підтверджують господарську операцію на всіх етапах її здійснення є сферою відповідальності саме платника податків.
Приєднані до матеріалів справи первинні документи, а саме - акти приймання виконаних будівельних робіт за березень 2017 року примірної форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за березень 2017 року примірної форми КБ-3, підсумкові відомості ресурсів та податкові накладні є основними документами, які складаються у ході здійснення господарських операцій даного виду та за звичайних умов є достатніми для здійснення бухгалтерського і податкового обліку таких операцій.
Разом з тим, у разі виникнення сумнівів у фактичному виконанні будівельних робіт та спроможності контрагентів здійснювати господарську діяльність, платник податку з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту повинен надати суду й інші докази або пояснення, які б у своїй сукупності підтверджували виконання робіт.
Звертаючись до суду із апеляційною скаргою, ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» не зазначило обґрунтованих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.
Так, позивач обмежився посиланнями на те, що він не наділений повноваженнями здійснювати контроль за виплатою заробітної плати працівникам ТОВ «Хорса Груп». Також ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» зазначило, що ТОВ «БК САД» не надавало дозволів (перепусток) на об'єкт будівництва працівникам ТОВ «Хорса Груп», оскільки їх пропуск на відповідну територію забезпечував представник позивача.
Під час судового засідання представник ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» повідомив, що до суду були надані усі письмові докази, пов'язані з виконанням договору підряду від 14 березня 2017 року. Інші докази у розпорядженні позивача відсутні.
Представник позивача зазначив, що йому невідомо скільки представників ТОВ «Хорса Груп» приймало участь у виконанні робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт, списки таких працівників, у тому числі з метою організації їх пропуску до місця виконання робіт, не складалися.
Також представник ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» пояснив, що письмові докази, які б підтверджували здійснення контролю за якістю робіт у хід їх виконання чи за якість і технічними характеристики будівельних матеріалів, які використовувало ТОВ «Хорса Груп» - відсутні. Документи щодо проведення огляду виконання робіт, сертифікати якості будівельних матеріалів - не збереглися, оскільки були передані генеральному підряднику.
На думку представника позивача, належним підтвердженням фактичного виконання ТОВ «Хорса Груп» будівельних робіт є акти приймання виконаних будівельних робіт, за якими генеральний підрядник - ТОВ «КБ САД» прийняв від ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» виконання робіт, до складу яких входили також будівельні роботи, виконані ТОВ «Хорса Груп».
Надаючи оцінку зазначеному доводу позивача, колегія суддів враховує, що в актах приймання виконаних будівельних робіт, які підписані між ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» та ТОВ «Хорса Груп», відсутні посилання на ТОВ «КБ САД» як генерального підрядника. Натомість у вказаних актах зазначено, що генеральним підрядником був інший суб'єкт господарювання, а саме - ТОВ «Еліт-Груп».
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не надано доказів фактичного здійснення господарських операцій з ТОВ «Хорса Груп», а також спричинення реальних змін майнового стану позивача у зв'язку з їх здійсненням.
Зміст наданих ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» документів, підхід до їх оформлення та надані представником позивача пояснення щодо обставин виконання робіт не дають підстав для висновку, що вони були складені у зв'язку з господарськими операціями, виконання яких фактично відбулося.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд».
Доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 18 липня 2019 року та не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Будівельна компанія «Еліт-Буд» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 242, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Еліт-Буд» - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Л.О. Костюк
Є.В. Чаку
Постанова складена у повному обсязі 12 листопада 2019 року.